Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 386 Допитується Лев, — а не в воді? Лис засмутивсь і ледве дише... — Дозволив я, щоб їм було видніше Побачить відціля Ясновельможнішого короля! — Нащо ж вогнем печеш?.. Брехнею припахаєі (Гл.)]. припаювання припайка. припаювати, -паюю, -паюєш,припаяти, -паяю, -паяєш прям., перен. припаивать, припаять [Той лісничий — осадник, тямите? За шість грибків та оберемок сухого патиччя ви обидва припаяли мені тоді п'ять злотих штрафу ^ (Козл.)]. припаюватися, -иаюється, припаятися, -паяється 1) припаиваться, припаяться; 2) страд, з. (несоверш.) припаиваться. припаяний прям., перен. припаянный [На покрученій стрічці річки, міцно припаяний до берегів, лежав лід (Збан.)]. припаяти см. припаювати. припаятися см. припаюватися. припекти см. припікати. приперти см. припирати. припертий припёртый; прижатый; прислонённый [Ворожі артилеристи вже бачать в біноклі своїх, припертих до берега (Гонч.)\ Світлана одразу впізнала незграбно приперту до стіни постать генерала Ревіна (Гонч.)]. Ср. припирати 1. Припертися, -пруся, -прешся фам. припереться, притащиться [Бобренчиха: ..А ти чого сюди ириперсяі Нема тобі де гратись? (Самійл.)]. приперчувати, -чую, -чуєш, приперчити, -чу, -чйш прям., перен. приперчивать, приперчить [Він умів сказати потрібні слова, нри- перчити їх, додати народної мудрості (Янов.)]. , припечатаний припечатанный [Розпотрошити перуку — одна мить. Припечатаний гербом пана сенатора лист зараз же виглянув на світ (Нач.); Не вклониться до ладу, не усміхнеться, немов у нього спина дубова, а губи печаттю припечатані (Вовч.)\. припечатувати, -тую, -туєш, припечатати, -таю, -таєш припечатывать, припечатать [— Всім цехам носа втремо!— поклав резолюцію Митя і припечатав словом, міцнішим за сірчану кислоту (Трубл.)]. припил, -лу мет. припыл. припилювання, припиляння плоти, припиловка. припильнувати,-ную, -нуєш 1)(кого) разг.лри- смотрёть (за кем) [Він такий слабенький.. А хто ж його на чужині так припильнує, як мати? (Мак.)]; 2) (проявить рвение в работе) обл. постараться [Нумо, діти, нумо, нумо, припильнуймо. Як не будем пильнувати, то тут будем ночувати (//. п. — Сл. Гр.)\. припинати, -паю, -наєш, припнути и прип'ясти и прип'яти, -нну, -инеш разе. 1) привязывать, привязать [Обгородив свій грунт високим плотом, ..пси припинав на ніч коло ям, щоб пильнували (Фр.); І він, пршшувши у долині коней, пішов з медсестрою до сосни» яка., увінчувала сопку (Шиян); Ася мовчки прип'яла свій каюк ДО троса (Трубл.)]; 2) (надевать что-нибудь, еавязав концы) повязывать, повязать, разг. ьодоязывать, подвязать [Припну фартух при 1 дорогий—Срібні-злоті береги (Чуб.)]; 0^ пну- ти язик (язика) разг. придержать язык, прикусить язык, закусить язык. І припинатися, -наїося, -наєшся, припнутися і и прип'ястися и прип'ятися, -пнуся, -пнешся разг. привязываться, привязаться; прицепляться, прицепиться [А кому заздро на покотиполе. Мандрує, світ розглядає.. Притомилося— прип'ялося до верби в дорозі та й спочине (Бас); Прип'явся, як реп'ях до кожуха! (приказка)]. припинений 1) прекращённый; прерванный; пресечённый; остановленный; приостановленный; 2) остановленный; приостановленный. Ср. припиняти 1—2. припинення, редк. припиняння прекращение; пресечение; остановка; приостановление, приостановка [Диктатура пролетаріату означає не припинення класової боротьби, а продовження її в новій формі і новими знаряддями (Ленін); Похолодання під час негоди є надійною ознакою припинення опадів і настання ясної погоди (Колг. Укр., 1956, 8); В годину, коли ховали Леніна, міжнародний пролетаріат оголосив п'ятихвилинне припинення всіх робіт (Біогр. Леніна)]; <^ня зловживань пресечение злоупотреблений. Ср. припиняти 1. припинити см. припиняти, припинитися см. припинятися, припиншгня см. припинення, припиняти, -пяю, -ііяєш, припинити, -пиню, -пйниш \) прекращать, прекратить; (переставать что-нибудь делать — ещё) прерывать, прервать; (не давать продолжаться книжн. — ещё) пресекать, пресечь; (задерживать течение действия — ещё) останавливать, остановить; (временно — обычно) приостанавливать, приостановить [Паші бійці ще заздалегідь дістали наказ припинити вогонь у цьому районі (Гонч.); Стало душно й хмарно — і Ясь перелякано припинив музику (Іван.); Він [ланковий] обснувався густим димом, і над ним миттю захвилювалися бджоли, вимагаючи припинити неподобство під яблунею й смалити собі в іншому місці (Янов.); Тільки зрідка, припинивши на мить рооогу, запитає [пряля) що-небудь у заїжджого госія (Вологи.)]; ~ти зайві розмови прекращать, прекратить лишние разговоры, пресекать, пресечь лишние разговоры; ~ти зловживання пресекать, пресечь 'злоупотребления; суд ухвалив ~нйти справу см. ухвалити1; 2) (удерживать на месте) останавливать, остановить; (на короткое время) приостанавливать, приостановить [Здавалось, далі нікуди було їхати.. Але візник припинив коні і ступою спустився в кручу (Коцюб.)]. припинятися, -няюся, -няєшся, припинитися, -пинюся, -пйнишся 1) прекращаться, прекратиться;прерываться,прерваться; пресекаться, пресечься; останавливаться, остановиться; приостанавливаться, приостановиться [Починаючи з того самого дня, як старий Котик заборонив синам навіть мріяти про авіашколу, боротьба в сім'ї не припинялася (Собко); Проходила го- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)