Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 398 при обвивав лапами руку, присисався до неї (Коцюб.)\ Острів, як спрут, занурив в море шершаві лаби, приссався до нього (Коцюб.); Всі розійшлися, розбіглись по сторонах, і присисалося кожне до свого місця (Сміл.)]. присисний присасывательный. присихати, -хає, присохнути, -не 1) присыхать, присохнуть [Він хоче сказати щось, але язик присох до піднебіння (Куч.); Він подумав, що ніхто не бачив, ніхто не знає і все присохне, як на собаці (Чорн.)]; 2) (становиться иссохшим) разг. засыхать, засохнуть [Дозрівала вже кукурудза обабіч, присихали на качанах руді «борідки» (Козл.)]. присів, -ву присев. присівання присев. присівати, -ваю, -ваєш и присіювати, -сіюю, -сіюєш, присіяти, -сію, -сієш 1) присевать, присеять; 2) обл. засевать, засеивать, засеять [Посіяти конопельки обіщався. Як сіяв, присівав, присіваючи, казав (Чуб.)]. присівок, -вку обл. 1) посев; урожай [Ой гуляв же я в понеділок, Прогуляв же я увесь присівок (Чуб.)]; 2) уст. прибавка к денежной оплате в виде урожая, который собирает работник с определённого участка 8емли, засеваемого хозяином [На присівок дав му півдесятини (Камеи, у. —Сл. Гр.)]. присід: за одним ^дом в (за) один присест [Робота мала; за одним присідом і зробимо (II.-Л ев.); За одним присідом вечеря з обідом (приказка)]. присідання приседание. присідати, -даю, -даєш, присісти, -сяду, -сядеш 1) приседать, присесть [Ось вона присідає, збирає росу з трави, миє руки... (Фр.); Одхилив двері і підставив лисину сонцю. Потім важко зійшов по сходах і присів над квітами (Коцюб.); Р і ч а р д: ..Лишіть мене, я хворий... А гроші ви таки візьміть. Прощайте, — Бруклі, збентежена, бере гроші, вклоняється, присідаючи, і виходить (Л. Укр.)]; 2) (садиться на короткое время) присаживаться, присесть [Дмитрові надокучило стояти, і він присідає на призьбі біля матері (Вільде); Ганна Іванівна принесла чайник і присіла до столу (Шовк.)]. присікати, -каю, -каєш, прпсіктй, -січу, -січеш редк. пресекать, пресечь [Для того, щоб Ради могли ще успішпіше здійснювати свою роль, вони зобов'язані рішуче присікати елементи тяганини і бюрократизму, більше дбати про задоволення зростаючих запитів трудящих (Хрущов)]. присікатися см. присікуватися. прпсіктй см. присікати. присікуватися, -куюся, -куєшся, присікатися, -каюся, -каєшся разг. придираться, придраться, перен. прицепляться, прицепиться; (обращаться с назойливыми разговорами, просьбами и т. п. — обычно) приставать, пристать [Начальство не виспалось. Роздратоване, воно присікується до кожної дрібниці (Козач.); Кліпаючи сонними очима, розповів матері, як до батька присікався Сивокіз (Панч); — Я мовчав, а він все брехав, — пояснив Юхим. — Так-таки й мовчав? — присікувався Перегуда (Куч.); — Діду, що ви там шепочете все? Ви розкажіть краще мені!— присікався Тарас (Іван.)]. присілий осевший [Юрко Мазур з Панчохою ледве знайшли його в старій, присілій і з обдертою покрівлею хаті (Ле)]. присілок, -лка присёлок [Серед пустих степів красуються, як квітники, веселі хутори, присілки, села (Мирн.)]. присінки, -ків, редк. присінок, -нка сенцы; крыльцо с навесом на двух столбиках [Іде дід у присінки; набира води кухоль — умивається... (Мирн.); Серьожка вийшов у присінок і за мить повернувся з бамбуковими лижними палицями (Гонч.); Цуценя попереду Десь цявкнуло біля хвіртки, потім перебігло до дверей і, вже зовсім перелякане, знайшло собі захист під присінками (Панч)]. прпсіпатпся, -паюся, -паєшся см. присікуватися, присікатися. присісти см. присідати. пріїсістися, -сядуся, -сядешся разг. подсесть [У Болехові присілася до мене якась пані (Стеф.)]. присішок, -шка і) разг. подпбрка; 2): ~шки, -шоклш. ч. фольк. стремена [В добичника степів 3 присішок вірних ти палив (Рил.% присіювати, присіяти см. присівати. приск см. присок. прискавка разг. брызгалка [За хатою достигають дудки болиголова, з яких можи» робити такі чудові прискавки (Донч.)]. прискакати см. прискакувати1. прйскаком нар. обл. урывками [Прискаком» шила, бо ніколи добре сісти (Черниг. у.— Сл. Гр.)]. прискакувати1, -кую, -куєш, прискакати,, -качу, -качеш прискакивать, прискакать; (скача, прибывать в каком-нибудь количестве с разных сторон разг. — ещё} наскакивать, наскакать [До Федорова і По- пудренка прискакав вершник з сусіднього загону (Шер.); Село довге, тягнеться, немов рицина в горлі. З бічних вулиць щоразу прискакували галайдівці AСач.)]. прискакувати2, -кую, -кусш, прискочити, -чу, -чіші (быстро, скачками приближаться к кому-нибудь, к чему-нибудь) подскакивать, подскочить [Вона прискочила до його страшна, як дика кицька (Коцюб.)]. прискалепий разг. прищуренный [ Устим бачив прискалене око узбека, що пильне* слідкувало за ним (Куч.)]. прискалити см. прискалювати. прйскалок, -лка, прйскалка редк. уступ скалы [Антосьо.. роздивлявся на гори та жахався, як люди лазили по .них, ступаючи з прйскалка на прйскалок (Свидн.); Нижче, на прискалці, золотилися маківки Видубець- кого мопастир я (Тулуб)]. прискалювати, -люю, -люєш, прискалитиу -лю, -лиш разг. прищуривать, прищурить [Посип Зозуля ледве помітно усміхається, хитро прискалюючи ліве око (Куч.); Інженер хитрувато прискалив око (Бат)]. прискаржувати, -жую, -жуєш, прискаржитв,» |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)