Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
пож 25 но* розмову з батюшкою (Горд.)]; ^тися з а ким, за чим (по кому, по чому, редк. ким, чим) погоревать о ком, о чём, погрустить по ком, по чём, поэз. покручиниться о ком, о чём (по ком, по чём), разг. потужить о ком, о чё^ (по ком, по чём) [Він пожуривсь за мною, та з іншою оженився (Вовч.); Треба було б похмелиться, по худобі пожуриться (Чуб.); Мати поплакала, пожурилася нещасливою синовою долею (Мирн.); Пожурилась дівчинонька Та й пішла до хати... Без милого порадоньки Нікому подати (Гл.)]\ 2) (мног.: стать печальными, грустными) опечалиться, загрустить [Ёаби й молодиці посхиляли на руки голови, пожурились (Вас.)]; 3) безл. разг. погрустйться І— Мені, — кажу на себе, — і пожилося, і пожурилося; за те спасибі, і за те не змагаюсь... (Вовч.)]. пожурчати, -чйть пожурчать. пожухлий пожухлый, пожухший [Тарас задивився, як гуси скубуть рештки вже пожухлого під снігом шпоришу (Ільч.)]. пожухнути, гне пожухнуть [Воронки, що вранці масно чорніли по полю, вже давно посіріли, пожухли (Гонч.)]. поз обл. 1) см. повз 1; 2) предл. с вин. п. возле, около (кого; чего); (совсем близко) подле (кого, чего), у (чего) [Петро., сидів поз вікно (Тесл.)]. поза1 поза; (спец, уст., ирон. — ещё) позитура [На ґанку, проти сонця, з книжками в руках, у різних позах, сиділи хлопці й дівчата (Десн.); Після Пушкіна письменник уже не міг зберігати пози нейтрального спостерігача життя, якщо він хотів бути справжнім письменником (Літ. газ., 1949, VI)]) прибирати (приймати) '--•зу принимать позу [Любов кидається в крісло-колиску й приймає втомлену позу: Ух, скільки ми гребли! (Л. Укр.)]; стати в (у) ^зу стать в пбзу [Панкратов став у позу оратора, кахикнув, набрав поважного професорського вигляду (Дот.)]. поза2 предл. 1) с вин. п. за (кого, что) ^ (минуя кого-нибудь, что-нибудь) мимо (кого, чего), обл. по-за (кого, что) [Кассандра мовчки махає йому вслід рукою, а як він виходить поза браму, вона припадає до плеча Поліксени і гірко ридає (Л. Укр.); Він підсував Іванові страви і припрохував, дивлячись кудись поза нього (Коцюб.)]', ^за очі разг. за глаза [Ет, в очі світить, а поза очі душу тягне (Ном.)]; 2) с твор. п. а) за (кем, чем); (по другую сторону — ещё) позади (кого, чего) [Олімпіада Іванівна і пані Груїчева сидять поза більшим столом (Л. Укр.); Аж мороз пішов поза плечима (Фр.); І озерце поза двором Об берег плескало (Гл.); Катря стала біля неї, а я поза Катрею (Вовч.)]; б) (за пределами определяемого существительным) вне (чегб); (с исключением определяемого существительным) помимо (чего) [Поза суспільством немає мови (Сталін); Що нового вдома і поза домом? (Коцюб.); Хто стоїть поза партіями, той тим самим, хоч би проти своєї волі і поза своєю свідомістю, служить інтересам пануючої партії (Ленін)]; ^за всяким сумнівом вне всякого* сомнения; <^за законом юр. вне закона; на ряд ^за чергою воен., спец. наряд вне очереди [— Сеть, три наряди поза чергою! — ковтав Хома (Гонч.)]. позабавляти, -ляю, -ляєш позабавить; (повеселить — ещё) потешить. позабавлятися, -ляюся, -ляєшся позабавиться; потешиться. Ср. позабавляти. позабёйкуватися, -куіося, -куєшся мног. разе редк. 1) замочить одежду; (сильнее) вымокнуть; 2) позабрызгаться [грязью] (разг.), забрызгаться [грязью], запачкаться; см. ещё по- забовтуватися. позабиваний1 1) забитый; вбитый, вколоченный; позаколбченный; заколоченный; поза- дёланный; заделанный; 2) забитый; позаколбченный; заколоченный [Діри були позабивані диктом (Бойч.)]; 3) позакованный;закованный; 4) ушибленный; зашибленный г 5) забитый; 6) засорённый. Ср. позабивати1 1—6. позабиваний2 убитый; забитый. Ср* позабивати2. позабивати1, -ваю, -ваєш мног. 1) позабивать (разг.), забить; (ударяя по какому-нибудь предмету, заставить его войти внутрь — ещё) повбивать (разг.), вбить, иовко* лачивать (разг.), вколотить, позако- лачивать (разг.), заколотить; (о дырах, щелях) позадёлывать (разг.), поза делать (разг.), заделать [Тополі жевріли, неначе хтось позабивав розпечені в огні червоні залізні кілки (Н.-Лев.)]; 2) (закрыть наглухо) позабивать (разг.), забить, позакола- чивать (разг.), заколотить [Хоч позабивай двері й вікна та сиди в хаті і не рипайся — і тоді не втечеш від того поговору (Коцюб.)]; 3): '-'ти в кайдани позаковывать в кандалы (разг.), заковать в кандалы [їх позабивали в кайдани й посадили в тюрму (Н.-Лев.)]; 4) (повредить ударом или причинить боль ударом) ушибить, разг. зашибить; 5) (наполнить до предела чем-нибудь) позабивать (разг.), забить; 6) (загрязнить или повредить чем-нибудь, попавшим внутрь) позасаривать (разг.), позасорйть (разг.), засорить. позабивати2, -ваю, -ваєш (лишить жизни) мног. поубивать (разг.), убить; (побоями — ещё) забить [Казав Гирод малі діти Скрізь позабивати (Руд.); — Господи! там, мабуть, на той світ позабивали [різками} сердешних.., — відказала Христя (Мирн.)]. позабиватися1, -ваємося, -ваєтеся мног. 1) позабиваться (разг.), забиться [Темно і якось моторошно було в селі.. Навіть собаки мовчали, позабивавшись у свої теплі буди (Куч.)]; 2) (оказаться где-нибудь) зайти, прийти, разг. забраться; (случайно — обычно) забрести; 3) (ударившись, повредить что-нибудь или почувствовать боль) ушибиться, разг. зашибиться; 4) (загрязниться или испортиться) позасариваться (ра*г.)> позасорйться (разг.), засориться. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)