Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при .391 при припрядати, -даю, -даєш, припрясти, -ряду, -рядёш припрядать, припрясть. прппряжоння см. припрягання, припряжка припряжка, пристяжка. припряжний І) прил. пристяжной, обл. припряжной; 2) (род. припряжного) сущ. м. р. пристяжная (ж. р.), пристяжка (ж. р.). припрясти см. припрядати. припудити, -джу, -дііш обл. фам. 1) притащить [Нрипудив такий мішок вівса, що, здається, треба добрих двох (Сл. Гр.)]; 2) (внушить страх, боязнь) напугать [Хлоп'я крало яблука, а я як нрипудив його, то воно аж п'ятами накивало (Сл. Гр.)\. припудрепиіі припудренный [Обличчя, ніби припудрене веснянками, з кирпатеньким невеличким носиком, було прекрасне {Бу>з.)]. припудрити см. припудрювати, припудритися см. припудрюватися, припудрювати, -рюю, -рюєш, припудрити, -рю, -риш припудривать, припудрить [Деякі птахи, наприклад чаплі і голуби, не вмащують його [пір'я] жиром, а припудрюють «пудрою», яку виділяв особливий пух або молоде пір'я (Веч. Київ, 1957, X); Збоку на носі він вгледів прищик, дістав 8 несесера кольдкрему, помазав й припудрив (Коцюб.)]. припудрюватися, -рююся, -рюєшся, припудритися, -рюся, -ришся припудриваться, припудриться [Вона припудрювалась, повертаючи голову то в сей, то в той бік (Л. Укр.)\ Припудрились [снігом] тополі (Рил.)]. припуск, -ку спец, припуск. припускання спец, припуск. припускати1, -каю, -каєш, припустити, -пущу, -пустиш 1) предполагать, предположить; (считать возможным — ещё) допускать, допустить; (считать чем-нибудь — ещё) принимать, принять; (только несоверш.: иметь в виду, не высказывая) подразумевать [Ванда припускала, що хлопчики довідались (як саме — вона не знала) про день її народження (Тру б л.)\ При будь- яких умовах не припускайте порушення правил технічного догляду під час роботи машин (Рад. Укр., 1946, III); I так дуже трудно припустити, щоб установа монахинь відносилася вже до першого року проповідництва Будди (Фр.)]; ~стімо, щ о положим (положимте), что; допустим, что; предположим, что; ~стімо, що ця кількість — одиниця мат. примем это количество за единицу; 2) (разрешать подойти, приблизиться к кому- нибудь, к чему-нибудь) разг. подпускать, подпустить, допускать, допустить [Гиркала, гиркала [невістка на свекруху], а потім почала знущатися.. До столу не при- . пускає. Сипне сього-того в черепочок (Вишня)\ Припусти його до себе поближче. Він, певно, почне подарки тобі дарувати (Мирн.)]. припускати2, -каю, -каєш, припустити, -пущу, -пустиш (о быстром движении; о густом, обильном дожде и т. /г.) разг. припускать, I припустить; (бежать скорее Равг. — егиё) припускаться, припуститься [Богун уже гнав перед собою кінне стовпище драгунів. Припустив коня за панським воеводою Лащем (Кач.); Ламаним розчерком вогню мигнула блискавка. Дощ припустив (Грим.); Видряпавшись з калабані, Сахно щосили припустила по шосе (Смол.)]. припускатися1, -каюся, -каєшся, припусти- I тися, -пуіцуся, -пустишся 1) (чого) допускать, допустить (что) [Лише окремі товариші, які показали себе безпорадними в теоретичних міркуваннях про мистецтво, припустилися помилок і вз'льгаризації (Літ. газ., 1957, І)]; 2) (только несоверш.) безл. предполагаться; ^чається, щ о предполагается, что; 3) страд, з. (несоверш.) предполагаться; допускаться; приниматься; подразумеваться [А розвиток торгового землеробства йде зовсім не тим «простим» шляхом, який уявляється буржуазним економістам або припускається ними, — шляхом збільшення виробництва тих самих продуктів (Ленін)]; ер. припускати1 1. припускатися2, -каюся, -каєшся, припуститися, -пущуся, -пустишся обл. 1) (до чого) (с жадностью есть, пить) набрасываться, наброситься (на что) [Не припускайтесь дуже до горілки (Камен. у. — Сл. Гр.)]; 2) (указывать на кого-нибудь или на что- нибудь в оправдание или ё подтверждение чего-нибудь) ссылаться, сослаться [Припускаюсь на людей, то й ті скажуть, що я дітей своїх до пуття довела (Харьк. у.— Сл. Гр.)]. припустимий допустимый; (такой, с которым можно согласиться) приемлемый; (такой, с которым можно примириться) терпимый. припустимість, -мості допустимость; приемлемость; терпимость*. Ср. припустимий, припустимо нар. допустимо; приемлемо; терпимо. Ср. припустимий. припустити1 см. припускати1. припустити2 см. припускати2. припуститися1 см. припускатися1. припуститися2 см. припускатися2, припустімо (вводное слово) положим, предполб- жим, допустим; (вероятно) предположительно. прйпутепь, -тня орн. витютень, вяхирь [Ой варила горлиця лободу, Та ц послала при- путня по воду (Чуб.)]. припухання, підпухання припухание. припухати и підпухати, -хаю, -хаєш, припухнути и підпухнути, -ну, -неш прям., перен. припухать, припухнуть, подпухать, подпухнуть [Очі у дівчини горять, мов у хворої, повіки припухли (Грим.); Бліде, жовте личко аж підпухло, а сиві очі якось побіліли (Л. Укр.); Бригадиром не захотів, Колоду виштовхав, а сам на фермах припухає (Куч.)]. припухлий, підпухлий припухлый, припухший, подпухлый, подпухший [Махнула рукою Катерина, надувши свої припухлі губи (Коп.); Маня здавалася не то що вродливою, але в уі якому разі милою жінкою з дещо підпухлими повіками (Вільде)]* припухлість, -лості, підпухлість припухлость, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)