Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 385 при рокі обличчя їх були припалені нещадним сонцем (Жур.)]; 2) прикуренный. Ср. припалювати 1—2. припалий 1) припавший, приникший, приникнувший; прильнувший; 2) покрытый [Засмаглі, приладі порохом, але ставні й дужі, йшли вони степами України (Скляр.)]. Ср. припадати 1,5. припалювати, -люю, -люєш, припалити, -палю, -палиш 1) припаливать, припалить; (обжигать верхний слой, покров чего-нибудь — ещё) опаливать, опалить [Кровопивця твій РомЖсь! Він як вколе, він як вжалить, То немов огнем припалить! (Пере.); Він підсунув до себе лампу, що нею аж припалив на лобі чуб (Чорн.); Червона заграва горіла на окрайках неба і припалювала крильця зірницям (Че- ремш.)]; 2) (зажигать одну папиросу от другой) прикуривать, прикурить [Він скручує цигарку, припалює її з дядьківської люльки (Шиян)', Він черконув раз, сірник зламався, він спробував удруге — і знову не припалив (Мур.)]. припарити см. припарювати. припарка прям., перен. припарка [Одлпвають його, масажують його, Накладають припарки й примочки (Воскр.); Березової дам припарки (Котл.)]. припарковий припарочный. припарниковий спец. припарниковый [У планах робіт в парниках, теплицях і на при- парниковій ділянці вказується загальний обсяг робіт (Колг. вироби, енцикл.)]. припарювання припарка. припарювати, -рюю, -рюєш, припарити, -рю, -риш 1) припаривать, припарить; 2) (сильно пригревать) припгкать, припечь [Луки квітували, сонце припарювало, повітря бриніло (Горд.)]. припас, -су, (реже ми. ч.) припаси, -сів припасы, редк. припас; (вещи, составляющие комплект чего-нибудь — ещё) принадлежности [Кошовий ^загадав на козацькі хутори везти до Січі припас — порох, свинець і сухарі (Панч); Воєводи повідомляли також [царя], що в Києві заготовляються припаси на шість місяців на випадок облоги міста поляками (Іст. Укр. РСР); Новий боцман відкрив люк, який вів униз, у комору, де лежав різний шкіперський припас (Трубл.)]; ~с для їжі съестные припасы [— Посидьмо в темряві, братове, — озвався наймолодший веселенько: — припас для їжі є, живитись будем навпомацки, а там настане день... («77. Укр.)]; б о й о- в ї ~си боевые припасы, боеприпасы [Вулицями їхали підводи з бойовими припасами, гармати, санітарні візки (Десн.)]. припасати1, -саю, -саєш, припасти, -су, -сеш припасать, припасти, обл. напасать, напасти [Антон припас у кишені цукерки і почав обділяти ними дітей (Чорн.)]. припасати2, -саю, -саєш, припасти, -су, -сеш (скот пастьбой) обл. подкармливать, подкормить; (откармливать) обл. выпасать, випасти [Звелів [Еней] з бичні волів пригніти, Цапів з вівцями припасати, Плутону в жертву принести (Котл.); Я припас вівці та й іду (Черк. у. — Сл. Гр.)]. припасений припасённый [Вони посідали на зложеному серед вигону дереві, припасеному на якісь будівлі (Сміл.)]. припаси см. припас. припасований 1) прилаженный; пригнанный, подогнанный [Крізь погано припасовані вікна тягло осінньою вогкістю (Тулуб); Між високим каблуком і підошвою в неї припасовано маленький, як ґудзик, мідний дзвіночок... (Гонч.); Шинель чиста, добре припасована до фігури (/Гол.)]; 2) припасованный; 3) приспособленный. Ср. припасовувати 1—3. припасовка техн. припасовка. припасовувальний спец. пригоночный. припасовування 1) прилаживание; пригонка, подгонка; 2) припасовка; 3) приспособление, приспосабливание. Ср. припасовувати 1—3. припасовувати, -ссвую, -сбвуєш, припасувати, -сую, -суеш 1) (хорошо, удобно приделывать, помещать) прилаживать, приладить; (спец.— ещё) пригонять, пригнать, подгонять, подогнать [Хомич старанно закінчує припасовувати до неї [будки] двері (Баш)\ В млині на греблі світилося — там припасовували біденківського кулемета — у вікно (Кундз.); Бородатий товариш схопив деревинну ногу і припасував собі до коліна (Панч)]\2) техн.припасовывать, припасовать [Жодний покрівельний матеріал,за винятком листового заліза, не можна так добре припасувати до всіх вигиіів поверхні даху, як покрівельний сланець (Рад. Укр., 1951, VIII)]; 3) (применять в качестве чего-нибудь) приспособлять, приспосабливать, приспособить [Власники душ, повернених у робоче бидло, ..найбільш боялись того неспокійного, вільнолюбного духу народного, бо його ніяк не можна було припасувати до панських інтересів (Коцюб.)]. припасовуватися, -сбвуюся, -сбвуєшся, припасуватися, -суюся, -суєшся 1) приспособляться, приспосабливаться, приспособиться; 2) страд, з. (несоверш.) прилаживаться; пригоняться, подгоняться; припасовываться; приспособиться, приспосабливаться; ср. припасовувати 1—3. припасти1 см. припадати. припасти2 см. прппасатн2. припасти см. припасати1. припасування 1) пригонка, подгбнка; 2) припасовка; 3) приспособление. Ср. припасовувати 1—3. припасувати см. припасовувати. припасуватися см. припасовуватися. прйпах, -ху редк. [неприятный] запах [Тягло неприємним, нудним припахом динаміту (Панч)]. припахати, -хае разг. припахивать [Химерні ви [Васильки], малі, мене ж [Будяка] усяке знає: Червона голова, ще й медом припахає (Гл.); — Щось вона, — каже,— трохи припахає. — То, — одказую, — почула одлигу, а риба — золото... (Мирн.); — Чого ж се [Карасики] на сковороді, —• 25-35 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)