Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
яри 393 при Старшина: ..Який же я старий? Аджеж нехай прирівняс до мене якого парубка, чи справиться во мною? (Тоб.); Прирівняв свиню ^до коня, та шерсть не така (Ном.)]. прирівнюватися, -нююся, -ііюєшся, прирівнятися, -няюся, -няєшся 1) разг. приравниваться, приравняться [Прирівнялась свиня до коня! (Ном.)]; 2) (только соверш.: оказаться равным кому-нибудь, чему-нибудь в каком-нибудь отношении) разг. сравниться, сравняться [Ні одна картина природи влітку не може прирівнятись до тієї пишної фантастичної картини мертвої зими (Н.-Лев.)]; 3) страд, з. (несоверги.) приравниваться; приравниваться; сравниваться [На початок АVI ст. селяни були позбавлені права скаржитися великому князю або королю на своїх панів і прирівнювалися в цьому відношенні до рабів (Іст. Укр. РСР)]; ер. прирівнювати 1—2. прирівняний 1) прировненный; 2) приравненный; сравнённый [У своїх цінах товари вже прирівняні певним, мислено уявлюва- ним кількостям грошей (Маркс)]. Ср. при- рівпювати 1—2. прирівняти см. прирівнювати. прирівнятися см. прирівнюватися. прирізаний 1) прич. прирезанный; 2) прил. прирезной. прирізати см. прирізувати. прирі;кі прирезка [— Краще чекати прирізки. — Чекай, діждешся. — Скоро будуть землю ділити (Коцюб.)]. прирізний прирезной. прирізок, -зка прирезок [Селянам потрібні були гроші і для викупу прирізків, і для оплати оренди землі в поміщиків (Колг. Укр., 1958, 1)]. прирізування прирезка. прирізувати, -зую, -зуєш, прирізати, -ріжу, -ріжеш прирезывать, прирезать, прирезать [Калиновський ще більше розлютився, грунти та ліси прирізує до своїх земель (Ле); Якби оце панську земельку до своєї прирізати та ще млинок Ратушняків до рук прибрати... (Цюпа)]. прирікання обречение. прирікати, -каю, -касш, приректи, -речу, -речеш 1) обрекать, обречь; (заранее определять, давать в удел — обычно) предопределять, предопределить, уст. предначертать (только соверш.)', (заранее устанавливать, указывать развитие, течение чего- нибудь) предрешать, предрешить; (наперёд говорить то, что должно случиться, исполниться) предсказывать, предсказать, книжн. предрекать, предречь; (только несоверги.: пророчить — ещё) предвещать [Політика буржуазії і поміщиків прирікала Росію на розчленування імперіалістичними хижаками, на перетворення її в колонію найбільших капіталістичних держав Заходу (Хрущов)', Ленін бичував експлуататорські класи за те, що вони прирекли п'ять шостих населення країни на злидні і безправ'я (Віогр. Леніна)', Це ж твій народ з могуття рік Бере могутність електричну, Це ж твій народ тобі прирік Добу історії величну! (Рил.)', Засяє день — і станете під стяг, Що гріє, ніби полум'я пожару, І мсту гнобителям, і ситим кару, І радість, визволеним приріка! (Рил.)]; г^ти, «^ та себе обрекать, обречь себя, уст. обрекаться, обречься; 2) (только соверш.) уст. решить, постановить; (о назна- чении наказания) приговорить, присудить [Сподобалася розбійникам Фла- віанова рада, і вони прирекли бути» вночі коло брами (Фр.); Пархоменко сіа на скриньку з патронами. — Ви сперва прирекли мене до розстрілу, а тепер хочете, знати, що я за один? (Панч)]; 3) (обязываться выполнить что-нибудь) обл. давать, обещание, дать обещание, обещать (несо- верш. и соверш.), разг. пообещать, обещаться (несоверш. и соверш.) [Суд свого допитує: — Ну, був чи не був,—прирікав женитися чи ні? (Черемш.); Тота рада дуже вподобалася всім побратимам, і вони прирекли за нею поступати (Фр.)]; 4) обл. редк. произносить", произнести [— Цілуй у бороду господа нашого! — прирікає матушка Раїса. — Присунь стілець, коли не дістанеш (Донч.)]. прирікатися, -кається страд, з. обрекаться; предопределяться; предрешаться; предска- зываться; предрекаться; предвещаться [Тре- ^ба, щоб всі робітники знали і пам'ятали* що без хліба для людей, без хліба для промисловості, тобто без палива, країна прирікається на бідування (Ленін)]. Ср. прирікати 1. приріст (род. приросту) 1) прирост; (приумножение—ещё) приращение; (о до* ходе — обычно) прибыль [Приріст продуктивності праці у них значно переви-* щує план (Рад. Укр., 1952, XI); Звичайна вважають, що застосування кисню в мартенівському переділі дає приріст сталі близько 20 процентів (Наука і життя, 1957,1)\ Плодові дерева щороку обрізують відповідно до їх індивідуальних і сортових особливостей, проріджують крону, укорочують приріст (Колг. Укр., 1956, 7)]; ~т ваги спец. привес; ~т населення прирост населения, приращение населения» (реже) прибыль населения [Поліпшенням матеріального добробуту трудящих пояснюється і той факт, що приріст населення нашої країни становив за роки п'ятої п'ятирічки 10 мільйонів 300 тисяч чоловік (Матер. XX з. КПРС)]; 2) мат. прира- щёпие. приробити см. приробляти. приробіток, -тку приработок; подраббток [Для Івана Корнійовича було ясно, що син живе не на свої шістсот, що він має ще приробіток поверх того (Сенч.)]. Ср. приробляти 2. приробка приделка; наделка. Ср. приробляти 1. прироблений 1) приделанный; наставленный, наделанный; прилаженный [І починають дід і Улянка тонити плитку, що прироблена до печі (Донч.)]; 2) приработанный; подработанный. Ср. приробляти 1—2. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)