Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 390 лри припона разг. привязь [Сполохані пси валували і рвалися з припон {Смол.)]. прши рошений припорошённый [Нарівні з вікном тьмяно біліли припорошені пилом розквітлі акації (Гонч.); І щаслива облудна усмішка., сховалася в пишних усах, припорошених сивим попелом років (Тулуб)]. припорошення спец. припорошка. припорошити см. припорошувати. припорошитися см. припорошуватися. пршюрошілий редк. припорошённый [Тоді здіймав свою принорошілу скрипку З гвіздка іржавого вусатий Роді он (Рил.)]. припорошування спец. припорошка. припорошувати, -шую, -шуєш, припорошити, -рошу, -рошиш припорашивать, припорошить [Молодий сніжок все густіше припорошував землю (Горд.); Старість білим волосом припорошила його голову, але він не згортав рук, не кидав праці (Коцюб,)]. припорошуватися, -шуюся, -шуєшся, припорошитися, -рошуся, -рбшншся припорашиваться, припорошиться [Очі світились втомою, лиЦе припорошилось пилом (Козач.)]. припорука поручение; препоручение [Вихованці Ватікану, повернувшись на Вкраїну, виконували всякі доручення своїх господарів, припоруки часом гидкі й криваві (Ільч.)]. Ср. припоручати. припоручати, -чаю, -ч?сш, прнпоручйти, -чу, -чйш уст. поручать, поручить, уст. препоручать, препоручить [От і вокзал. Пан Адам припоручає комусь коняку, а мене бере за плече (Коцюб.)\ Храп к о: ..Нуте лиш, я вам оце дільце припоручу (Мири.)]. припоручений порученный; препорученный [Пора хоч раз гаразденько подивитися, ..чи цілі лиш припоручені декому грошики (Мирн.)]. Ср. припоручати. прнпоручйти см. припоручати. припосівний припосевной [Про ефективність припосівного внесення добрив свідчать також дані, одержані у виробничих умовах колгоспів (Колг. Укр., 1956, 7)]. припочивати, -ваю, -ваєін, припочйти, -чину, -чйнеш обл. отдыхать, отдохнуть [Неня собі лягли на постіль припочивати (Федьк.)\ Позвольте мені припочйти.. тут у стодолі пршючйвок, -вку обл. отдых [Ні вдень, ні вночі нема припочивку (Черемш.)]. припочйти см. припочивати. приправа пул., перен. приправа; (только прям, уст., разг. ирон. — ещё) снадобье [На столі парують страви: Борщ, свинина і приправи (Шпак); Вільготно пахла рілля в свіжого зябу, і в цих пахощах виразно відчувалася гостра приправа азотних угноєнь (Смол.); Яка приправа, така й потрава (Ном.)]. приправити см. приправляти. приправлений 1) приправленный [Повітря у пивній важке, ..приправлене пахощами кислої капусти, цибулі, горілчаним духом (Шиян)]; 2) прилаженный. Ср. приправляти 1—2. приправляти, -ляю, -ляєш, приправити, -влю, -виш 1) кул., перен. приправлять, приправить [Мати зливала всі недоїдки корові, ..висівочками приправляла, щоб сита корова була (Горд.); Все ж то те якось уміла пані приправляти доріканням та гордуванням, що справді здавалось усяке діло каторгою (Воеч.)\ Творець її [«Енеїди»! умів приправити свою поему українською сіллю і живо подати в ній троянців, карфагенян (Літ. газ.г 1949, VI)]; 2) разг. прилаживать, приладить [А щоб возик не нагонився ні Лиску, як де з гори доведеться їхати, то Даринка ще й наритцики до нього—хоч мотузяні — приправила (Вирг.)] припровадження разг. препровождение. припроваджувати, -джую, *джуєш, припровадити, -джу, -диш разг. препровождать, препроводить; (доставлять кого — ещё) приводить, привести [Коли він з'явився на порозі, то всі побачили за його спипокУ дужу постать міліціонера, який, мабуть, і припровадив його з сіней до рідної хати (Куч.); — А скажіть, пане Мотел, де ви цього юнака взяли? — Не я його, а він мене до вас припровадив, пане старший (Ле)]. припросити см. припрошувати. припроситися см. припрошуватися. припрохувати, припрошати см. припрошувати. припрошування упрашивание [У припрошуванні активну участь брала його дружина (Шовк.)]. припрошувати, -шую, -шуєш и (реже) припрохувати, -рохую, -рохуєш и (реже) припрошати, -шаю, -шаєш, припросити, -рошу, -росиш 1) упрашивать, упросить; (предлагать с просьбами — ещё) приглашать, пригласить [Ярослав Гішка припрошував Павла заночувати в нього (Скляр.); Він підсував Іванові страви і припрохував, дивлячись кудись поза нього: — їж-жте... їж-жте... (Коцюб.); Антосьо.. винив і почав припрошати: «Пийте, браття!» (Свидн.); Се він знарошне їх налякав, щоб вони припросили його проводити їх (Квітка)]; 2) (добиваться чего-нибудь в качестве придачи, добавки) разг. припрашивать, припросить. припрошуватися, -шуюся, -шуєшся, припроситися, -рошуся, -роспшся разг. проситься, попроситься [Цілий ранок він ..шукав нагоди поговорити з Наливайком про нічну подію, а заодно — припроситися, щоб Наливайко взяв його цієї ночі на вилазку з табору (Ле)]. припряг, -гу припряжка, пристяжка. припрягання, припряження припряжка. припрягати, -гаю, -гаєш, припрягти, -ряжу, -ряжені припрягать, припрячь [Титар припріг свою коняку в Моссаковського візок і сів за погонича (Н.-Лев.)]. припрягатися, -гаюся, -гаєшся, припрягтися, -ряжуся, -ряжёшся 1) перен. припрягаться, припрячься [Пани оглянули луки і повернули до робітників. До Генріха і Юзьо встиг вже припрягтися і Мар'ян (Чорн.)]; 2) страд, а. (несоверш.) припрягаться. припрягти см. припрягати. припрягтися ом. припрягатися. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)