Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
яри 379 вздрог. уть; приводить, привести в содрогание; ~ти попріти разг. вгонять, вогнать в пот; ~ти почервоніти кого заставлять, заставить покраснеть кого, разг. вгонять, вогнать в краску кого [Сей тонкий натяк примусив мене почервоніти (Л. Укр.)]; г^/ти тікати заставлять, заставить бежать; обращать, обратить в бегство. примха прйхоть; (неожиданно появившееся немотивированное желание — ещё) каприз; (дурь разг. — ещё) блажь; (чудачество — еще) причуда; (излишняя затейливость, замысловатость редк. — ещё) вычура, (чаще мн. ч.) вычуры [Очевидно, одяг — це одна з тих нестрашних примх, які має чи не кожна людина (Шовк.); Се не жіночі примхи: велике нещастя нам сталось! (Вовн.); В наш вік радянська людина творить географію по своїх задумах, диктує природі свої закони, її сліпим примхам протиставляє свою свідому волю (Волош.); Він з дитячої примхи може загубити все (Ко- зач.); Вся його сила пішла па чужу користь, ..на дорогі панські примхи та витребеньки (Н.-Лев.)]. прймхати, -хаю, -хаєш прихотничать; капризничать; блажйть; причудничать [Як почне він прймхати, то ти й рученьки попустиш (Вовч.)]. Ср. примха. примхливий прихотливый; капризный; причудливый; вычурный; (необоснованно требовательный в выборе чего-нибудь — ещё) разборчивый; (со странным нравом — обычно) своенравный, уст. своеобычный [Я ніколи не бачив, як ти ревнуєш. Ти така зараз хороша. І схожа на примхливу дівчинку (Руденко); Оце і є він — березень місяць. Перший примхливий місяць весни! (Коп.)\ Вони створювали на клумбах примхливий візерунок (Собко); Невірно зображують Івана Володимировича оті, що малюють його сердитим, примхливим дідуганом (Гонч.)\ Місцеві старожили з досвіду твердили, що характер у Прип'яті примхливий і впертий (Верги.)]. Ср. примха. примхливість, -вості прихотливость; причудливость; вычурность; разборчивость; своенравие, своенравность [Йому чомусь раптом закортіло теж докорити Оксані за її безтурботність, примхливість (Б аги); Реалістичність трактування того чи іншого мотиву у східнослов'янському образотворчому мистецтві поєднується з примхливістю загальної композиції речі (Нар. стар. іст. УРСР)]. Ср. примхливий. примхливо нар. прихотливо; капризно; причудливо; вычурно; разборчиво; своенравно (Ця невеличка річка в'ється надзвичайно примхливо (перекл. в Тургенева)', Такі ж довгі й чорні вії, такі ж примхливо зігнуті брови були в матері Марка (Ст.); В його [марева] хвилях примхливо тремтіли далекі полукіпки й постаті женців (Козач.)]. Ср. примхливий. примчати, -чу, -чйш 1) (быстро доставить кого, что) разг. примчать [Шатнулись, різних трав нарвали, Зцілющої води примчали (Котл.)\; 2) разг. примчаться; примчать, принестись; пригнать [До Тарасової ліайстерні захекана примчала Оленька (Ільч.); Сам гетьман примчав до загону, коли діло вже закінчили (Ле)]; ср. и см. ещё примчатися. примчатися, -чуся, -чйшся примчаться, разг. примчать, принестись; (на чём-нибудь обл.— ещё) пригнать [Гриць прийшов до Давида Марковича сам. Власне, не прийшов, а примчався (Шовк.); Сумують обидві бідолашечки. Коли ж справді Грицько з'явився й примчавсь до Настусі (Барв.)]. прим 'яти см. приминати. прим'ятин примятый [Стебла були втоптані, прим'яті (Цюпа); На його прим'ятому, втомленому лиці блукала посмішка (Шовк.)]. прим'ятина вмятина [На чільному [танку] чітко вирізнялись., прим'ятини й дряпини на броні (Борз.)\. прим'ятися см. приминатися. принагідний редк. случайный; соответствующий [случаю] [3 принагідних натяків самого Міхонського та з оповідань інших товаришів він знав, що Міхонський був емігрантом із Росії (Фр.)\ І раптом Захар схопився.. і пішов навприсядки перед Катею, приспівуючи якісь принагідні витребеньки (Ле)]. принагідно нар. при случае, разг. между про- „ чим; (одновременно с чем-нибудь) попутно [Принагідно Артем хотів порадитися з Перліним, розказати йому про свої винахідницькі плани (Шиян); Представник Херсонської Ради робітничих депутатів тут же принагідно вручив полкові революційний прапор за його бойові заслуги (Гонч.)]. принада 1) рыб., охотн. приманка; (то* чем прикармливают — ещё) привада [Остап: ..Ходім, я там принаду кинув... Риби там о-го-го-го... (Корн.); 3 Денисом спільну ми пр наду засипали — Пшеницю, зварену уміло, та горох (Рил.)]; 2) (перен.: то, что манит, привлекает) приманка; (сильнее) соблазн; (привлекательная сторона) прелесть [Перша монархічна Дума, булигінська Дума, була принадою, яка мала відвернути народ від революції (Ленін); Живоття само по собі, вже тим, що воно живоття, мае в собі велику принаду, велике щастя (Н.-Лев.)]; <^>да н о- в и з н и прелесть новизны; ґ^ди сільського життя прелести деревенской жйзни; жіночі ~ди ирон. женские прелести. принаджений 1) приваженный; приманенный, приманённый; прикормленный [Он заєць, ніби тінь, крізь присмерковий дим Крадеться, клевером принаджений густим (Рил.)]; 2) привлечённый; приманенный, приманённый; увлечённый; подкупленный. Ср. принаджувати 1—2. принадження рыб., охотн. привада, прикармливание, прикорм, прикормка. принаджування рыб., охотн. привада, прикармливание, прикорм, прикормка. принаджувати, -джую, -джуєш, принадити, -джу, -диш 1) приваживать, привадить; (подзывать, привлекая чем-нибудь) разг. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)