Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при .361 при? прикінцевий заключительный [У прикінцевій строфі [вірша А. Малишка «Кашовар»] висловлена основна думка твору (Іст. укр. літ.)]; і-^ве слово доповідача заключительное слово докладчика. прикінчувати, -чую, -чуєш, прикінчити, -чу, -чйш разг. приканчивать, прикончить [Вер- шомет спритним ударом одразу прикінчив песця {Тру6л.)]. приклад, -ду пример [Бенедьова бесіда, а ще більше його приклад розбудили у всіх запал і охоту (Фр.)\ Вибравши відповідний момент на першому уроці, Марко попрохав учителя допомогти вирішити приклад (Коп.)]; брати г^д з кого см. брати 1; бути г~дом служить (являться) примером [Вільне і щасливе життя радянських жінок є великим запалюючим прикладом для жінок усього світу (Літ. газ., 1950, III)]; для ^ду для призёра; д о «-^ду сказа- т и разг. сказать складно, сказать удачно, сказать хорошо [Дочко! прийшла й наша черга до прикладу сказати: годі лишень піч колупати, а чи нема чим сих ловців-молод- ців пов'язати? (Квітка)]; з а г^дом к о- г 6, чого по примеру кого, чего [Отак за прикладом батьків Пішло юнацьке покоління (Мас.)]; наводити,^ навести г^д, приводить, привести пример; наводити,, навести як ~д кого, щ о см. наводити 2; показувати; показати <-^д показывать, показать пример, подавать, подать пример, уст. являть, явить пример [Він сам у всьому показував приклад (Верш.)]; ставити за ^>д ставить в пример [В піонерському загоні він найдисциплінованіший, і його завжди ставлять за приклад іншим (Коп.)]; 0 ні до ладу, ні до ~ду см. лад. приклад приклад [Юрині пальці аж терпнуть — так міцно тиснуть вони рушничний приклад (Смол.)]. прикладання 1) прикладывание, приложение [Суддя., зажадав від них [старшин] десятину на користь суду, писареві — за прикладання печатки до позову, возному — за виклик покривдженого до суду (Тулуб)]; 2) приложение [Будучи найбільшим джерелом найважливіших видів сировини, сла- борозвинені країни є разом з тим основними ринками збуту і сферами прикладання капіталу головних капіталістичних країн (Рад. Укр.у 1954у XI)]. Ср. прикладати 1—2. прикладати, -даю, -даєш, прикласти, -ладу, -ладёш и разг. приложйти, -ложу, -лбжиш 1) прикладывать, приложить [Я машинально зриваю цвіт яблуні і прикладаю холодну од роси квітку до лиця (Коцюб.); Іван., приклав лісової губки до рани та й зав'язав (Федьк.); Стулив [Чіпка] пальці, приложив до рота і завив, як пугач (Мири.)]; г^сти вухо до землі приложить ухо к земле, приложиться ухом к земле [Я сам приклав вухо до землі, але нічого не почув особливого (Янов.)]; г^сти печатку приложить печать; 0 ~сти руку (подписать) приложить руку; г^стн руку до чого (принять участие в чем-нибудь) приложить руку к чему;. 2) (представлять вместе с чем-нибудь; направлять действие на что-нибудь, применять) прилагать, приложить [А ще лежить в землі руда — залізна, мідна, срібна. Багато людського труда прикласти й тут потрібно (Забіла); Аби охота, а знайдеться змога приложйти руки й до освіти, і до поліпшення економічного та морального стану нашого люду (Коцюб.)]; ~сти. все старання, всі сили приложить всё старание, все силы; 3) обл. прибавлять, прибавить, добавлять, добавить- [Семениха.. прикладає до ватри трісок (Черемги.); І не раз, було, до деяких пісень- прикладає Ганна слова про своє горо (Н.-Лев.)]; 0 '-'Дати до жару вогню подливать масла в огонь [Якби Василь знав, що в ці роки коїлося в серці Лукії, то співанкою не прикладав би до жару вогню (Чорн.)]; ні до чого рук н є ^дає ни за что не берётся. прикладатися, -даюся, -даєшся, прикластися, -ладуся, -ладёшся и разг. приложйтися, -ложуся, -лбжишся 1) прикладываться, приложиться [— О ні, отче Олександре,— сказав Василь Гербера, прикладаючись до його руки (Скляр.); Він видер мерщій у джури з рук важку рушницю-кременівку, приклався й стрілив у сокола (Ільч.)\ 4 Івась приложився до воронки, обмочив свої гарячі уста (Мирн.); І тільки тепер- помітив Ступак, що хлопці злегка вже прикладались до пляшки (Сміл.)]; 2) (включаться в какую-нибудь деятельность, начинать заниматься чем-нибудь) браться, взяться, книжн. приобщаться, приобщиться [Відмалку ще він привик до праці, полюбив науку і чим вищі класи проходив, тим з більшим запалом прикладався до науки. (Фр.)]; 3) страд, з. (несоеерш.) прикладываться; прилагаться; ср. прикладати 1—2. прикладення приложение [..Маркс описує спочатку диференціальну ренту першого- виду, що походить від різної продуктивності прикладень капіталу на різних ділянках землі.. (Ленін)]. прикладка 1) грам, приложение [Щодо використання пестливих прикладок типу порівнянь, Шевченко мало в чому відхиляється від народної традиції (Мовозн., 1949, VII)]; 2) обл. [насмешливое] прозвище [Як стали її на сміх піднімати та усякі прикладки прикладати, так бідна ївга не знала, куди* їй і дивитись (Квітка)]; 3) обл. прибаутка;, острота [Деколи, було, розкаже [Тарасович] і те, що давно чув, так з такими ж додатками, прикладками і приказками „ що й не пізнаєш того оповідання* (Стор.)]. прикладний прикладной [Виставка розподілятиметься на три різні групи: образотворче мистецтво.., народне і прикладие- мистецтво (кераміка, тканини, дерево, метал, скло) (Мист., 1959, 1)]; ~пі науки, прикладные науки. прикласти см. прикладати, прикластися см. прикладатися. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)