Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 365 при расцвечивать, расцветить; (перен. гиутл.— ещё) уснащать, уснащивать, уснастить [Кілька картин прикрашали стіни (Шиян); На- дійчине щастя здавалося нам величезним, сонячним, вселюдським, і воно прикрашало не тільки її, а й наше життя (Жур.); Груди шахтаря тепер прикрашував ще й другий орден Леніна (Ле); Дівчата прикрашують п'єдестал статуї квітками та вінками і співають (Л. Укр.у, Ми прикрасимо ялинку; Заспіваєм пісню дзвінко (Рил.); — Знаю, пан полковник не звик прикрашати правди, — гірко всміхнувся Ярема (Кач.)]; г^тп пір'ям украшать, украсить перьями, уст. оперять, оперить. прикрашатися, -шаюся, -шаєшся и прикрашуватися, -шуюся, -шуєшся, прикраситися, -рашуся, -расйшся 1) украшаться, украситься; разукрашиваться, разукраситься, изукрашиваться, изукраситься; приукрашиваться, приукрашаться, приукраситься [Партизанськими медалями прикрасились груди офіцерів (Шиян); Вдалий, радісний день для Гаркуші прикрашувався ще й червоними Олениними щоками (Гонч.)]; гатися пір'ям украшаться, украситься перьями; 2) страд, з. (несоверш.) украшаться; разукрашиваться, изукрашиваться; приукрашиваться, приукрашаться; прикрашиваться; расцвечиваться; уснащаться, уснащиваться [Часом скрипя оковувалася залізом, часто прикрашалася плоскою різьбою (геометричний орнамент) (Нар. творч. та етн., 1957, 2)]. Ср. прикрашати. прикрашений украшенный; разукрашенный, изукрашенный; приукрашенный; прикрашенный; расцвеченный; уснащённый [Світлом ясним прикрашені Шлюзи, мов стіни зал (Дор.); Коло Чапая збирався потроху увесь його загін. Прикрашені бойовими синцями й гулями, ..стояли бійці (Я нов.); Ходім, я покажу вам свій портрет, — всі кажуть, що він дуже прикрашений, а я думаю — ні (Л. Укр.); Письменник [Не- чуй-Левицький] чудово знав побут, поезію і живу мову українського селянства, влучну і виразну, прикрашену прислів'ями і приказками, оригінальними комічними порівняннями (Рад. літер., 1957, 1)]; г^/ний п і р'я м украшенный перьями, уст. оперённый. Ср. прикрашати. прикрашення украшение; расцветка; уснащение [Сотні художників, декораторів, електриків, теслярів і радіотехніків працюють над прикрашенням столиці Радянської України (Рад. Укр., 1952, XI)]. Ср. прикрашати. прикрашування украшение; разукрашивание; приукрашивание; прикрашивание; расцвечивание, расцветка; уснащение [Прикрашування життя, побоювання показати зло, яке ще є в дійсності, означає відступ від принципів соціалістичного реалізму (Іст. укр. літ.)]. Ср. прикрашати. прикрашувати см. прикрашати. прикрашуватися см. прикрашатися. прикривати, -ваю, -васш, прикрити, -рию, -риєш 1) прикрывать, прикрыть [Русяву головку прикривав старенький картузик з одірваним козирком (Коцюб.); Повиносили до сіней великі дубові столи із світлиці, прикрили їх білою скатертю і заставили всілякою стравою й медом (Фр.); Сніг, який випав уночі, прикрив дорогу і поле рівною пеленою (Панч); Він низько похиляє голову і прикриває долонею очі (Л. Укр.); Доля прикрила їх своїм затишним крилом (Мирн.); Прикривати неприємну правду добренькими словами — найшкідли- віша і найнебезпечніша річ для справи пролетаріату, для справи трудящих мас (Ленін)]', 2) (защищать действиями войск) воен. прикрывать, прикрыть [Олексій Іванов з групою автоматників прикривав відхід товаришів (Шер.); Зенітні установки прикрили мости (Совко)]. прикриватися, -ваюся, -ваєшся, прикритися, -риюся, -риєшся 1) прикрываться, прикрыться [Кавун лежав на голому полу, прикрившись старою свитою, і стогнав (Н.-Лев.); Юнга прикрився руками і., з усієї сили вдарив напасника в живіт (Трубл.); Шовінізм лишається шовінізмом, якої б національної марки він не був, якими б фразами пацифістського сорту він не прикривався (Ленін)]; 2) страд, з. (несоверш.) прикрываться; прикрываться [Рослини залишались освітленими тільки 10 годин на день, а на решту часу дня прикривались ящиком (Осн. даре.)]; ср. прикривати 1—2. прикрий 1) досадный; (вызванный досадой) досадливый; (противный) неприятный; (причиняющий душевную боль, горе) книжн. огорчительный; (мучительный — еь\ё) тягостный; (несправедливый, оскорбительный) обидный [Можливо, це був натяк на те, що й вона, Журавленко, припустила одну прикру помилку, але вже усвідомила її (Гур.); Над Одесою спускалася завіса прикрого дощу (Янов.); До його слуху долетіли Слова вразливі і почувся Єхидний, прикрий сміх Даліли (Л. Укр.); Тихович не знав уже, як покласти кінець тій прикрій сцені (Коцюб.); Неофіт-раб лагідно: Чого ти, сестро? Що тебе вразило? Чи я тебе образив прикрим словом? (Л. Укр.)]; 2) (отвесный, обрывистый) обл. крутой [Прикрий берег (Сл. Г р.); Стежка ставала прикрішою (Коцюб.)]. прикрити см. прикривати. прикритий 1) прикрытый [Здіймався пам'ятник герою, Іще прикритий полотном (Нагн.); Уста зціплені, прикриті тінню від шовкових усів (Мирн.); .. експлуатацію, прикриту релігійними і політичними ілюзіями, вона [буржуазія] замінила експлуатацією відкритою, безсоромною, прямою, черствою (Комун, ман.)]; 2) прикрытый. Ср. прикривати 1—2. прикритися см. прикриватися. прикриття 1) прикрытие; (верхний слой, покрывающий что-нибудь, перен.: то, что закрывает собой, заволакивает что-нибудь редк. — ещё) покров [Наливайко весь час лишався в прикритті (Ле); Об'єднуючи сили внутрішньої контрреволюції з силами іноземних інтервентів, буржуазні націо- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)