Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
лри 36С прп ський] сказати, ще й приказати (Н.-Лев.)]. приказуючий приказывающий [Пана директора дітвора любила... Хоч із погляду був суворий і звичайно говорив приказуючим голосом (Мак.)]. прпкарманювати, -нюю, -нюєш, прикарма- нитп, -ню, -ниш разг. прикарманивать, прикарманить. прикарпатський прикарпатский [В Делятині буде Новий прикарпатський Артек (Воронько)]. Прикарпаття Прикарпатье. прикаспійський прикаспийский. прикатаний укатанный; прикатанный. Ср. прикочувати2. прикатати1 см. прикотити2. прикатати2 см. прикочувати2. прикиданий прибросанный; присыпанный; заваленный [Я швидко відшукав потрібну грушу, ..серед листя, прикиданого снігом, знайшов потрібні мені папірці (Збан.); За розпечене залізо ніяк було взятися — окручу вал и цепами, витягали прикидані цеглою шківи, поршні (Горд.)]. Ср. прикидати1. прикидання притворство. прикидати1, -даю, -даєш, прикидати, -даю, -даєш прибрасывать, прибросать; (землёй, снегом и т. п. — ещё) присыпать, присыпать; (покрывать сверху чем-нибудь разг.— ещё) заваливать, завалить [Єрмілов тепер знадвору закриває вихід, прикидає дошку снігом (Грим.); Когут., накрив яму лядою, прикидав соломою, гноєм (Цюпа)]. прикидати2, -даю, -даєш, прикинути, -ну, -неш 1) (прибавлять) подбрасывать, под-ч бросить, разг. подкидывать, подкинуть, прибрасывать, прибросить, ъбл. прикидывать, прикинуть [А нам [собакам] дає донесхочу пійла з обметиці та висівок, та ще й на другу потраву прикидає по шматочку м'яса (II.-Лев.); Недорого візьму [за машину]: двісті злотих.. А коли хочете, я вам прикину за три карбованці й упряж (Н.-Лев.)]\ 0 «-^нути слівце разг. ввернуть словцо [Карпо прикинув таке слівце, що богомольний Кайдаш плюнув і знов вибіг з повітки (Н.-Лев.)]; 2) (забраковав что-нибудь купленное, сделанное, отдавать обратно) обл. возвращать, возвратить, вернуть [Отак людям купувати! ..Я набрала, а вона й йе схотіла брати, а мені прикинула: не таке каже (Черниг. у. —С л. прикидати3, -даю, -даєш, прикинути, -ну, -неш (приблизительно определять', соображать) разг. прикидывать, прикинуть [Андрія жерла нетерплячка. Він раз у раз бігав на руїни, щось обмірковував, прикидав, вираховував (Коцюб.); А сідай, товаришу рахівник, до столу„ прикинемо на папері, що ми маємо (Цюпа); Варивон зразу прикинув, що куди краще орудувати автоматом, аніж гвинтівкою (Ст.)]; ~нути в думці (в умі) прикинуть в уме [Він хутко прикинув в умі і хитро підморгнув до управителя (Панч)]; ^ги на рахівниці прикидывать, прикинуть на счётах, класть, положить на счётах. прикидатися, -даюся, -даєшся, прикинутися, -нуся, -нешся разг. 1) (кем, чем) притворяться, притвориться, разг. прикидываться, прикинуться, уст. притворствовать (только несоверш. — без дополнения)', (принимать на себя личину кого, чего) представляться, представиться (кем, чем), перен. разыгрывать, разыграть (кого, что) [Катя жмурила від сонця очі. Прикидалась підкреслено серйозною (Козач.)', — Ти, будь ласка, еіє клич обідати, — остерігав Олексій Петрович, — так прикинься, ніби зовсім забула про обід (Вовч.); Олександра погасила світло, ..а сама лягла на постіль, прикинувшись, що вона спить (Коцюб.); У церкві піп прикидається людям братом, а поза церквою — стає людям катом (прислів'я); Настя: ..Я прикинусь туркенею, прикинусь бусурманкою, а таки знайду свою дочку і покараю своїх ворогів (Н.-Лев.)]; •^тися божевільним прикидываться, прикинуться сумасшедшим; представляться, представиться сумасшедшим; разыгрывать, разыграть сумасшедшего; ~ дітися наївним прикидываться наивным, наивничать; ~датися невинним ягням прикидываться невинным ягнёнком; разыгрывать невинного ягнёнка; ~датися хворим притворяться больным; прикидываться больным; 2) (о болезни) разг. прикидываться, прикинуться [Від канчуків у нього прикинулась лихоманка і парубок зліг (Панч)]. прйкиди, -дів разг. притворство. прикинути1 см. прикидати2. прикинути2 см. прикидати3. прикинутися см. прикидатися. прикипати, -паю, -паєш, прикипіти, -плю, -пйш 1) прям., перен. прикипать, прикипеть; (перен.: становиться неподвижным — ещё) цепенеть, оцепенеть [Він прикипів до рушниці і пильно вдивляється в степ (Цюпа); — Се ти, Христино? — тихенько питає він. Христя так і прикипіла на одному місці... (Мирн.)]; 2) разг. примерзать, примёрзнуть [Поле вкрите білим снігом, а холодний диск, прикипає до рук (Собко); Вовк як потяг, а хвіст уже прикипів до ополонки, — не витягне (народна казка)]. прикипілий 1) прикипевший; оцепенелый, оцепеневший [Юрко ж стояв і не ворушився, мов прикипілий (Козл.)]; 2) примёрзлый, примёрзший. Ср. прикипати 1—2. прикипіти см. прикипати. прикисати, -сає, прикиснути, -не разг. прикисать, прикиснуть [Не винесла молока, а воно вже й прикисло (Сл. Гр.)]. прикіл, -кола спец. прикол [Сітки сохнуть на приколах (Янов.); Яого мозок продовжував працювати з надмірною силою, несучи його бозна-куди, неначе степового коня, що зірвався з приколу (Довж.); Живців, нарешті, досить у відрі. Куди ж пливти, де стати на приколі? (Рил.)\. прикілок, -лка разг. колышек [— Пого літа на прикілку, а твої на калиновім мості,— чуло сказав Верига (Панч)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)