Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

при 386
Допитується Лев, — а не в воді? Лис
засмутивсь і ледве дише... — Дозволив я,
щоб їм було видніше Побачить відціля
Ясновельможнішого короля! — Нащо ж
вогнем печеш?.. Брехнею припахаєі (Гл.)].
припаювання припайка.
припаювати, -паюю, -паюєш,припаяти, -паяю,
-паяєш прям., перен. припаивать,
припаять [Той лісничий — осадник, тямите?
За шість грибків та оберемок сухого
патиччя ви обидва припаяли мені тоді п'ять
злотих штрафу ^ (Козл.)].
припаюватися, -иаюється, припаятися,
-паяється 1) припаиваться, припаяться;
2) страд, з. (несоверш.) припаиваться.
припаяний прям., перен. припаянный [На
покрученій стрічці річки, міцно припаяний
до берегів, лежав лід (Збан.)].
припаяти см. припаювати.
припаятися см. припаюватися.
припекти см. припікати.
приперти см. припирати.
припертий припёртый; прижатый;
прислонённый [Ворожі артилеристи вже бачать
в біноклі своїх, припертих до берега
(Гонч.)\ Світлана одразу впізнала
незграбно приперту до стіни постать генерала
Ревіна (Гонч.)]. Ср. припирати 1.
Припертися, -пруся, -прешся фам.
припереться, притащиться [Бобренчиха:
..А ти чого сюди ириперсяі Нема тобі де
гратись? (Самійл.)].
приперчувати, -чую, -чуєш, приперчити, -чу,
-чйш прям., перен. приперчивать,
приперчить [Він умів сказати потрібні слова, нри-
перчити їх, додати народної мудрості
(Янов.)]. ,
припечатаний припечатанный
[Розпотрошити перуку — одна мить. Припечатаний
гербом пана сенатора лист зараз же виглянув
на світ (Нач.); Не вклониться до ладу, не
усміхнеться, немов у нього спина дубова,
а губи печаттю припечатані (Вовч.)\.
припечатувати, -тую, -туєш, припечатати,
-таю, -таєш припечатывать, припечатать
[— Всім цехам носа втремо!— поклав
резолюцію Митя і припечатав словом,
міцнішим за сірчану кислоту (Трубл.)].
припил, -лу мет. припыл.
припилювання, припиляння плоти,
припиловка.
припильнувати,-ную, -нуєш 1)(кого) разг.лри-
смотрёть (за кем) [Він такий слабенький.. А
хто ж його на чужині так припильнує, як
мати? (Мак.)]; 2) (проявить рвение в работе)
обл. постараться [Нумо, діти, нумо, нумо,
припильнуймо. Як не будем пильнувати,
то тут будем ночувати (//. п. — Сл. Гр.)\.
припинати, -паю, -наєш, припнути и
прип'ясти и прип'яти, -нну, -инеш разе. 1)
привязывать, привязать [Обгородив свій грунт
високим плотом, ..пси припинав на ніч
коло ям, щоб пильнували (Фр.); І він,
пршшувши у долині коней, пішов з
медсестрою до сосни» яка., увінчувала сопку
(Шиян); Ася мовчки прип'яла свій каюк
ДО троса (Трубл.)]; 2) (надевать что-нибудь,
еавязав концы) повязывать, повязать, разг.
ьодоязывать, подвязать [Припну фартух
при
1
дорогий—Срібні-злоті береги (Чуб.)]; 0^ пну-
ти язик (язика) разг. придержать язык,
прикусить язык, закусить язык.
І припинатися, -наїося, -наєшся, припнутися
і и прип'ястися и прип'ятися, -пнуся,
-пнешся разг. привязываться, привязаться;
прицепляться, прицепиться [А кому заздро на
покотиполе. Мандрує, світ розглядає..
Притомилося— прип'ялося до верби в дорозі
та й спочине (Бас); Прип'явся, як
реп'ях до кожуха! (приказка)].
припинений 1) прекращённый; прерванный;
пресечённый; остановленный;
приостановленный; 2) остановленный;
приостановленный. Ср. припиняти 1—2.
припинення, редк. припиняння прекращение;
пресечение; остановка; приостановление,
приостановка [Диктатура пролетаріату
означає не припинення класової боротьби,
а продовження її в новій формі і новими
знаряддями (Ленін); Похолодання під час
негоди є надійною ознакою припинення
опадів і настання ясної погоди (Колг. Укр.,
1956, 8); В годину, коли ховали Леніна,
міжнародний пролетаріат оголосив
п'ятихвилинне припинення всіх робіт (Біогр.
Леніна)]; <^ня зловживань
пресечение злоупотреблений. Ср. припиняти 1.
припинити см. припиняти,
припинитися см. припинятися,
припиншгня см. припинення,
припиняти, -пяю, -ііяєш, припинити, -пиню,
-пйниш \) прекращать, прекратить;
(переставать что-нибудь делать — ещё)
прерывать, прервать; (не давать продолжаться
книжн. — ещё) пресекать, пресечь;
(задерживать течение действия — ещё)
останавливать, остановить; (временно — обычно)
приостанавливать, приостановить [Паші
бійці ще заздалегідь дістали наказ
припинити вогонь у цьому районі (Гонч.); Стало
душно й хмарно — і Ясь перелякано
припинив музику (Іван.); Він [ланковий]
обснувався густим димом, і над ним миттю
захвилювалися бджоли, вимагаючи
припинити неподобство під яблунею й
смалити собі в іншому місці (Янов.); Тільки
зрідка, припинивши на мить рооогу,
запитає [пряля) що-небудь у заїжджого госія
(Вологи.)]; ~ти зайві розмови
прекращать, прекратить лишние разговоры,
пресекать, пресечь лишние разговоры;
~ти зловживання пресекать,
пресечь 'злоупотребления; суд
ухвалив ~нйти справу см. ухвалити1;
2) (удерживать на месте) останавливать,
остановить; (на короткое время)
приостанавливать, приостановить [Здавалось, далі
нікуди було їхати.. Але візник припинив
коні і ступою спустився в кручу (Коцюб.)].
припинятися, -няюся, -няєшся,
припинитися, -пинюся, -пйнишся 1) прекращаться,
прекратиться;прерываться,прерваться;
пресекаться, пресечься; останавливаться,
остановиться; приостанавливаться,
приостановиться [Починаючи з того самого дня, як
старий Котик заборонив синам навіть
мріяти про авіашколу, боротьба в сім'ї
не припинялася (Собко); Проходила го-

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)