Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 366 при налісти намагалися під прикриттям облудного гасла «самостійності» України лікві- .дувати Радянську владу Gст. укр. літ.); Під прикриттям ночі автоматники перепли- ли Дніпро (Шиян)]; 2) воєн, прикрытие [Під його [вогню] прикриттям білогвардійці стали зривати динамітом входи до каменоломень (Гонч.)]; артилерійське г-^тя (воинская часть) артиллерийское прикрытие. прикріпа техн. прикрёпа. прикріпити см. прикріплювати. прикріпитися см. прикріплюватися. прикріплений прикреплённый [На поличці, прикріпленій до стіни мазанки шматком колючого дроту, стояв посуд (Смол.); —А з вивозкою зерна на пункт Заготзерна як у вас? — Маємо прикріплену одну автомашину (Вишня)]. прикріплення прикрепление [..в кріпосному господарстві знаряддям експлуатації є прикріплення робітника до землі, наділення його землею, а в капіталістичному — звільнення робітника від землі (Ленін)]. прикріплюванпя прикрепление. прикріплювати, -люю, -люєш и прикріпляти, -ляю, -ляєш, прикріпити, -плю, -пйш прикреплять, прикрепить [Він прикріпив до стіни паперову мішень (Вл.)\ От мене і прикріпили До сусіднього села (Дор.)]. прикріплюватися, -лююся, -люєшся и прикріп-* лятися, -ляюся, -ляєшся, прикріпитися, -плюся, -пйшся прикрепляться, прикрепиться. прикріпляти см. прикріплювати. прикріплятися см. прикріплюватися. прикріпний прикрепительный. прикрість, -рості неприятность; (обычно мн. ч.: прикрості, -тей — недостатки, затруднения — еще) лишения, невзгоды; (тяжёлое чувство, вызываемое бедой, несчастьем, неудачей и т. п.) горечь; (душевная боль, расстройство — обычно) огорчение; (чувство, вызываемое несправедливым, оскорбительным отношением к себе — обычно) обида; (раздражение, неудовольствие) досада [Це був особливий день, повний прикростей і невдач (Гур.у, Минуло вже кілька років після появи «Івана Сусаніна». За цей час композиторові довелося багато пережити, багато прикростей зазнати (Іван.); Я сама відчувала глибоку прикрість від батькової непримиренності (Вільде); Я питаю вас: не приходить вам ніколи на думку, що, будучи такою неприязною, справляєте тим декому прикрість? (Коб.)]; завдавати, завдати прості кому причинять, причинить неприятность кому; огорчать, огорчить кого; (сильнее разг. — ещё) разогорчать, разогорчить кого; наносить, нанести обиду кому, обижать, обидеть кого [Хома Дягіль із своїм внуком справді завдали нам немалої прикрості (Збан.)]; з г^тю (в значении нар.) С огорчением, огорчённо; с досадой; с обидой, обиженно [— От іще я буду з десятилітніми бавитисьі — одповіла Надя з прикрістю, одначе мусила йти бавити малу гостю (Л. Укр.); — То та дурна Даркаї — мовила з прикрістю Зоня».— цур їй, аж злякала! (Л. Укр.)]. прикро 1) нар. досадно; досадливо; неприятно; тягостно; обидно [Він прикро скривився, коли постукали у вхідні двері (Шовк.); Хома таки почував себе досить прикро (Гонч.)]; ~ро вражати см. вражати 1; ~ро вражений см. вражений; ер. прикрий 1; 2) нар. резко; (неожиданно — ещё) внезапно; (о взгляде) пристально [Макар Іванович аж кинувся, так той дзвінок прикро вдарив його по напружених нервах (Коцюб.); Катерина побігла. Пробігши кілька метрів, прикро спинилась (Коп.); Колісник прикро подивився йому у вічі (Мирн.)]; 3) (в сильной степени) нар. обл. очень; (чрезвычайно — ещё) весьма [А сам сивів він,, сивів прикро, і все у думі, як у хмарі, ходив (Вовч.); Прикро гострий ніж (Н.-Вол. у. — Сл. Гр.)]; 4) нар. обл. усердно, перен. горячо [Узявсь прикро до ковальства (Сл. Гр.)]; 5) предик, досадно; неприятно; тягостно; обидно; (о чувстве горечи — ещё) горько [Стахурському Зробилося прикро: може, він надто суворий до Власенкаг (Смол.); Бенедьові прикро було, що він мусив брехати перед Леоном, — але що діяти, коли годі було інакше (Фр.); На душі в неї було тоскно і прикро (Баш)]; ~ро бачити це обидно видеть это; мені дуже ^ро мне очень досадно; мне очень неприятно; я очень огорчён; мне очень обидно; ср. прикрий 1. прикропляти, -ляю, -ляєш, прикропити, -роплю, -ропиш разг. брызгать [сверху], побрызгать [сверху] [Стали й дощики спадати, Руна прикропляти (Руд.); Нарешті трошки прикропив дощ (Л. Укр.)]. прикрощі, -щів неприятности [Однак, незважаючи на такі прикрощі, яких Софії завдавала іноді її степова імперія, вона не згодилась би проміняти свої володіння ні на які інші (Гонч.)]. прикрутити см. прикручувати. прикрутитися см. прикручуватися. прикручений прикрученный; привёрнутый, приверченный; привинченный; подвинченный [Цупко тримав меч Мефодій, та вже нічого не міг вдіяти, руки були міцно прикручені до тулуба (Хижн.); Посеред етолу тьмяно світить прикручена лампа (Козач.)]. Ср. прикручувати. прикручувати, -чую, -чуєш, прикрутити, -ру- ЧУ> -рутиш прикручивать, прикрутить; (вертя, прикрепить что) разг. привёртывать, привернуть, приверчивать, привер- , тёть; (прикрепить винтом — обычно) привинчивать, привинтить; (потуже — ещё) подвинчивать, подвинтить [На самому верху димаря я дістав з кишені клубок дроту.. і добре прикрутив до двох скоб держално прапора (Сміл.); Прикрутив усіх так, що й дихнути годі! (Фр.); Стара хазяйка знов прикрутила лампу (Коцюб.); Так перед битвою жовніри мирно сплять Чи, зброю чистячи, прикручують багнети (перекл. Рильського); Ганна: ..А братику, видно, здорово прикрутило. Г о р п и н а: А ти й радієш? (Собко)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)