Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 369 при страивание; примащивание; подлаживание; і ср. прилаштовуватися 1. прилаштовувати, -товую, -тбвуєш, прилаштувати, -тую, -туєш 1) приделывать, приделать, прилаживать, приладить; (добавлять к чему-нибудь что-нибудь нужное — обычно) снабжать, снабдить [За якісь п'ятнадцять хвилин захекані хлопці, витираючи з лоба піт, прилаштовували шнур до свого казкового змія (Кол.)]; г^затп до машини запобіжник приделать к машине предохранитель, приладить к машине предохранитель; снабдить машину предохранителем; 2) (ставить надлежащим образом, ни надлежащее место) устанавливать, установить; (помещать на неудобном месте) пристраивать, пристроить, разг^ примащивать, примостить [Тим часом інженер-епронівець разом з механіками й машиністами «Буревісника» прилаштовували повітромагнітні помпи для роботи з гелієвим повітрям (Трубл.); Дядько Микола показав, як треба прилаштувати пастку біля нори (Донч.); По обіді Кость бігав на вулиці, прилаштовував млинка біля калюжі, пускав човни (Коп.)]; 3) (определять куда-нибудь) устраивать, устроить, пристраивать, пристроить [Вирішили прилаштувати діда в першій ватазі до Захара Блажкуна (Куч.)]; 4) (делать годным для употребления или использования в качестве чего-нибудь) приспособлять, приспосабливать, приспособить, прилажи^ вать, приладить [Кобзарева сім'я, як і багато інших, сяк-так прилаштувала для житла вогкий і темний погріб (Жур.)]. прилаштовуватися, -товуюся, -тбвуєшся, прилаштуватися, -туюся, -туєшся 1) пристраиваться, пристроиться; (садиться где-нибудь, обычно — на неудобном месте, присаживаться, присоединяться к кому-нибудь разг. — ещё) примащиваться, примоститься; (приноравливаться, приспосабливаться) разг. подлаживаться, подладиться [Студент при- лаштурався на естакаді, звісивши ноги вниз (Гонч.); Прилаштувався коло них і Мирон Волошка (Куч.); Анрі-Жак пригравав на заповітній своїй окарині, нашвидку прилаштовуючись до незнайомих мелодій (Янов.)]; 2) страд, з. (несоверш.) приделываться, прилаживаться; снабжаться;^ устанавливаться; пристраиваться; примащиваться; приспособляться, приспосабливаться* прилаживаться; ср. прилаштовувати 1—2, 4. прилаштування 1) придёлывание, прилаживание; снабжение; 2) установка; пристраивание; примащивание; 3) устроение (книжн.), пристраивание; 4) приспособление, прилаживание. Ср. прилаштовувати 1—4. прилаштувати см. прилаштовувати, прилаштуватися см. прилаштовуватися, прилащити см. прилаштувати, прилащитися см. прилащуватися, ярилащувати, -щую, -щуєш, прилащити, -щу, -щиш и приластити, -лащу, -ластиш разг. ласкать, приласкать; (преим. животных обл. — ещё) прилащивать, приластить [При- лащив пуделя, пішов, розглядаючись (Кундз.)]. прилащуватися, -щуюся, -щуєшся, прилащитися, -щуся, -щишся и приластити ся, -лащуся, -ластишся ласкаться, приласкаться; прилащиваться, приластиться [Прилащиться підлиза хоч до кого Г Солодкії слова Приманюють великого й малого (Гл.)]. Ср. прилаштувати. прилеглий1, прилёжний 1) прилегающий, примыкающий; (расположенный, находящийся около чего-нибудь книжн. — ещё) прилежащий [Обходячи задніми дворами прилеглі до готелю будинки, штурмові групи пробивались., в глиб кварталу (Гонч.)', Народ щільно заповнив., і всі сіни, і прилежний ванькир (Фр,)', На товарну станцію й прилеглу до неї частину міста вже падали густі сутінки (Бойч.)]; 2) (только прилеглий) (смежный) книжн. сопредельный; г^,лі поняття сопредельные понятия. прилеглий2 (о хлебе) разг. прелый [Прилегле жито (Харьк. — Сл. Гр.)]. прилеглість, -лості книжн. сопредельность. прилежний 1) см. прилеглий1 1; 2) грам, примыкающий; 3) мат. прилежащий. прилеститися см. прилещатися, прилетіти см. прилітати. прилещатися, -щаюся, -щаєшся и прилещуватися, -щуюся, -щуєшся, прилеститися, -лещуся, -лестйшся фам. подольщаться, подольститься [Вже вона недаремно так довгі літа до мене прилещувалась (Фр.)', Взяв коромисло на плече, .. пожалів жінку, чи прилеститись хотів? (Горд.)]. прилив, -ву 1) прилив; (перен. — ещё) на плыв [І в приливі несподіваної, давно не відчуваної ніжності., став Леонід розповідати йому про хлопчика з Кінбурнської коси (Гонч.)]; 2) физл. прилив; г^в крові прилив крови. приливати, -ваю, -ваєш, прилити, -ллю, -ллєш 1) (подступать — о жидкости и перен.) приливать, прилить [Сором, ^ досада, злість — усе разом прилило в його і [Чіпчину] голову, мутило його Кр^ов (Мирн.)]; 2) физл. приливать, прилить [У нього кров одлила від обличчя, знову прилила, вуха стали палати (Янов.)]; 3) (тушить водой) редк. заливать, залить [От він візьме та й приллє водою огонь (Чуб.)]; 4) обл. поливать, полить [Приливайте доріженьку, Щоб не курилася (народна пісня); Він мерщій наклав собі повну тарілку вареників, прилив зверху маслом (Мирн.)]. . , прилизаний прилизанный [На порозі з я- вилася прилизана постать Курочки (Чорн.)]. прилизати см. прилизувати, прилизатися см. прилизуватися, прилизувати, -зую, -зуєш, прилизати, -лижу, -лижеш прилизывать, прилизать [Він чуба іще не прилиже, Не втреться, а в неї за мить Нарізаний хліб на столі вже, Варене й печепе димить (Дор.)]. прилизуватися, -зуюся, -зуєшся, прилизатися, -лижуся, -лижешся прилизываться, І прилизаться [Схопиться раненько, зараз 24-35 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)