Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

при
369
при
страивание; примащивание; подлаживание; і
ср. прилаштовуватися 1.
прилаштовувати, -товую, -тбвуєш,
прилаштувати, -тую, -туєш 1) приделывать,
приделать, прилаживать, приладить;
(добавлять к чему-нибудь что-нибудь нужное —
обычно) снабжать, снабдить [За якісь
п'ятнадцять хвилин захекані хлопці,
витираючи з лоба піт, прилаштовували шнур
до свого казкового змія (Кол.)]; г^затп до
машини запобіжник приделать
к машине предохранитель, приладить к
машине предохранитель; снабдить
машину предохранителем; 2) (ставить
надлежащим образом, ни надлежащее место)
устанавливать, установить; (помещать на
неудобном месте) пристраивать, пристроить,
разг^ примащивать, примостить [Тим
часом інженер-епронівець разом з механіками
й машиністами «Буревісника»
прилаштовували повітромагнітні помпи для роботи
з гелієвим повітрям (Трубл.); Дядько
Микола показав, як треба прилаштувати
пастку біля нори (Донч.); По обіді Кость
бігав на вулиці, прилаштовував млинка
біля калюжі, пускав човни (Коп.)]; 3)
(определять куда-нибудь) устраивать, устроить,
пристраивать, пристроить [Вирішили
прилаштувати діда в першій ватазі до Захара
Блажкуна (Куч.)]; 4) (делать годным для
употребления или использования в
качестве чего-нибудь) приспособлять,
приспосабливать, приспособить, прилажи^
вать, приладить [Кобзарева сім'я, як і
багато інших, сяк-так прилаштувала для
житла вогкий і темний погріб (Жур.)].
прилаштовуватися, -товуюся, -тбвуєшся,
прилаштуватися, -туюся, -туєшся 1)
пристраиваться, пристроиться; (садиться где-нибудь,
обычно — на неудобном месте,
присаживаться, присоединяться к кому-нибудь
разг. — ещё) примащиваться, примоститься;
(приноравливаться, приспосабливаться) разг.
подлаживаться, подладиться [Студент при-
лаштурався на естакаді, звісивши ноги
вниз (Гонч.); Прилаштувався коло них
і Мирон Волошка (Куч.); Анрі-Жак
пригравав на заповітній своїй окарині,
нашвидку прилаштовуючись до незнайомих
мелодій (Янов.)]; 2) страд, з. (несоверш.)
приделываться, прилаживаться;
снабжаться;^ устанавливаться; пристраиваться;
примащиваться; приспособляться,
приспосабливаться* прилаживаться; ср.
прилаштовувати 1—2, 4.
прилаштування 1) придёлывание,
прилаживание; снабжение; 2) установка;
пристраивание; примащивание; 3) устроение
(книжн.), пристраивание; 4)
приспособление, прилаживание. Ср.
прилаштовувати 1—4.
прилаштувати см. прилаштовувати,
прилаштуватися см. прилаштовуватися,
прилащити см. прилаштувати,
прилащитися см. прилащуватися,
ярилащувати, -щую, -щуєш, прилащити, -щу,
-щиш и приластити, -лащу, -ластиш разг.
ласкать, приласкать; (преим. животных
обл. — ещё) прилащивать, приластить [При-
лащив пуделя, пішов, розглядаючись
(Кундз.)].
прилащуватися, -щуюся, -щуєшся,
прилащитися, -щуся, -щишся и приластити ся,
-лащуся, -ластишся ласкаться,
приласкаться; прилащиваться, приластиться
[Прилащиться підлиза хоч до кого Г Солодкії
слова Приманюють великого й малого
(Гл.)]. Ср. прилаштувати.
прилеглий1, прилёжний 1) прилегающий,
примыкающий; (расположенный, находящийся
около чего-нибудь книжн. — ещё)
прилежащий [Обходячи задніми дворами прилеглі
до готелю будинки, штурмові групи
пробивались., в глиб кварталу (Гонч.)', Народ
щільно заповнив., і всі сіни, і прилежний
ванькир (Фр,)', На товарну станцію й
прилеглу до неї частину міста вже падали
густі сутінки (Бойч.)]; 2) (только
прилеглий) (смежный) книжн. сопредельный; г^,лі
поняття сопредельные понятия.
прилеглий2 (о хлебе) разг. прелый [Прилегле
жито (Харьк. — Сл. Гр.)].
прилеглість, -лості книжн. сопредельность.
прилежний 1) см. прилеглий1 1; 2) грам,
примыкающий; 3) мат. прилежащий.
прилеститися см. прилещатися,
прилетіти см. прилітати.
прилещатися, -щаюся, -щаєшся и
прилещуватися, -щуюся, -щуєшся, прилеститися,
-лещуся, -лестйшся фам. подольщаться,
подольститься [Вже вона недаремно так
довгі літа до мене прилещувалась (Фр.)',
Взяв коромисло на плече, .. пожалів жінку,
чи прилеститись хотів? (Горд.)].
прилив, -ву 1) прилив; (перен. — ещё) на
плыв [І в приливі несподіваної, давно не
відчуваної ніжності., став Леонід
розповідати йому про хлопчика з Кінбурнської
коси (Гонч.)]; 2) физл. прилив; г^в крові
прилив крови.
приливати, -ваю, -ваєш, прилити, -ллю,
-ллєш 1) (подступать — о жидкости и
перен.) приливать, прилить [Сором, ^
досада, злість — усе разом прилило в його
і [Чіпчину] голову, мутило його Кр^ов
(Мирн.)]; 2) физл. приливать, прилить
[У нього кров одлила від обличчя, знову
прилила, вуха стали палати (Янов.)]; 3)
(тушить водой) редк. заливать, залить [От
він візьме та й приллє водою огонь (Чуб.)];
4) обл. поливать, полить [Приливайте
доріженьку, Щоб не курилася (народна
пісня); Він мерщій наклав собі повну
тарілку вареників, прилив зверху маслом
(Мирн.)]. . ,
прилизаний прилизанный [На порозі з я-
вилася прилизана постать Курочки (Чорн.)].
прилизати см. прилизувати,
прилизатися см. прилизуватися,
прилизувати, -зую, -зуєш, прилизати,
-лижу, -лижеш прилизывать, прилизать [Він
чуба іще не прилиже, Не втреться, а в неї
за мить Нарізаний хліб на столі вже,
Варене й печепе димить (Дор.)].
прилизуватися, -зуюся, -зуєшся,
прилизатися, -лижуся, -лижешся прилизываться,
І прилизаться [Схопиться раненько, зараз
24-35

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)