Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ярд 368 при надлёжности; наочне ~дя см. наочний 2; письмове ~дя см. письмовий; туалетне ^дя туалетный прибор; 'швейне, шевське <^дя швейные, сапожничьи, принадлежности; ср. прилад, приладжений 1) прилаженный; подлаженный; подогнанный; приспособленный [Вийняв я з брички апарат, поставив на приладжений товаришем триніжок (Коцюб.); Недалеко від ставу стояли вулії під штучно, але навмисне для них приладженим тином (Коб.)]; 2) прилаженный, приправленный. Ср. приладжувати 1—2. приладження 1) подгонка; приспособление; 2) приладка, приправка. Ср. приладжувати 1—2. приладжування 1) прилаживание; подгонка; приспосабливание, приспособление; 2) приладка, приправка. Ср. приладжувати 1—2. приладжувати, -джую, -джуєш, приладити, -джу, -диш 1) (что к чему) прилаживать, приладить, обл. подлаживать, подладить; (делать соответствующим по размерам, чтобы подходило к чему-нибудь, спец.— ещё) подгонять, подогнать; (делать годным для употребления или использования в качестве кого-нибудь, чего-нибудь — ещё) приспособлять, приспосабливать, приспособить [В руках Марини з'явилися гумові трубки. Вона спеціальними апаратами приладжувала їх коровам до дійок (Чорн.); Коло брами тільки мінарет тоненький, Там курінь приладив вівчар молоденький (Л. Укр.); Я був себе до іншого життя приладив! (Коб.)]; 2) тип. прилаживать, приладить, приправлять, приправить." приладжуватися, -джуюся, -джуєшся, приладитися, -джуся, -дишся 1) прилаживаться, приладиться; (только соверш.: приобрести сноровку в чём-нибудь разг. — ещё) приловчиться; приспособляться, приспосабливаться, приспособиться [Він неначе почав приладжуватись до Ватиної вдачі (Н.-Лев.)', Зовсім світ переверну вся! ..Що ж його робити? як його приладитись? (Мирн.)]; ер. приладжувати 1; 2) страд, з. (несоверш.) прилаживаться; подлаживаться; подгоняться; приспособляться, приспосабливаться; прилаживаться, приправляться; ср. приладжувати 1—2. приладити см. приладжувати. приладитися см. приладжуватися. приладка тип. приладка. приладнаний прилаженный [Від енергійних протестів з'їжджали набік старанно приладнані чалми, а вони все сиділи й сперечалися (Ле)]. приладнати см. приладновувати. приладнатися см. приладновуватися. приладний спорт, снарядный. приладновувати, -новую, -нбвуєш и (реже) приладнувати, -ную, -нуєш, приладнати, -паю, -наєш прилаживать, приладить [Бронебійники приладновували важкі свої рушниці на запасних шпалах (Верш.); Василь Яремчук.. збиває стару вивіску і приладнує нову (Цюпа); Столяри змайстрували двері й віконце, ковалі приладнали надійні засуви (Шиян)]. приладновуватися, -новуюся, -нбвуєшся и (реже) приладнуватися, -нуюся, -нуєшся, приладнатися, -наюся, -наєшся 1) разг. прилаживаться, приладиться; (только соверш.: приобрести сноровку в чём-нибудь разг.—ещё) приловчиться; 2) страд, з. (несоверш.) прилаживаться [Для планування укосів каналів вони сконструювали спеціальні укісники, які приладнуються до трактора при роботі з бульдозером (Наука і життя, 1957, 2)]. приладнувати см. приладновувати. приладнуватися см. приладновуватися. приладобудівний приборостроительный [Республіканська приладобудівна промисловість виробляє багато різноманітних приладів і засобів автоматизації (Рад. Укр., 1958, IX)]. приладобудівник, -ка приборостроитель. приладобудування приборостроение [Семирічним планом передбачається прискорений розвиток усіх сучасних галузей машинобудування і насамперед важкого машинобудування, приладобудування, виробництва засобів автоматики і електроніки (Хрущов)]. прилазити, -лажу, -лазиш и прилізати, -заю, -заеш, прилізти, -зу, -зеш 1) прилезать, прилезть; (ползком — ещё) приползать, припалзывать, приползти [Карпо почав розказувати, як ящірки гублять хвости і як потім прилазять за ними (Мирн.); Змія, змія! Чого прилізла? Що тобі потрібно? (Тич.)]; 2) (приходить) фам. не- одобр. прилезать, прилезть [Уже і панотець, Прилізши із хрестин, до утрені попхався (Г.-Арт.); Часом давно забуте звідкись прилізе на пам'ять (Коцюб.)]. приласканий редк. приласканный [Пригрітий та приласканий новими хазяями, .. Ліснобродський незабаром з'явився із своїми молодцями на Перекопі (Гонч.)]. приласкуватп, -кую, -куєш, приласкати, -каю, -каєш редк. ласкать, приласкать [Треба вола приласкувати, як запрягаєш (Павлогр. у. — Сл. Г р.); Ой, високі явороньки, Як дістану рану, — Приласкайте гілочками Ви мою кохану (народна пісня)]. приластити см. прилаштувати. приластитися см. прилащуватися. прилатувати, -тую, -туєш, прилатати, -таю, -таеш пришивать [заплату], пришить [заплату], разг. заплатать (только соверш.); анї (ні) пришити ані (ні) «-/тати разг. а) (совершенно некстати) ни к селу ни к городу [Все думає, а бог знас над чим, а часом якщо скаже, то ні пришити ні прилатати (Фр.)]\ б) (в значений: ничего не получается) ни тпру ни ну. прилаштовування 1) придёлывание, прилаживание; снабжение; 2) установка; пристраивание; примащивание; 3) устраивание, устроение (книжн.), пристраивание; 4) приспособление, приспосабливание, прилаживание. Ср. прилаштовувати 1—4; 5) при- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)