Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 397 прп присвячувати, -чую, -чуєш, присвятити, -вячу, -вятиш посвящать, посвятить; (относить к какому-нибудь сроку — ещё) приурочивать, приурочить [Всі його [Т. Шевченка] ми батьком звемо, Так від роду і до роду: Кожний вірш свій і поему Він присвячував народу (Рил.)', Все своє життя В. І. Ленін присвятив боротьбі за справу робітничого класу, за торжество нового, соціалістичного ладу (Рад. Укр., 1954, І); Боротьбі польського і литовського народів з одвічними ворогами — тевтонськими рицарями-псами, предками гітлерівських загарбників, присвятив Міцкевич не одну сторінку (Рил.)] Якщо колись він стане справжнім поетом — першу свою друковану збірку неодмінно присвятить їй (Гур.)]. присвячуватися, -чується страд, з. посвящаться; приурочиваться. Ср. присвячувати. присёлок, -лка см. присілок. дрисербитися, -блюся, -бишся обл. присоседиться; (почувствовать привязанность —обычно) привязаться [Так вона до його прикинулась, так присербилась, що й світ йому весь зав'язала (Вовч.)\. присилання присылка, разг. присыл. присилати, -лаю, -лаєш, прислати (пришлю, пришлеш) присылать, прислать [Вона частенько присилала мені записки, просячи одвідати її (Л. Укр.); Стара «матушка» прислала якось їй тарілку малини (Коцюб.); Г р у ї ч є в а: ..Мій син прислав мене просити вас прийти до нього (Л. Укр.)]. присилатися, -лаюся, -лаєшся, прислатися (пришлюся, пришлешся) 1) этн. уст. засылать сватов, заслать сватов [Ой, хоч сватай, хоч не сватай, Хоч так присилайся, Щоб та слава не пропала, Що ти залицявся! (народна пісня); Іду яром до криниці, Коромисло гнеться... Чолі до мене, моя мати, Ніхто не пришлеться? (народна пісня)]; 2} страд, з. (несоверги.) присылаться. прпсилка присылка [Прошу не гніватися на мене, що так опізнився з присилкою рукопису (Коцюб.)]. присилуваний принуждённый; приневоленный [А може... може, закохав еін дівчиноньку людям, не собі, може, її присилувано, і подала вона рушники другому, гірко плачучись на свою недолю... (Коцюб.)]. Ср. присилувати. присилування принуждение [Держава — це установа для примусу. Раніше це було присилування всього народу купкою багатіїв; а ми хочемо перетворити державу в установу для примушування чинити волю народу (Ленін)]. присилувати, -лую, -луєш принудить, разг. приневолить; (поставить перед необходимостью делать что-нибудь) заставить [Оддав її батько заміж, — присилував нещасливу! (Вовч.); Василина: Ніхто мене не може присилувати жити на хуторі присипаний присыпанный; посыпанный [Ули- ця, присипана сніжком, Хрустить і пахне стигло (Рил.); І знову щось замулило в пам'ятку, аж у грудях тьохнуло.. Ніби заворушилось воно в мені, присипане сухим торішнім чи позаторішнім листом (Вас): Долівка [в хаті] пісочком присипана (Мирн.)]. Ср. присипати1. присипання присыпание, присыпка; посыпание, посыпка. Ср. присипати1. присипати1, ^паю, -паєш, присипати, -плю, -плеш присыпать, присыпать; (покрывать чем-нибудь сыпучим — ещё) посыпать, посыпать [Я закрив ляду, натягав на неї зверху всякого мотлоху і навіть присипав трохи жужелицею (Сміл.); Один з Мендле- вих закопів залляла вода, а другий завалився і присипав трьох робітників (Фр.); А сам мерщій сів писати, аж зубами скрегоче та пише, та знай пісочком присипав (Квітка); Сестриця., промила Хоменкову виразку, проробила всі маніпуляції, тобто чимось помазала, присипала і перев'язала (Трубл.); Ми прилетіли в Антонівку, коли осінь вже присипала землю золотою порошею опалого листя (Куч.)]. присипати2 см. присипляти. присипатися, -паюся, -паєшся, присипатися, -плюся, -плешся 1) присыпаться, присыпаться; посыпаться, посыпаться; перен. покрываться, покрыться [— Не вдавайся У тугу, — каже Назар.. А сам почав уже сивим волосом, як сніжком, присипатись ^(Вовч.)]; 2) страд, з. (несоверги.) присыпаться; посыпаться [На каналах з більш пологими відкосами.. можна застосовувати поверхневий спосіб осолонцювання. При цьому розсіяна по поверхні сіль не присипається землею, а тільки добре перемішується з нею і утрамбовується (Наука і життя, 1958, 2)]. Ср. присипати1. присипка1 (присыпаемое вещество) присыпка. присипка2 (действие) присыпка. присипляння усыпление; убаюкивание. Ср. присипляти 1. присипляти, -ляю, -ляєшчг редк. присипати, -паю, -паєш, приспати, -плю, -пйш 1) усыплять, усыпить; (перен. — ещё) убаюкивать, убаюкать [Був вечір. Старий Крайс лагодив на завтра збрую, Кайла присипляла дитину (Туд.); А на світанку у вівсах так тужливо когось присипали своїм мелодійним «спать підем, спать підем» куцохвості перепілки (Ст.); Приспавши сина, зосталася Катря одна із своїми думками (Мирн.); За Острополем Вишневецький звелів палити фальшиві огнища по степу і тим присипляти пильність упевнених у собі дозорних Косіпського (Ле); Добра не жди, Не жди сподіваної волі — Вона заснула: цар Микола її приспав (Шевч.)]\ 2) (нечаянно душить собой во время сна) разг. засыпать, заспать [Думи мої, думи мої, ..Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину? (Шевч.)]. присипний усыпительный. присисання присасывание. присисати, -саю, -саєш, приссати, -ссу* -ссеш присасывать, присосать. присисатися, -саюся, -саєшся, приссатисяV -ссуся, -ссешся присасываться, присосаться [Коли його [спрута] витягали, він |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)