Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 367 при прикручуватися, -чується, прикрутитися, -рутиться 1) разг прикручиваться, прикрутиться; 2) страд, з. (несоверш.) прикручиваться; привертываться, приверчиваться; привинчиваться; подвинчиваться; ср. прикручувати. прикубанськиіі прикубанский [Прикубанські степи заселялись запоріжцями після січової руїни (Коцюб.)]. прикублитися, -литься разг. примоститься, пристроиться [Яринка сіпнула матчину кофту стару, на якій був прикублився Тигрик (Тич.)]. прикувати гм. приковувати. прикуватися см. приковуватися. прикукббити, -блю, -биш разг. принарядить; (помещение) разг. прибрать, убрать, [Своя домівка є й садок: як стара прикукобить її, то аж весело (Харък. у. — Сл. Гр.)]. прикукобитися, -блюся, -бишся разг. принарядиться. прикульговувати, -говую, -говуєш и прикуль- гувати, «тую, -гуєш разг. прихрамывать [Кінь як кінь... І хоч він прикульговував на передню ногу, а дерев'яного плуга тягтиме (Чорн.)\ Трохи прикульгуючи на праву ногу, він вийшов з-за столу (Ю. Бедз.)]. прикуп, -пу карт, прикуп. прикупання, прикупляння прикупка, прикуп. прикупати, прикупити см. прикуповувати. прикупка прикупка, прикуп. прикуплений І) прич. прикупленный [Прикуплена земля давала йому право стати поруч з родом (Кач.)]; 2) прил. разг. прикупной. прикупляння см. прикупання. прикупляти см. прикуповувати. прикупний прикупной. прикуповування прикупка, прикуп. прикуповувати, -пбвую, -повуєш и прикуп- ляти, ,-ляю, -ляєш и прикупати, -паю, -паєш, прикупити, -куплю, -купиш прикупать, прикупить [І є в них на усе достаток, і дещо, гляди, і прикуповують, як чого треба по хазяйству (Квітка); Здружуються вони [пани] і починають жити в ще кращих будинках, прикупають села (Вовч.); Перед від'їздом довелося прикупити чимало методичної літератури (Коп.)]\ жити, лиха ~пивши разг. жить с горем пополам. прикурювати, -рюю, -рюєш, прикурити, -курю, -куриш прикуривать, прикурить [Хлопець дістав з кишені сірники і став прикурювати (Гонч.)\ Карпенко глибоко зітхнув, прикурив цигарку (Козач.)Ц дати ~рйти прям, у перен. дать прикурить [—А вона бойова, ця Ярина! Така мала, а вже °РУДув як... — Правда, що мала, а вже дає прикурить Перегуді... (Куч.)]. прикус, -су спец, прикус. прикусити см. прикушувати. прикуска вет. прикуска [Прикуска найчастіше буває у нервових коней при стійловому утриманні та відсутності моціону (Конярство)]. прикути см. приковувати. прикутий прикованный [В затишній бухточці біля пристані стояв, прикутий ланцюгами до гострого каменя, великий рибальський човен (Донч.); Сталін граді До цього героїчного міста над Волгою були прикуті думки всіх радянських людей (Скляр.)]. прикутися см. приковуватися. прикуття приковка. прикушувати, -шую, -шуєш, прикусити, -кушу, -кусиш прикусывать, прикусить [Ганна Іванівна мимоволі прикусила губу (Шовк.)]; гасити язик (язика) прям., перен. прикусить язык; (перен. разг. — еще} закусить язык [Схаменися, дурню сивийг Прикуси язик брехливий! (Гл.)\ Галя кинула на нього докірливим поглядом, закликаючи до порядку. Шурка прикусив» язика (Смол.)]. прилавковий прилавочный. прилавок, -вка прилавок; (в столовых, ресторанах и т. п. разг. — ещё) стойка [Батько- сидів на прилавку і гомонів з бабою (Вас.);. З-за прилавка пильно стежив за ним хазяїн пивної (Шиян)]. прилагоджувати, -джую, -джуєш, прилаго- дити, -джу, -диш обл. приготовлять, приготавливать, приготовить [Тихович муси& доглядати, як засипали землею пеньки та трамбували землю, прилагоджуючи її до- труїння (Коцюб.); Е д і т а..: Ти там при- лагодь братові полудень (Л. Укр.)]. прилагоджуватися, -джуюся, -джуєшся, при- лагодитися, -джуся, -дишся обл. приготовляться, приготавливаться, приготовиться [Неня убралася вже в запаску і прилагоди- лася вийти до гостя (Черемги.)]. прилагодити см. прилагоджувати. прил аго дитися см. прилагоджуватися. прилад, -ду прибор; (особое устройство для производства какой-нибудь работы — ещё} приспособление; (совокупность инструментов, предметов, относящихся к какой- нибудь области техники, к спорту — обычно) снаряд, (реже) снасть; (предмету используемый при обучении чему-нибудь — обычно) пособие [Після того, як в [лічильну! машину введено вихідні дані і програму обчислень, прилад керування забезпечує повну автоматичність обчислювального процесу (Наука і життя, 1956, 7); На стінці вагона висів прилад, що показував швидкість руху поїзда (Трубл.); їй спало на думку пристосувати до станка невеличкий прилад, який полегшив би роботу (Донч.); В кімнаті., скрізь розставлені і розкидані прилади до жіночих робіт: кросна, п'яльця, прядки, кужілки і т. ін. (Л. Укр.)\ Над голубим селом рожевий вився дим, — І простий був весь світ, як прилади наочні (Рил.)]. приладдя собир. принадлежности; (набор частей, необходимых элементов чего-нибудь) прибор; приспособления; снаряд; снасти, припасы; пособия [Катя роздивлялась на приладдя в майстерні (Ільч.); Необхідним приладдям кузні було ковальське горно у вигляді жаровні (Нар. стар. іст. УРСР); Валя закінчила складати своє, приладдя і ліки в торбу (Коп.)]; к а н- целярське ~дя канцелярские при |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)