Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

при
367
при
прикручуватися, -чується, прикрутитися,
-рутиться 1) разг прикручиваться,
прикрутиться; 2) страд, з. (несоверш.)
прикручиваться; привертываться, приверчиваться;
привинчиваться; подвинчиваться; ср.
прикручувати.
прикубанськиіі прикубанский [Прикубанські
степи заселялись запоріжцями після
січової руїни (Коцюб.)].
прикублитися, -литься разг. примоститься,
пристроиться [Яринка сіпнула матчину
кофту стару, на якій був прикублився
Тигрик (Тич.)].
прикувати гм. приковувати.
прикуватися см. приковуватися.
прикукббити, -блю, -биш разг. принарядить;
(помещение) разг. прибрать, убрать, [Своя
домівка є й садок: як стара прикукобить
її, то аж весело (Харък. у. — Сл. Гр.)].
прикукобитися, -блюся, -бишся разг.
принарядиться.
прикульговувати, -говую, -говуєш и прикуль-
гувати, «тую, -гуєш разг. прихрамывать
[Кінь як кінь... І хоч він прикульговував
на передню ногу, а дерев'яного плуга
тягтиме (Чорн.)\ Трохи прикульгуючи на
праву ногу, він вийшов з-за столу (Ю. Бедз.)].
прикуп, -пу карт, прикуп.
прикупання, прикупляння прикупка, прикуп.
прикупати, прикупити см. прикуповувати.
прикупка прикупка, прикуп.
прикуплений І) прич. прикупленный
[Прикуплена земля давала йому право стати
поруч з родом (Кач.)]; 2) прил. разг.
прикупной.
прикупляння см. прикупання.
прикупляти см. прикуповувати.
прикупний прикупной.
прикуповування прикупка, прикуп.
прикуповувати, -пбвую, -повуєш и прикуп-
ляти, ,-ляю, -ляєш и прикупати, -паю,
-паєш, прикупити, -куплю, -купиш
прикупать, прикупить [І є в них на усе достаток,
і дещо, гляди, і прикуповують, як чого
треба по хазяйству (Квітка); Здружуються
вони [пани] і починають жити в ще кращих
будинках, прикупають села (Вовч.);
Перед від'їздом довелося прикупити чимало
методичної літератури (Коп.)]\ жити,
лиха ~пивши разг. жить с горем
пополам.
прикурювати, -рюю, -рюєш, прикурити,
-курю, -куриш прикуривать, прикурить
[Хлопець дістав з кишені сірники і став
прикурювати (Гонч.)\ Карпенко глибоко
зітхнув, прикурив цигарку (Козач.)Ц дати
~рйти прям, у перен. дать прикурить [—А
вона бойова, ця Ярина! Така мала, а вже
°РУДув як... — Правда, що мала, а вже
дає прикурить Перегуді... (Куч.)].
прикус, -су спец, прикус.
прикусити см. прикушувати.
прикуска вет. прикуска [Прикуска
найчастіше буває у нервових коней при стійловому
утриманні та відсутності моціону
(Конярство)].
прикути см. приковувати.
прикутий прикованный [В затишній бухточці
біля пристані стояв, прикутий ланцюгами
до гострого каменя, великий рибальський
човен (Донч.); Сталін граді До цього
героїчного міста над Волгою були прикуті
думки всіх радянських людей (Скляр.)].
прикутися см. приковуватися.
прикуття приковка.
прикушувати, -шую, -шуєш, прикусити,
-кушу, -кусиш прикусывать, прикусить
[Ганна Іванівна мимоволі прикусила губу
(Шовк.)]; гасити язик (язика) прям.,
перен. прикусить язык; (перен. разг. — еще}
закусить язык [Схаменися, дурню сивийг
Прикуси язик брехливий! (Гл.)\ Галя
кинула на нього докірливим поглядом,
закликаючи до порядку. Шурка прикусив»
язика (Смол.)].
прилавковий прилавочный.
прилавок, -вка прилавок; (в столовых,
ресторанах и т. п. разг. — ещё) стойка [Батько-
сидів на прилавку і гомонів з бабою (Вас.);.
З-за прилавка пильно стежив за ним
хазяїн пивної (Шиян)].
прилагоджувати, -джую, -джуєш, прилаго-
дити, -джу, -диш обл. приготовлять,
приготавливать, приготовить [Тихович муси&
доглядати, як засипали землею пеньки та
трамбували землю, прилагоджуючи її до-
труїння (Коцюб.); Е д і т а..: Ти там при-
лагодь братові полудень (Л. Укр.)].
прилагоджуватися, -джуюся, -джуєшся, при-
лагодитися, -джуся, -дишся обл.
приготовляться, приготавливаться, приготовиться
[Неня убралася вже в запаску і прилагоди-
лася вийти до гостя (Черемги.)].
прилагодити см. прилагоджувати.
прил аго дитися см. прилагоджуватися.
прилад, -ду прибор; (особое устройство для
производства какой-нибудь работы — ещё}
приспособление; (совокупность
инструментов, предметов, относящихся к какой-
нибудь области техники, к спорту —
обычно) снаряд, (реже) снасть; (предмету
используемый при обучении чему-нибудь —
обычно) пособие [Після того, як в [лічильну!
машину введено вихідні дані і програму
обчислень, прилад керування забезпечує
повну автоматичність обчислювального
процесу (Наука і життя, 1956, 7); На стінці
вагона висів прилад, що показував
швидкість руху поїзда (Трубл.); їй спало на
думку пристосувати до станка невеличкий
прилад, який полегшив би роботу (Донч.);
В кімнаті., скрізь розставлені і розкидані
прилади до жіночих робіт: кросна,
п'яльця, прядки, кужілки і т. ін. (Л. Укр.)\
Над голубим селом рожевий вився дим, —
І простий був весь світ, як прилади наочні
(Рил.)].
приладдя собир. принадлежности; (набор
частей, необходимых элементов чего-нибудь)
прибор; приспособления; снаряд; снасти,
припасы; пособия [Катя роздивлялась на
приладдя в майстерні (Ільч.);
Необхідним приладдям кузні було ковальське
горно у вигляді жаровні (Нар. стар. іст.
УРСР); Валя закінчила складати своє,
приладдя і ліки в торбу (Коп.)]; к а н-
целярське ~дя канцелярские при

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)