Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ари 384 ІЦШ -хочу, -хотиш лриохочивать, приохотить; (сильнее) пристращать, пристрастить [Засміялися козаки і Мелашку приохотили (Ле)]. приохочуватися, -чуюся, -чуєшся, приохб- титися, -хочуся, -хбтишся приохочиваться, приохотиться; пристращаться, пристраститься [Старий Бриль та старий Колиберда.. здавна приохотилися до суперечок на політичні теми (Смол.)]. Ср. приохочувати. припадати, -даю, -даєш, припасти, -паду, -падеш 1) припадать, припасть, приникать, приникнуть; (вплотную — ещё) льнуть, прильнуть [Любов сама.. Припадає до стола головою і тихо плаче (Л. Укр.); Любима Україна! Я припадаю до грудей твоїх, як син до матері (Дмитр.); Припав до води, як муха до меду (приказка); Галина вирвала руку в чужої жінки й припала до блідого маминого обличчя (Ле)]; 2) (только несоверш.: слегка хромать) разг. припадать [Вона [покоївка] сунулась вздовж •столу, припадаючи на ліву ногу {Коцюб.)]; ш 3) (об участи у судьбе и т. п.) выпадать, выпасть; (о части, полученной при распределении и т. п. — ещё) приходиться, прийтись, доставаться, достаться; (только несоверш.: кому за что) безл. следовать, причитаться [Один старий козак: ..Між усіма полковниками двом полковникам припадає гетьманувати: Яремі Байді або Василеві Тетері {Н.-Лев.); Нині сільське населення області одержує близько 300 тисяч Примірників газет і журналів. Майже на кожного жителя припадає одна газета або журнал (Рад. Укр., 1954, І); Найбільше роботи припадало Богунові (Кач.); Пан забрав юобі кращі землі по долині, '..гора припала й Джері і його зятеві (Н.-Лев.)\ Всі троє примостились десь під парканом і поділились ласощами. Гаврилкові, звичайно, припало найбільш (Коцюб.)]; ~сти на д6- л ю (о судьбе) выпасть на долю, достаться в удел [Велика честь припала тобі на долю, дівчино (Риб.)]; й о м ^ ~дає сто карбованців ему причитается сто рублей, ему следует сто рублей, ему прихбдится сто рублей; 4) (совпадать с чем-нибудь) приходиться, прийтись; (только Несоверш.: иметь касательство) относиться [Розквіт творчої діяльності Боровиковського припадає на першу половину 30-х років [XIX ст.] (Криж.)]\ субота ~д5є, ^пала на п'яте к в і т- н я суббота прихбдится, пришлась на пятое апреля; 5) (заполняться чем-нибудь по поверхности) покрываться, покрыться [Пролежав він тиждень, навіть не стогнав, я лице в його стало ніби припадати землею (Н.-Лев.); Не жаль мені доріженьки, Що пилом припала, А жаль мені дівчиноньки, Що дурно пропала (народна пісня); Годі! Не так уже поцвіло все — хліборобським ледарством придало.. Пора й синові хазяїном стати... (Мирн.)]; ~ти ї н є є м ям. іній; 6) (только несоверш.: проявлять усердие) разг. усердствовать, хлопотать; (выказывая большую заботу о ком, о чём — ?\цё) заботиться, беспокоиться [Ось знову озесна-красна. Чіпка так і припадає до хазяйства (Мирн.); — Чого ви, матінко? 'Може, водиці холодної? Що у вас болить? — ластівкою припадала вона коло недужої (Коцюб.)]; 7) (до кого и за ким) (только несоверш.: стараться добиться расположения у кого-нибудь) разг. ухаживать (за кем) [Дедалыпе все більше припадає до Христі (Мирн.); Обидві привабні — лихо знає, за ким і припадати (Горд.)]; О ^сти до вподоби разг. понравиться [Іван і собі розпитавсь про Олександру. Очевидячки, вона припала йому до вподоби (Коцюб.)]; ^ти до душі (до сёрця) приходиться, прийтись по душе (по сердцу и по сердцу) [Не припав він мені спершу до душі (Вас.); Особливо припав мені до серця вуйко. Дуже добрий був чоловік (Фр.); Така пропозиція припала йому до серця (Панч)]; ^ти [не] до смаку приходиться, прийтись [не] по вкусу [Були й такі, яким промовиста казка припала до смаку (Бойч.)]; гепала охота уст. припала охота [Гнат став на ноги, зробивсь хазяїном. Звідкись припала охота до праці, десь узялись нові сили, енергія (Коцюб.)]. припадковий обл. случайный [Та найважніші наслідки мала ся бійка для її припадкового свідка, Германа Гольдкремера (Фр.)]. припадково нар. обл. случайно [Дмитре! ..чи не здибали ви припадково мого Ан- друшу в дорозі до міста? (Коб.)]. припадком нар. обл. случайно [Чи ти припадком в тих нехристів у кишені не сидиш? (Фр.)\ — Може, ти, чоловіче божий, припадком чув такого? — запитав Верига (Панч)]. припадливий обл. низменный [Припадлива земля у долинах родить у посуху (Сл. Гр.)]. припадок, -дку 1) припадок, приступ [Платон: Почався припадок в сім годин, мене викликали о восьмій (Корн.); На пана Суботу., часто находили такі припадки смутку й меланхолії (Фр.)]; серцевий ~тс сердечный припадок; 2) обл. случай [Коли б не такий припадок тяженький..,— хто знає, може би, й я був тепер грошики брав (Фр.)]. припадочна 1) прил. см. припадочний 1; 2) (род. припадочної) сущ. припадочная. припадочний 1) прил. припадочный [Коваль почав завзято працювати; було щось припадочне в його непотрібній біганині від ковадла до палаючого горна (перекл. з Горького)]; 2) (род. припадочного) сущ. припадочный. приладь, -ді обл. низменное место [Наїхали, будуть землю ділити.. Іди доглянь, щоб нам одрізали недалеко, ближче од села. Бо ще приладь дістанеш... (Коцюб.)]. припай, -паю спец, припай [Перші морозці вже задзвеніли над Сталінградом, і крихкий припай криги хрустко ламався під ударами хвильки (Собко)]. припайка техн. припайка. припалений 1) припалённый; опалённый [Вона почула не тільки дим, а й сморід від припаленої ганчірки (Донч.); Осипаються хліба. Хиляться долу, червоніють пшениці, припалені до рум'яності (Гонч.); Ши- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)