при 364 при охрана, погранохрана; <-~на смуга см. смуга. прикордонник пограничник [На переправі стали прикордонники, перевіряючи документи {Гонч.)\. прикордоння погранйчье [В штабі на Бугові Жолкевському негайно сповістили про якихось непешшх людей, що блукають на шляхах прикордоння (Ле)]. прикореневий прикорневой [Живці або бруньки для щеплень не треба брати з нижніх гілок або з прикореневих паростків (Осн. даре.)]. прикорень, -рня, прикоренок, -нка (часть ствола у корня) комель [Над водою на прикорні вільхи., сиділи якийсь парубок та дівчина (Вас); Тож учора ввечері надумався було написати їй листа, хоч кожна літера йому, малописьменному, як сокирі сукуватий прикоренок, — не давалася (Сміл.)]. прикорм, -му прикорм, прикормка. прикормити см. прикормлювати. прикормлювання 1) прикармливание, прикормка, прикорм; 2) рыб. прикармливание. прикормлювати, -люю, -люеш, прикормити, -кормлю, -кормиш 1) прикармливать, прикормить; 2) рыб. прикармливать, прикормить. прикорочати, -чаю, -чаєш, прикоротити, -ро- чу, -ротиш разг. укорачивать, укоротить [Кінь зробив великий стрибок.. Григорій Іванович гукнув — «Не балуй!» — і прикоротив уздечку (Смол.); Живе орел у поржавілій клітці. Волів би, може, щоб гучна рушниця Пому прикоротила довгий вік (Рил.)]; гатити язика перен. разг. укоротить язык [Брехачу! Язика тобі прикорочу я (перекл. Рильського)]. прикортіти, -тйть разг. [сильно] захотеться [Любці чомусь ні з цього ні $ того раптово прикортіло дитини, як божевільному цигарки (Ле)]. прикорхнути, -ну, -непі разг. прикорнуть, обл. прикурнуть [Хай би він посидів у хаті, а я хоч би під ворітьми прикорхнув трохи (Мирн.)]. прикоськати, -каю, -каєш разг. усмирить; (успокоить — ещё) утихомирить, книжн. умиротворить. прикотити1 см. прикочувати1. прикотити2, -кочу, -котиш и редк. прикатати, -качу, -катиш (быстро приехать) разг. прикатить [3 Криму в Асканію він прикотив через Перекоп новим автомобілем (Гонч.); Всі люди стояли як укопані, познімавши шапки. Бжозовський прикатав, крикнув, як несамовитий, на людей (Н.-Лев.)]. прикотитися см. прикочуватися. прикочений прикаченный. Ср. прикочувати1. прикочування1 прикатывание, прикат. Ср. прикочувати1. прикочування2 укатывание; прикатывание [Прикочування посіву забезпечує не лише з'явлення дружних сходів, але й більш вирівняну поверхню грунту, що дає можливість косити сочевицю на низькому зрізі (Зерн. боб. культури)]. Ср. прикочувати2. прикочувати1, -чую, -чуєш, прикотити, -кочу, -котиш прикатывать, прикатить [На середину майдану прикотили кілька возів (Ле)]. прикочувати2, -чую, -чуєш, прикатати, -таю, -таєш (делать ровным, гладким) спец. укатывать, укатать, разг. прикатывать, прикатать [Потім [після боронування] провадиться сівба, і після неї поле обов'язково прикочують важкими кільчастими катками (Колг. Укр., 1954, 2)]. прикочувати, -чую, -чуєш прикочевать. прикочуватися, -чуюся, -чуєшся, прикотитися, -кочуся, -котишся 1) прикатываться, прикатиться, подкатываться, подкатиться [Той клубочок прикотивсь у глибокий яр,, та там і зупинився (народна казка)]; 2) (подобострастно обращаться к кому-нибудь) фам. подкатываться, подкатиться [— Ми з товаришем до вас, рибонько, за великий ділом притупали, — почина до неї прикочуватись Назарко (Вовч.)]. прикрадатися, -даюся, -даєшся, прикрастися,, -радуся, -радешся редк. подкрадываться,, подкрасться [Пощо, сатирику, ти з ліхтарем своїм Так прикрадаєшся під цей веселий дім? (Рил.); Як смеркло, прикрались під самі вікна (Вовч.)]. прикраса 1) прикраса; (то, что придаёт красивый вид — обычно) украшение [Читачу! Зрадивши прикрасам, Я вдався в прозаїчний смак (Рил.); І небо й земля, і вода неначе вбралися в найдорожчі прикраси (Н.-Лев.)\; без ~с а) (без преувеличений) без прикрас [— Розповідайте, — буркнув він. — Все! Докладної І, будь ласка, бе* прикрас (Тулуб)]; б) без украшений [Вона належала до тих жінок, яким хороше без прикрас (Руденко)]; 2) (оправа) обделка. прикрасити см. прикрашати. прикраситися см. прикрашатися. прикрастися см. прикрадатися. прикрашальний книжн. прен. редк. украшательский. прикрашання украшение; разукрашивание, изукрашивание; приукрашивание; прикра- шивание; расцвечивание, расцветка; уснащение. Ср. прикрашати. прикрашательство книжн. прен. редк. украшательство [Ми не можемо дозволити, щоб мільйони карбованців витрачались на безглузде прикрашательство на догоду поганому смакові деяких архітекторів (Матер. XX з. КПРС)]. прикрашати, -шаю, -шаєш и прикрашувати, -шую, -шуєш, прикрасити, -рашу, -ра- сйш украшать, украсить; (только несоверш. перен.: делать полнее, богаче по внутреннему содержанию — ещё) красить; (придавать кому-нибудь, чему-нибудь красивый вид посредством чего-нибудь, перен.: внесением чего-нибудь делать витиеватым, занимательным разг. — ещё) разукрашивать, разукрасить, изукрашивать, изукрасить; (представлять в более красивом виде, вносить долю фантазии в изложение чего-нибудь и т. п.) разг. приукрашивать, приукрашать, приукрасить; (рассказывать о чём-нибудь с прикрасами) прикрашивать, прикрасить; (придавать пёстрый вид) разг.
|