Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
прп 357 прп -їдеш приезжать, приехать, разг. прикатить {только соверги.) [— Частіше приїжджайте до нас, — запросив Сидорчук (Шур.); Як настане літо, починають приїздити в село його учні — студенти, інженери, капітани (Куч.); Був уже кінець жовтня, коли несподівано у Переяслав до Козачковського приїхав зовсім хворий Тарас (Іван.); Молодий приїхав за нею на четверику. Коні вороні, баскії (Вовч.); Зима приїхала на білім коні і покрила поля білою наміткою (Фр.)]. приїжджий 1) прил. приезжий; (наехавший откуда-нибудь разг. — ещё) наезжий [Пому заманулось піти в оперу й послухати якогось приїжджого артиста (Н.-Лев.)\ Біля волості нудилися приїжджі селяни, чекаючи на прийом до «начальства» (Шиян)]\ 2) {род. приїжджого) сущ. приезжий; приезжающий [Не піду з хати, хоч тут що приїжджі робитимуть (Квітка)\ Багато що привертає увагу приїжджого в Тюмені {Літ. газ., 1952, XI)]; кімната для «¦^джих комната для приезжающих [В кімнаті для приїжджих., ночами подовгу горіло світло (Шовк.)]. приїзд, -ду приезд [3 дня на день Люда чекала приїзду батька (Трубл.)]. приїздити см. приїжджати. прйїск, -ку прйиск [Ленські золоті при- їски належали англо-російському акціонерному товариству «Лена-Гольдфільдс» (Іст. Укр. РСР)]. приїскбвий приисковый [Від Таштагола до приїскового селища Спаськ треба було підніматися на перевал по звивистому шосе (перекл. з Волошина)]. приїстися см. приїдатися. приїхати см. приїжджати. прийдешнє 1) прил. см. прийдешній; 2) (род. прийдешнього) сущ. будущее; торж. грядущее; будущность [Мріло нам прийдешнє у пітьмі (Стар.)\ Вітчизно! Щасливе прийдешнє твоє (Бажан)]. прийдешній, редк. прийдущий будущий; (наступающий торж. — ещё) грядущий [—Цей хліб згорить, а на прийдешній рік знов у його [пана] буде повний тік хліба, — промовив Джеря (Н.-Лев.); Хотілось вірити й вірилось в людей, ..в. свої сили, в свої ясні, радісні, прийдущі дні (Вас.); І ти бачиш даль прийдешніх літ, Як струнку і гомінку дорогу (Рил.)]. прийдешність, -ності будущность; будущее {сущ.) [Думки про свою долю, про свою прийдешність несамохіть заворушились в неї (Н.-Лев.); Та вірю, що в прийдешності поети, Як Пушкін — Крим, одвідають планети (Рил.)]. прийдущий см. прийдешній. приймак, -ка, обл. прйймит 1) приёмыш (разг.), приёмный сын [Маруся: ..Мати її не хотіла віддати за Василя, бо у Василя не було нічого, звісно, приймак, що у його є? (Мирн.у, Се то був Левко, приймит старого Макухи (Квітка)]', 2) (муж, перешедший в семью жены) обл. примак [У приймаки пристав би, так сім'я велика (Коцюб.)]. приймальна 1) прил. см. приймальний; 2) (род. приймальної) сущ. приёмная [В приймальній генерала зустрів ад'ютант командуючого (Куч.)]. приймальний приёмочный; (служащий для приёма — обычно) приёмный [Все повністю переключилося на возіння зерна до приймальних пунктів (#но<?.); Приймальні транспортери подають стебла кукурудзи у вальці для обривання качанів (Колг. село, 1954, VII); В приймальному покої лікаря Галкіна кипить робота (Довж.)]; ~ний акт приёмочный акт; г^ні години приёмные часы, часы приема; ~на к о- місія приёмная комиссия; приёмочная комиссия [На білих мармурових сходах вестибюля, перед численним розмаїтим натовпом, секретар приймальної комісії оголошує наслідки прийому (Мик.)]; ^на станція радио приємная станция. приймальник спец. приёмщик [Хлопчик здав чемодан до камери схову ручного багажу. — Приїхали, молодий чоловіче? — спитав приймальник (Багм.)]. приймальниця спец. приёмщица. приймальня приёмная (сущ.) [Солод сидів у приймальні і ніяк не наважувався зайти до кабінету (Руденко)]. приймання принятие, приём; (спец. — ещё) приёмка [Приймання і розцінювання краму, ревізії, збирання пайових внесків відбувались за участю Зінаїди Данилівни (Бойч.); Скінчивши передачу, Марко переключився на приймання (Трубл.)]; ^*ня до партії (в партію) приём в партию; ^ня ї ж і приём пищи, принятие пищи [Не рекомендується купатися., після приймання їжі (Наука і життя. 1956, 7)]; г^ня л и-сті в приём писем; ~ня присяги принятие присяги. приймати, -маю, -маєш, прийняти и обл. принят и обл. приймйти (прийму, приймеш) 1) принимать, принять; (только со- верш. рит. уст. — ещё) приять [Прочанин..: Ось тобі твоя вода. Волів би на безвідді пропасти, ніж прийняти щось від тебе! (Л. Укр.); їв би очима, та душа не приймає (приказка); Месники дужі приймуть мою зброю, Кинуться з нею одважно до бою... (Л. Укр.); Друга лінія оборони готова прийняти на себе удар (Сміл.); Приймайте вітання і потиск руки, Веселі дівчата, палкі юнаки (Ол.); Ми зараз з Орленком поїдемо нові машини приймати (Собко); Приймали там мене в селі До комсомольських лав (Нагн.); Послухав Чіпка, пішов. Приняв його Бородай на зиму за харч та одежу (Мирн.); Під Берестечком Стир виходить на велику рівнину, приймає до себе., річку Бляшову (Кач.); Горбенко прийняв мене неохоче: дихнути йому ніколи (Грим.); Тітка прийняла хлопців пирогами і сметаною (Мак.); Стара при- ймила їх любенько, бо зроду щира була (Федьк.); Своя хата яе ворог, — коли прийдеш, то прийме (прислівуя); — То ви мене приймаєте за вітрогонку? — приступала Зося ближче (Н.-Лев.); Усі прийняли теза жарти і зареготалися (Мирн.); В останньому промінні сонця., повітря приймає оддалі |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)