Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при .399 прд -жу, -жиш (кого) разг. уст. жаловаться, пожаловаться (на кого) [Не забули ми тобі, як ти нас прискаржував (Свидн.); Микола: ..Вже там хтось мусив мене прискаржити, що я пару тих дурних полін продав (Фр.)\. прискати, -каю, -каєш, приснути, -ну, -непі разг. прыскать, прыснуть; (выпускать с шумом воздух из ноздрей редк., перен. — со смеху, от злости и т. п. разг. — ещё) фыркать, фыркнуть; (слюной и т. п. — обычно) брызгать, брызнуть [Він почав прискати на неї водою, обмочував їй виски, лоб (Н.-Лев.); Прискав огонь у горнилі (Фр.); Опівдні над шахтарським виселком, над донецьким степом приснуло сяйвом гаряче сонце (Донч.); На все село була в нас колись Параска Духанівна: весели, моторна; брови (ерником, повновида, краска з лиця як не присне (Барв.)', Біля ґанку прискали осідлані коні (Тулуб); Довкола приснули есі від сміху, і він ще більше зніяковів A1анч)\ Старий сердився. Він говорив скоро та прискав слиною, наче сукно мочив (Коцюб.)], прйскатпся, -каюся, -каєшся прыскаться; брызгаться. Ср. прискати, прискік: з скоком (в значении нар.) разг. вприпрыжку [Біжать з прискоком, наче молоді лошата, ще й сорочки на бігу скидають (Сміл.)\. прискіпуватися, -пуюся, -пусшся, прискіпатися, -наюся, -пасшся разг. придираться, придраться; (приставать к кому-нибудь, надоедать кому-нибудь — еще) привязываться, привязаться [— Татуї — сказав Юра твердо і рішуче: — Будь ласка, не прискіпуйсь (Смол.)\ Та чого це ти так прискіпалась до мене? (Мирн.)\. прискорений 1) прич. ускоренный; учащённый [Історія, прискорена війною, так далеко пішла внеред, що старі формули заповнилися новим змістом (Ленін)]; ер. прискорювати; 2) л/жл.-ускбренный; (более частый — обычно) учащённый [В пекарні, видимо, давно уже кипіла робота й святочним прискореним темпом сповняла весь дім (Коцюб.); її груди здіймалися від прискореного дихання (Куч.)]; ~ний н 6 ї з д ускоренный поезд; ~ний н у л ь с мед. учащённый пульс. прискорення ускорение; учащение [Представник тресту заявив, що прискорення будівництва особливих труднощів не викликав (Трубл.)\ При великих прискореннях [рухуі виникають порушення ряду функцій організму і насамперед кровообігу і розподілу крові в тілі (Наука і життя, 1958, 2)]. Ср. прискорювати. прискорено нар. ускоренно; учащённо [Прискорено розмножувати насінний матеріал нових сортів легше на невеликих площах невеликими партіями (Колг. Укр., 1956, 4); Серце забилося так нерівно л прискорено, що він мимоволі схопився рукою за груди (Ле і Левада)]. Ср. прискорювати. прискорити см. прискорювати. прискоритися см. прискорюватися. прискорювальний техн. ускорительный. І прискорюваний 1) ускоряющийся; 2) ускоряв* мый [Прискорювані частинки в камері синхрофазотрона проносяться з величезним» швидкостями, близькими до швидкості світла (Наука і життя, 1957, 2)]. прискорювання ускорение. прискорювати, -рюю, -рюєш, прискорити„ -рю, -риш ускорять, ускорить; (делать более частым — обычно) учащать, участить. [Найважливішим фактором, що прискорюв, розвиток народного господарства, була перебудова управління промисловістю і будівництвом (Хрущов); Із Царицина майже щоденно надходили телеграми з вимогою прискорити надсилку бонових припасів (Панч); Свиснув поїзд, дихання прискорив» тільки ніч, — і летить вдалині (Нерв.)]; ~ ти ходу (крок) ускорять, ускорить шаг, прибавлять, прибавить шагу [Мисливець ирискорив ходу (Вл.); Фрося переходить на тверду, затрав'янілу стежку понад кюветом і прискорює крок (Козач.)\% прискорюватися, -рюеться, прискоритися^ -риться ускоряться, ускориться; учащаться, участиться [В надрах світового простору атомні ядра різних елементів прискорюються і набувають дуже великої енергії (Рад. Укр. 1957, XI); Збирати кукурудзу переобладнаними комбайнами можна у дві зміни, цим набагато прискориться збирання (Колг. Укр., 1956, 8)]. Ср. прискорю- ' вати. прискорювач техн. ускоритель [Головний^ машинний зал енергетичного корпуса прискорювача нагадує генераторний зал електростанції (Наука і життя, 1957, 2)]% прискочити см. прискакувати2. прискринок, -нка обл. ящичек в верхней части боковой стенки сундука [Рукою* збитою до крові, він тягнеться до прискринка і витягує звідти зав'язані в торбинці гроші і золото (Цюпа)]. прислабнути, -ну, -непі разг. приболеть. присланий присланный [Ротою тепер командував гвардії старший лейтенант Кармазин* присланий з резерву (Гонч.)]. прислати см. присилати. прислатися см. присилатися. прислівник грам, наречие. прислівниковий грам, наречный. прислів'я пословица; (ходячеє образное вираженим — обычно) поговорка [Певного розвитку на Русі набули прислів'я, приказки притчі, які є проявом народної мудрості (Нар. стар. іст. УРСР); Касьянов: Мудре римське прислів'я каже: «Вчитись, ніколи не пізно» (Дмитр.)\; стати (зробитися) «~в'ям войтй в пословицу. присліджувати, -джую, -джуеш, прислідйти^ -джу, -диш и прислідкувати, -кую, -куєщ разг. прослеживать, проследить [Ці давні сховища у глибині лісів Стрільці звуть М;ь точник.. Ведмедю, дурнику! Якби ти там, сидів, То Войський би тебе повік не при- слідиві (перекл. Рильського); Хлопцям він розповість, що прислідкував чи розпитався про банду (Ле)\. ' присліпуватий 1) прил.разг. подслеповатый [Чц |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)