Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 383 при принц принц [Мрійливій учительці він здавався казковим принцом, що приплив до неї -з моря (Гонч.)]. принцёса, обл. принцйзна принцесса [Незабаром на даху кришталевого замку показується принцеса (Л. Укр.); — Хіба прин- цизни ждеш? —< Я принцизни не жду, а такої жду, щоб ся не дала парубкові на підмову (Федьк.)]. принцип, -пу принцип, уст. принцип [Принципи комунізму полягають в установленні диктатури пролетаріату і в застосуванні державного примусу в перехідний період (Ленін); Грицько з принципу не давав «бабам» у класі руки, — тепер, немов соромлячись чогось, стиснув помалу холодні Галині пальчики (Вас.)]', зводити в ~я возводить в принцип. принципал уст. муз. принципал [Юзик з чудернацьким виразом догідливості, поблажливості і підлесливості ставився до свого принципала (Тулуб)]. принципат, -ту ист. принципат. принципіальний см. принциповий. принципіальність см. принциповість. пріїнципіально см. принципово принциповий, принципіальний принципиальный [Він вважався досить серйозною і принциповою людиною (Збан.)', Більшовики вели непримиренну иринципіальну боротьбу проти всіх різновидностей опортунізму в російському і міжнародному робітничому русі (Біогр. Леніна)]. принциповість, -вості, принципіальність, -но- сті принципиальность [Більшовицька принциповість — невід'ємна якість партійного керівництва (Рад. Укр., 1946, IX); Невтомна діяльність Леніна, його принципіальність і наполегливість, його залізна воля, що ламала всі перепоїш на шляху до наміченої мети, забезпечили видання «Искры» (Біогр. Леніна)]. принципово, принципиально нар. принципиально [Пдеться про два принципово різні погляди в теорії художнього перекладу (Літ. газ., 1958, І)', Як старий вояка, він принципово ходив тільки у військовому одязі (Минко)]. принюхуватися, -нюху юси, -нюхуєшся, принюхатися, -нюхаюся, -нюхаєшся принюхиваться, принюхаться [Сторожові тюлені не спали. Бони час від часу підводили морди і втягали в себе повітря, наче принюхувались, чи не наближається небезпека (Трубл.); Замість того, щоб трудовим завзяттям стати на взірець людям, зводить колотнечу, до всього принюхується, скрізь встряне, прив'язне, допече (Горд.)]. принятн см. приймати. принятнся см. прийматися. приобіцяти, -цяю, -цяєш разг. пообещать [Не мав багач що ліпшого робити, При- обіцяв цареві дань платити (Фр.)]. приодягати, -гаю, -гаєш, приодягнути и приодягти, -дягну, -дягнеш разг. іїриоде- вать, приодеть; (е хорошую одежду — ещё) принаряжать, принарядить [Діточок приодягну; на зиму дровець роздобуду і усього придбаю (Квітка)]. приодягатися, -гаюся, -гаєшся, приодягнутися и приодягтися, -дягнуся, -дягнешся разг. приодеваться, приодеться; принаряжаться, принарядиться [Було трохи ніяково, що батько аж надто вже піклується про нього. Подарував «Москвича», дав» грошей щоб з'їздив у Веселе і приодягнувся, як належить яснозорівському агрономові (Минко)]. Ср. приодягати. приодягнути см. приодягати. приодягнутися см. приодягатися. приодягти см. приодягати. приодягтися см. приодягатися. приозерний приозёрный [В лісовому приозерному затінку ніжно повіяло пахощами» (Ст.)]. приозер'я приозерье. приокеанський приокеанский [На високому березі біля розлогих приокеанських сосеї* стоять моряки під червоним прапором (Довж.)]. прибраний с.-х. припаханный [Приорана на одному гектарі зелена маса люпину заміняє принаймні 20—25 тонн гною і значно збільшує врожай зернових, технічних та інших культур (Рад. Укр., 1954, І)]. приорання с.-х. припашка. приорати см. приорювати. приоратися см. приорюватися. приорюваний с.-х. припахиваемый [Післяжнивні посіви люпину на піщаних грунтах, приорювані весною, запобігають вітровій ерозії грунту (Колг. Укр., 1957, 1)]^ приорювання с.-х. припашка [Позитивний вплив приорювання люпину на врожай сільськогосподарських культур триває протягом кількох років (Колг. Укр., 1957, 1)]. приорювати, -рюю, -рюєш, приорати, -рю, -рёш с.-х. припахивать, припахать [Баїа- торічний люпин можна приорювати після збирання насіння (Колг. Укр., 1956, 12); Трактор соху приорав (приказка)', Вона, сирота, ходила з дітьми по дворах, а він кожного року приорював собі кілька борозен, аж поки і все не приорав до свого... (Козл.)]. приорюватися, -рююся, -рюєшся, приоратися, -рюся, -рёшся с.-х. 1) (доводить вспашку до какого-нибудь предела) обл. допахивать, допахать [Приорався Семен да межі, до бору (Чуб.)]', 2) страд, з. (несоверш.) припахиваться [Голосний Христин сміх падав у борозну, як посівний матеріал, і негайно ж приорювався (Янов.)]. приоставатн, -таю, -таєш, прностати, -тану,. -танеш обл. 1) переставать, перестать [Янко ходив, а далі і приостав ходити (Федьк.)]; 2) останавливаться, остановиться [Гриць відповідав тихим голосом. В середині бесіди часто приоставав (Март.)]; 3) (двигаясь медленнее других, оказываться позади) отставать [немного], отстать [немного I [Лиш сивий лікар ззаду приостав (Фр.)] приострожити, -жу, -жиш пришпорить [На ливайко приострожив коня і погнав назад,, у замок (Ле)]. приохотити см. приохочувати. приохотитися см. приохочуватися. приохочувати, -чую, -чуєш, приохотити» |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)