Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 396 прп вать, одёрнуть [«Королівни», не дослухавши моїх слів, зразу присадила мене (Вас.)]; 4) техн. присаживать, присадить. присаджуватися, -джується страд, з. 1) усаживаться; 2) присаживаться; 3) осаживаться; одёргиваться; 4) присаживаться. Ср. присаджувати 1—4. присадибний приусадебный [Присадибні ділянки повинні, як правило, прилягати до дворів колгоспників (Ноле, вироби, енцикл.); За останні роки в містах України поряд з присадибним садівництвом почало розвиватися колективне садівництво робітників і службовців у вигляді великих садових масивів, розташованих на околицях міста (Рад. Укр., 1957, X)]. присадити см. присаджувати. присадка техн. присадка. присадкуватий приземистый, разг. присадистый [Це був невисокий, навіть присадкуватий чоловік з рухомим, тонким і красивим лицем (Ільч.); Трохи далі, в присадкуватому будиночку під залізним дахом, райком комсомолу (Куч.)]. присадкуватість, -тості приземистость. присадний мет. присадочный. присадок, -дка палисадник [Одне вікно виходило в маленький присадок — мурована кринипя, клумби й акації (Кач.)]. присолювати, -люю, -люсш, присадити, -лю, -лиш разг. присаливать, присалить. присапувати, -пую, -пує.ш, присапати, -паю, -ііаг.ш с.-х. прикрывать, прикрыть землёй семена (сапкой). присватати см. присватувати. присвататися см. присватуватися. присватувати, -тую, -туєш, присватати, -таю, -таші разг. присватывать,' присватать [Мати Василева., заслала від Василя старости до багатирки, що заздалегідь ири- сгатала (Барв.)]. присватуватися, -туюся, -туєшся, присвататися, -таюся, -таєшся разг. присватываться, присвататься [До неї присватувалось багацько женихів, але всі вони взяли гарбуза (Н.-Лев.)\ Шістнадцять літ мені було, як до мене присватався немолодий уже удовець (Барв.)', Та, видко, гроші мав [Іван] невеликі, бо зачав присватуватися до своєї господині, Парасочки, аби цим способом дібратися до вузлів з грішми (Стеф.)]. присвиснути см. присвистувати. присвист, -ту присвист [Коли вже на завершення пісні повітря несподівано розітнулось молодецьким кавалерійським присвистом, Яресько завмер (Гонч.)\ Я рішуче не можу чути того здушеного, з присвистом віддиху, що, здається, сповняє собою весь дім (Коцюб.)]. присвистувати, -тую, -туєш, присвиснути, -ну, -нет присвистывать, присвистнуть [—Нагасчка, нагаєчка! — співають накі- нець, Присвистують, притупують, ще пустяться в танёць (Л. Укр.); Васька навіть присвиснув від подиву (Гонч.); В густій тиші., було чути, як хтось сонно присвистував носом у сусідній кімнаті (Трубл.)]. присвідчити см. присвідчувати. присвідчитися см. присвідчуватися. присвідчувати, -чую, -чуєш, присвїдчнти,. -чу, -чнш обл. 1) подтверждать, подтвердить; 2) (кому) (убеждать в чём-нибудь) уверять, уверить (кого), уст. удостоверять, удостоверить (кого) [Присвідчиш ти мені, що мене любиш (Чуб.)]. присвідчуватися, -чуюся, -чуєшся, присвідчитися, -чуся, -чишся уверяться, увериться; удостоверяться, удостовериться. Ср. присвідчувати 2. присвійний грам, притяжательный. присвічувати, -чую, -чуєш, присвітити, -вічу, -вітиш светить, посветить [Валентин повзав коліньми попід столом, ..а Борис тримав йому блимавку, слухняно присвічуючи то туди, то сюди (Гонч.); Він чиркнув сірником і присвітив (Смол.)]. присвоєний присвоенный. присвоєння присвоение [На першому з'їзді хіміків Росії [кінець 1907 р.] .. одностайно було прийнято рішення про присвоєння Російському хімічному товариству імені Д. ї. Менделєєва (Наука і життя, 1958,11)], присвоїти см. присвоювати. присвоїтися см. присвоюватися. присвоювання присваивание; (захват — ещё) присвоение. присвоювати, -воюю, -воюєш, присвоїти, -вою, -воїш 1) присваивать, присвоить [— Ого! Може, й тут присвоюєте ви собі право сягати активпо в моє життя? — спитала вона, приступаючи до мене ближче (Коб.); Такий захланний, він ще навіть за німців присвоїв собі Ротову ниву під лісом (Козл.)]; 2) (предоставлять что-нибудь, наделять чем-нибудь) присваивать, при- , свбить; ~ти звання присваивать, при- * свбить звание. присвоюватися, -воююся, -вбюєшся, присвоїтися, -воюся, -воїшся 1) разг. осваиваться, освоиться [Я р и н а знов сміється: А що ж? Тут і заночуєш? Вже присвоївся? (Л. Укр.)]; 2) страд, з. (несоверш.) присваиваться; присваиваться [їм [переможцям конкурсів] присвоюються також звання лауреатів і вручаються подарупки (Мист., 1959, 2I; ер. присвоювати 1—2. присвоювач присвойтель. присвоювачка присвойтольница. присвята посвящение [В Полтавському музеї є., сім книг Маміна-Сибіряка з присвятою автора В. Г. Короленкові та членам його родини (Літ. газ., 1952, XI)]. присвятити см. присвячувати. присвятний посвятительный. присвячеппй посвященный; приуроченный [Все життя, вся творчість Горького були присвячені служінню народові (Рад. Укр., 1951, VI); Роман Івана Ле «Наливайко» присвячений важливим подіям в історії визвольної боротьби українського народу (Вітчизна, 1956, б)]. Ср. присвячувати. присвячення посвящение [Про велику пошану поета до російського реалістичного мистецтва свідчить присвячення Шевченком геніальному акторові М. С. Щеп- кіну поезії «Заворожи мені, волхве...» Aст. укр. літ.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)