Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при .387 при дина за годиною, а рух колони не припинявся (Ле і Левада); Листування між ними одразу припинилося (Куч.)]; 2) останавливаться, остановиться; приостанавливаться, приостановиться [Марта, дивлюсь, припинилась, наставила голівоньку, мов та перепілочка, і слухає — не дише (Вовч.)]. Ср. припиняти 1-—2. припирати, -раю, -раєш, приперти, -пру, -преш 1) разг. припирать, припереть; (к кому-нибудь, к чему-нибудь — ещё) прижимать, прижать; (к какой-нибудь опоре — ещё) прислонять, прислонить [Бій невга- вав цілий день. Уже кілька разів поляки припирали козаків до табору, тікали й самі (Панч)]; ~ти до стіни см. стіна; 2) (только соверш.: доставить куда-нибудь) фам. припереть, притащить [Вона ледве приперла мішечок муки, засапалась і стогнала (Коцюб.)', Який вас чорт припер сюди й чого вам треба? (Пере.)]', 3) (только несоверш.: находиться рядом) обл. прилегать; (вплотную к чему-нибудь — ещё) примыкать [Рівнина, що припирала до лівого берега, — се широкий степ (Коб.)]. припис, -су разг. 1) предписание; (заранее сделанное указание книжн. уст. — ещё) предначертание [Лого загін за всіма ори- писами тактики взяв стражників у кільце (Панч); Старшина доповів їй, що всі приписи медицини виконано (Янов.)]; 2) (причисление куда-нибудь, к чему-нибудь) уст. приписка [Вмовився з приставом, вернувсь і сказав, щоб бурлаки готували по п'ятнадцять карбованців за припис до кривдян- ського посаду (Н.-Лев.)\. приписаний 1) прич. приписанный; отнесённый [Люди ми не слобідські. Раніше за Томарівською волостю значились, а тепер до Борисівської нас приписано (Шиян)]; 2) прич. предписанный; прописанный. Ср. приписувати 1—2; 3) прил. приписной; ~ні селяни ист. приписные крестьяне. приписаний 1) приписка; отнесение; 2) предписание. Ср. приписувати 1—2. приписати см. приписувати. приписатися см. приписуватися. приписка приписка [А внизу була приписка: «Маю надію, що скоро побачу всіх вас і мого сина Юрка» (Донч.)]. приписка приписка [На суднах з числом виборців не менше 25, які перебувають у плаванні в день виборів, можуть бути утворені окремі виборчі дільниці, що входять до виборчої округи за місцем приписки судна (Полож. про вибори)] приписний приписнбй [Приписне населення повинно було частину часу працювати на варницях Aст. Укр. РСР)]. приписник, -ка приписник [Вув у нас в команді один приписник, ..гострий такий на язик (перекл. а Павленка)]. приписування 1) приписывание, приписка; отнесение; 2) предписание; прописывание. Ср. прппнсукатн 1—2. приписувати, -сую, -суг.ш, приписати, -пишу, -пйшеш 1) приписывать, приписать; (зачислять кого-нибудь, что-нибудь в разряд подобных ему и перен.: считать что- нибудь сделанным или причинённым кем- нибудь книжн. — ещё) относить, отнести [Зростання видобутку солі на державних варницях вимагало збільшення кількості робочої сили. З цією метою до державних варниць приписували ряд міст, сіл і слобід (Іст. Укр. РСР); Шахтарі знали і любили Остапа Вишню. І, може, саме тому немало веселих історій, які пародились на героїчній донбасівській землі, приписують йому (Рад. Укр., 1958, ІХ)\; помилку слід гасати його недбайливості ошибку следует отнести за сч^т егб небрежности; 2) (назначать соблюдение чего-нибудь) предписывать, предписать; (лекарство, способ лечения и т. п. — ещё) прописывать, прописать [Козацьке життя полковника свої норми поводження йому приписувало (Ле); Незважаючи на ліки, що їх приписували найкращі професори, запрошені з міста, Ізаров марнів (Шиян); Лікарі приписали Леніну цілковитий відпочинок (Біогр. Леніна)]. приписуватися, -суюся, -суєшся, приписатися, -пишуся, -пишешся 1) приписываться, приписаться [Народ приписувавсь в міщани, бо в Акерманщині панщанних селян не було (II.-Лев.); Доведеться вам, дідусю, або піти в підмайстри, або приписатися до замкових майстрів (Тулуб)]; 2) страд, в. (несоверш.) приписываться; относиться; предписываться; прописываться; ср. приписувати 1—2. прппихати, -хаю, -хаєш, припхнути, -ну* -неш разг. припихивать, припихнуть. припізнення запоздание. припізнитися см. припізнюватися. припізнілий запоздалый, запоздавший [При- пізнілі глядачі бубоніли, намагаючись пропхнутися ближче до кону (Ільч.)}. припізнюватися, -нююся, -нюєшся и припізнятися, -нйюся, -няєшся, припізнитися, -нюся, -ийшся запаздывать, запоздать [Семен нині трохи припізнився, доорюючи панський лан (Коцюб.); Думаю в ліс пройтися. Як припізнюсь — не турбуйтесь (Ст.)]. припій, -пою техН. припбй. припікальне мед. 1) прил. см. припікальний; 2) (род. припікального) сущ. прижигающее. припікальний мед. прижигающий. припікання 1) мед. прижигание; 2) техн. прижйг. припікати, -каю, -каєш, припекти, -печу» -печеш 1) припекать, припечь [Сонце ходило на небі низько, але ще добре припікало косим промінням (Н.-Лев.); Наче хто гарячим залізом припік його всередині (Мирн.); Та вже вороги далі бігли, їм п'яти припекло. Червона Армія перетяла шлях (Я нов.)]; на осонні г^кае на солнце припекает; 2) разг. донимать; мороз г^кає мороз допимает [Хоч мороз і припікає, зате комарів немає (приказка)]; 3) мед. прижигать, прижечь. припікач -ча мед. прижигатель. припіл, -полу разгь [завёрнутая] пола [Вів з приємністю., думав, що на обід будуть 25* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)