Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ари 358 при бузкові тони (Коцюб..)]; ~ти бій воєн. принимать, принять бой [Приймати бій, коли це явно вигідно ворогові, а не нам, є злочин.. (Ленін)]; ~ти ванну принимать, принять ванну1-[Прийнявши ванну і виспавшись, Джавадов вийшов з готелю (Донч.)]; г^ти горе переживать, пережить горе, переносить, перенести горе [В сих темницях колись наші та приймали горе, Слали думки крилатії через синє море... (Л. Укр.)\ Скільки вона горя прийняла від тих самих панів, на котрих робить (Коцюб.)]; гамати дитину в кого- принимать ребёнка у кого, принимать роды у кого; г^тп до партії (в партію) принимать, принять в партию; ~ти до сёрця принимать, принять к сердцу [Бригада близько прийняла до серця Вутаньчине лихо (Гонч.)]; линяти за основу (як основу) см. основа 1; ~ти їжу, ліки принимать, принять пищу, лекарство; ^>ти муку (муки) принимать, принять муку (муки) [Чорноморцю смертну муку Легше стоячи приймати (Нагн.); Настя: ,»Я своїми руками запалю оцю тюрму, де прийняли муки козаки (Н.-Лев.)]; <^ти на р о б 6- т у принимать, принять на работу [Бурлаки., почали розпитувать, хто приймає людей на роботу (Н.-Лев.)]; *^ти на свій рахунок см. рахунок 1; ^ти на себе провину принимать, принять на себя вину ;<-~ти парад принимать, принять парад [Йди, парад весни приймай, Бо сьогодні ж — Первомай! (Нех.)]; ^>ти план принимать, принять план [3 Григорієм ми прийняли такий план: серединою димарів я пройду наверх, розчищу скоби, обстежу клин (Волош.)]\ г^тп присягу принимать, принять присягу [Полк мав відбути сьогодні урочистий акт: скласти «лицарську обітницю», тобто — прийняти військову присягу (Смол.)]; <^ти р е- золюці ю принимать, принять резолюцию; г^/ти рішення принимать, принять решение [Михайлина прийняла тверде рішення: нікому нічого не говорити про Наталю (Збан.)]; *^ти шлюб вступать, вступить в брак; добре ^ти кого хорошо принимать, принять кого, оказывать, оказать хороший приём кому [То чому ж ти чоловіка не закличеш у хату? Добре гостей приймаєм! (Мири.)]; 2) (забирать, уносить, снимать откуда- нибудь) убирать, убрать, разг. принимать, принять [Молодиці вештались, приймаючи з столу позамазувані тарілки та ставлячи на стіл чисті (Н.-Лев.); Лаврін прийняв драбину (Н.-Лев.); Таня: Прийміть руку. Так. Незручно трохи. Та не крутіться, а то вколю (Корн.)]. прийматися, -маюся, -маєшся, прийнятися и обл. принятися и обл. при й мит и ся (приймуся, приймешся) 1) приниматься, приняться (за кого, за что); (начинать какое- нибудь дело — ещё) приступать, приступить (к чему); (редк.: обязываться что- нибудь сделать) браться, взяться [Городничий прийнявся за суп і мовчки глитав його ложку за ложкою (Мири ); Каятись кайся, та за те ж не приймайся (прислів'я); Щиро прийнялася Христя до роботи (Мирн.); Відразу сотні рук приймалися за діло (Фр.); І з о г є н: ..До тебе я з проханням удаюся від себе і від к ліру: не приймайся ні в якім разі боронить Ардента (Л. Укр.)]; 2) (пускать корни, давать ростки) приниматься, приняться [І калина прийнялася, Віти розпустила (Шевч.); Потроху прийметься насіння, Що розсівали навкруги, Зросте міцніше покоління, Що не подужають враги (Граб.)]; 3) страд, з. (несоверш.) приниматься [На VIII з'їзді РКП, 18—23 березня 1919 року, приймається нова програма партії.. (Ленін)]. приймач, -ча радио и пр. приёмник [Сергій Іванович підійшов до приймача, включив (Головко); Щоб вести спостереження в іншому діапазоні хвиль, відмінному від видимого світла, необхідно мати значно більш чутливі приймачі того чи іншого випромінювання, ніж для світлових хвиль (Наука і життя, 1958, І)]. приймачка разг. приёмыш, приёмная дочь [Він був бездітний і прийняв собі маленьку дівчинку за приймачку (Н.-Лев.)]. прийменник грам, предлог. прийменниковий грам, предложный [Коли однорідні члени речення виражаються прийменниковими словосполученнями, то прийменник здебільшого повторюється при кожному члені (Мовозн., 1947, IV—V)]. прийми: у г^мах бути (жити) [у кого] быть (жить) приёмышем [у Кхого] (чужого); жить в семье жены; обл. быть примаком [Коваль Артем Мовчан жив собі в приймах у бідної вдови (Куч.); Зять Семен., живе у старого Проця в приймах, бо держить старшу Процеву доньку Марію (Янов.)]; взяти (прийняти) в ~ми взять в приёмыши; принять в семью жены [Чи прийдеться тебе на сторону віддати, чи у прийми узяти (Квітка); Нимидора справила сирітське весілля без батька й прийняла зятя в прийми в свою хату (Н.-Лев.)]; пристати (піти) в ^>ми уст. не имея своего хозяйства, перейти в дом жены на её хозяйство; обл. пойти в примаки [Ходив по наймах, докіль пристав у прийми до моєї ж таки матері (Барв.)]. прйймит см. приймак. приймйтп см. приймати. приймйтися см. прийматися. приймочка бот. рыльце [Найкраще, коли на приймочки наноситься суміш пилку, зібраного з багатьох рослин того самого сорту {Колг. вироби, енцикл.)]. прийняти см. приймати. прийнятий 1) принятый; приятый [При плануванні площ посіву культур зеленого конвейєра треба виходити з прийнятої колгоспом планової врожайності зеленої маси (Колг. Укр., 1956, 8); Гнівне слово Я. Га- лана прийняте на ідеологічне озброєння радянським народом і прихильниками миру у всьому світі (Літ. газ., 1952, V//)]; не ~тпп гамбіт шахм. отказанный гам- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)