Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 388 при сьогодні молоді печериці, які Палажка несла уранці в приполі з городу (Коцюб.)]. припімнутн см. нрииоминати. припін, -попу разг. 1) прйвязь [У темному гаю, в зеленій діброві, На, припоні коні отаву скубуть (Шевч.); Аж ось потало сонце, і нараз, Немой собака, спущена з припону, Наскочила на землю пітьма чорна (Фр.)', Чоловік без волі, що кінь на припоні (приказка)]; держати на ~по- ні держать на прйвязи [Такий язик, що й на припоні не вдержиш! (приказка)]', кінь ходить на ~пбиі лошадь ходит на приколе; 2) (перен.: помеха) редк. препятствие, книжп. преграда [П'яним головам одрадна була несамовита сваволя, котра б не знала ні в чому припону, заборони (Мирн.)\. припічка припёк. припічок, -чка 1) шесток [Вже тріски на припічку погоріли, і тільки одна головешка жевріла в попелі (Н.-Лев.)]; 2) (длинный выступ у печи для лежания) лежанка [Казала, що буде на припічку спати ніжками до печі (Черемги.)]. приплав, -ву [плавучая] пристань [Ввечері вони знову зустрілись недалеко від приплаву на Десні (Сміл.)]. приплавляти, -ляю, -лясш, приплавити, -влю, -виш приплавлять, приплавить (плот, барку). приплакуват"? -кую, -куєш, приплакати, -ла- чу, -лачеш разг. орошать слезами, оросить слезами; оплакивать, оплакать [Мати усі думки приплакали: «Що його робити, і що його чинити!» (Вовч.); Я тихо поповз у малинову гущавину.. — Ех, якби оце мені вмерти тут у малині. Хай тоді шукають, хай плачуть наді мною, приплакують, хай жаліють, який я був ловкий хлопчик (Цовж.)]. приплата приплата. приплатити см. приплачувати. приплачування приплата. приплачувати, -чую, -чуєш, приплатити, -ла- чу, -латиш 1) приплачивать, приплатить; 2) (только соверги.) обл. поплатиться, обл. приплатиться [Баюрак: Хоч би життям прийшлося приплатити, А зроблю все (Фр.I приплентатися, -таюся, -таєшся и приплентати, -таю, -таєш разг. приплестись, прибрести, фам. притащиться [Припленталась якась приблуда.. Хоче нашу землю одбирати... (Мирн.)', Нема в його хати, Ні сестри, ні брата, нікого нема. Чого ж він приплентав? (Шевч.)]. приплентач разг. пришелец; бродяга [Ф о р к і а д а: ..І ви, нахаби, з чужини приплентачі, Сюди, мов журавлі оті, наринули (перекл. Дуката)]. приплескати см. припліскувати. приплеснути, -не прихлестнуть. приплести см. приплітати. приплестися, -летуся, -летешся разг. приплестись [Аж перед світом приплівся Чіпка додому (Мирн.)]. приплив, -ву приток; (морской и перен.) прилив [Тільки на структурному грунті можна легко врегулювати приплив до рослини води і поживи (Рад. Укр., 1949, II/)', 3 морськими припливами в річку надходить солона вода (Наука і життя, 1958, 3); Ольга відчула, що лице її червоніє від надмірного припливу крові (Гал.); Дмитро, тільки-но сковзнув лижами, почув радісний приплив сили (Ст.); Юрби людської Приплив тривожний бушував (Рил.)]. припливати, -ваю, -ваєш, приплисти и припливти, -ливу, -ливеїп и редк. приплинути, -ну, -неш 1) приплывать, приплыть [Припливають, відпливають, Та все чужі люди, А Івася нема, нема: Чи то ж і не буде? (Руд.); І в Рим галера приплила (Шевч.); До берега частенько припливала [Щука] І щиро куманька свого Карасиками шанувала (Гл.); І принлило ж таке несподіване щастя... Сказано: як багатство, то й щастя! (Мирн.)]; 2) (о жидком: приближаться к чему-нибудь,' перен.: проявляться, обнаруживаться в какой-нибудь области, в каком-нибудь месте) приливать, прилить; притекать, притечь [Кров відринула від обличчя, знову припливла, вуха стали горіти (Я нов.); Весь цей потік [людей] швидко посуне через великий парк, приплине до заводської' брами (Собко)]; 3) (о внезапном наступлении болезненного стеснения, грусти и т. п.) подступать, подступить [І знову їй чогось сльози до очей приплили (Л. Укр.)]. припливний приливный [3 силою в мільярди кінських сил стискалися два величезних крижаних поля, а під ними вирувала ге- летенська припливна хвиля (Трубл.)]. припливти см. припливати. приплигувати, -гую, -гуєш, приплигати, -гаю, -гаєш и однокр. в. приплигнути, -ну, -нёш припрыгивать, припрыгать, припрыгнуть [— Оришко! Бабо! — гукав він, швендяючи по світлиці. Оришка приплигала до порога (Мирн.)]. приплинути, приплисти см. припливати. приплід, -лбду приплод [Сотні овець, було, віддадуть на випас Степанові, сотні голів нового приплоду виростить він за літо (Вологи.)]; ні роду ні ~л'>ду см. рід 1. приплідний приплодный. приплідок, -дку разг. приплод [А в хлівцях із нір, із кліток Вийшов кроль, і ще й приплідок (Шпак)]. припліскувати, -кую, -куєш, приплескати, -лещу, -лёщеш 1) (толчками, ударами ровнять поверхность, прижимать к плоскости) прибивать, прибить [Взяв важку лопату й почав припліскувати боки нового стіжка (Н.-Лев.); Ноженьками притоптала, рученьками приплескала (Чуб.)]; дощем плескало пил (порох) дождём прибило пыль; 2) (только несоверш.: бить в ладоши) хлопать, прихлопывать [Почав кричати та в долоні припліскує (Свидн.); —А справді, посідаймо! посідаймо! — гукнули в один голос сестри, припліскуючи в долоні (Н.-Лев.)]. приплітати, -таю, -таєш, приплести, -лету, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)