Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 394 при прироблення 1) приделка; наделка; снабжение; 2) приработка; подработка. Ср. при- , робляти 1 — 2. прироблювання придёлывание, приделка; наделка; снабжение. ?р. приробляти 1. прироблювати см. приробляти. приробляння 1) придёлывание, приделка; наделка; прилаживание, снабжение; 2) приработка; подрабатывание. Ср. приробляти 1—2. приробляти, -ляю, -лясш и (реже) прироблювати, -люю, -люе.ш, при|іобйти, -роблю, -робиш 1) приделывать, приделать; (для удлинения, для увеличения спец. — егц'ё) наставлять, наставить, падёлать (только соверш.); {приспособлять — преим. хорошо, удобно и т. п. — ещё) прилаживать, приладить {что к чему), снабжать, снабдить (что чем) [Ви берете заряд толу., і кладете його в сталевий балон, до якого приробляєте детонатор (Янов.); Старі ворота поламав Чіпка, а приробив дощані (Мирн.); До її дверей Семен Трохимович приробив защіпку, і Віра., замикається (Грим.)]; •*** ти до машини запобіжник приделывать, приделать к машине предохранитель, прилаживать, приладить к машине предохранитель, снабжать, снабдить машину предохранителем; 2) (дополнительно зарабатывать) прирабатывать, при- раббтать; (преим. случайно разг. — ещё) подрабатывать, подработать [В'язала, копала, приробляла корму телиці на зиму (Горд.); За два чи за три роки приробила собі грошенят і спорудила собі хатку на нивці за селом. (Барв.)]. природа природа; (всё живое уст. — ещё) естество [В той час була для'мене скрізь весна, вона була і в серці, і в пригоді (Л. Укр.); В червоній хустці, в червоній спідниці та білій сорочці, рясно вишиваній «козаками», Олександра здавала ь вз- летом-квіткою, створінням тропічної природи (Ноцюб.); Закони природи існують насамперед тому, що існує сама природа {Наука і життя, 1958, 7); Те, що природа дала, милом не змиєш (приказка); — Запаніла наша Галя, — хвалився Грицько матері.. — Молода ще, — одказала на те Настя.. — Природа своє бере, — увернув, зітхнувши, Грицько (Мирн.); Природі українського дореволюційного театру завжди були властиві музичність і пісенність {Мист., 1950, 1); Менделєєв розробляє таку важливу тему, як природа розчинів {Наука і життя, 1959, 2)]; в ~ді речей в природе вещей, в порядке вещей; з ~ди от природы, (реже) с природы [3 природи мовчазна, вона залюбки слухала веселу та гарну бесіду (Коцюб.)]; з а ~дою, (реже) п о »**ді по природе [Наш державний апарат є справді народним за своєю природою (Матер. XX з. КПРС); Опортуніст, по самій своїй природі, ухиляється завжди від певної і безповоротної постановки питання.. (Ленін)]; на лоно, на лоні ~ди см. лоно. ерирбджений прирождённый, врождённый; І (естественный — ещё) природный [В неї прокинулась природжена завзятість (Н.-Лев.у, По всіх п'єсах дядя Ваня грав самого себе. Він умів чарувати, мав природжений гумор (Янов.)]. природженість, -ності врождённость. природний природный; (нормальный, обусловленный ходом развития — обычно) естественный; (обычный, лишённый всякой натянутости) непринуждённый [Сеньків має прекрасні природні умови: річка Оскіл, високий її берег, чудесне на горі джерело води (Вишня); Природний газ — не тільки ефективне паливо, а й цінна сировина для одержання багатьох хімічних продуктів (Наука і життя, 1956, 11); Селянство є природним союзником пролетаріату (Біогр. Леніна); Голос сотника помітно мінявся, набуваючи своїх природних тонів (Ле)]; «¦^ниії [статевий] добір биол. естественный [половой] подбор (отбор) [Іван Павлович Пасічник почав свої дослідницькі вправи з природного добору. Домігшись у цьому успіху, він вдався й до схрещування \Минко)\; ^>ний імпульс естественный ймпульс, естественное побуждение; ~на перешкода см. перешкода; ^на р і ч (вводные слова) естественно, разумеется; ц є ~на р і ч это вполне естественно, книжн. это в природе вещей, это в порядке вещей. природник природовед, уст. естественник. природниця естественница (уст.). природничий естественный; г^чі науки естественные науки; естественноисторйче- ские науки [У своїх виданнях.. Франко добивається того, щоб постійно вміщувати хроніку природничих наук (Наука і життя, 1956, о)]. природність, -ності естественность; непринуждённость [В артиста одне лиш призначення — бути щирим, правдивим в ^при- родності (Тич.)]. Ср. природний. природно 1) нар. естественно, естественным образом; непринуждённо [Характер організації всякої установи природно і неминуче визначається змістом діяльності цієї установи (Ленін); В ці хвилини все здавалося йому прекрасним: стиснуті бліді губи, пошерхле від вітру довгасте обличчя, на якому солдатська суворість так природно сполучалася з дівочою ніжністю (Жур.)]; ср. природний; 2) (вводное слово) естественно [Створення повнокровного типового образу радянської людини — будівника соціалізму — було, природно, найважчим і найпочеснішим завданням поезії Aст. укр. літ.)]. природноісторйчний естественноисторйческий [Моя точка зору полягає в тому, що я розглядаю розвиток економічної суспільної формації як природноісторйчний процес. (Маркс)]. природознавець, -вця природовед, естествовед; (занимающийся исследованием явлений природы — ещё) естествоиспытатель. природознавство природоведение; (как предмет школьного преподавания — обычно) естествоведение, естествознание [Дарвін |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)