Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 404 чола (Коп.); Прізвисько одразу пристало і зробилося звичним (Козач.); Коли баба вже дуже почала приставати з розпитами, дівчина вигадала історію про те, що вона служила в місті, а оце мовляв, повертається додому (Донч.)]\ ~тав, як шевська смола см. смола; 2) (примыкать) присоединяться, присоединиться, разг приставать, пристать [Хазяйка, хоч було тепло, напинала на плечі кожух і теж приставала до гурту (Коцюб.); Микола вдосвіта забрав свої манатки і пристав до другої ватаги (Н.-Лев.); Хтось стиха завів пісню, до нього пристав ще один голос, а за хвилину підхопила й решта... (Коцюб.)]; ~та- ти на думку присоединиться к мнению [На думку Кривцова пристали начальник порту і більшість капітанів ЛТрубл.)]; О хто до кого ^таё, т а- ким і сам стае поел, с кем поведёшься, от того и наберёшься; 3) (неотступно следовать аа кем-нибудь) разг. приставать, пристать, привязываться, привнесіться, фам. увязываться, увязаться [Ой ти, туго,ой .и, журбо, не пристань до мене (Метл.)]; 4) (о судах і плотах и т. п.) приставать, пристать, причаливать, причалить (Човни, переганяючи один одного, підходили і приставали до протилежного берега (Збан.); Надвечір плоти пристали до берега (Баш)]; 5) (давать согласие) разг. соглашаться, согласиться [Довго паніматка не приставала віддати Масю в науку (Свидн.); 3 а- в а д а: ..Слухай, Зосю, ти' бідна, а Гнатові родичі багаті. Чи пристануть вони, щоби Гнат брав тебе? (Фр.)]; ~ти нащо соглашаться, согласиться на что, быть согласным на что [Люди приставали на все, на школу й на університет (Коцюб.)]; О ^ти на [чию] раду принимать, принять [чей] совет [Дмитренко, як мара та, сидів над його {Чіпчиною] душею, чигав, як шуліка, коли Чіпка пристане на %його> раду, — сам «вийде в одставку» (Мирн.)]; 6) (приходиться к лицу, оказываться подходящим) разг. идти, пойти, уст. приставать, пристать [Ті червоні кіснички дуже приставали до її смуглявого виду та до темних очей (Н.-Лев.)]; ^тало, я к свині нарйтники погов. пристало, как корове седло *или идёт, как корове седло; 7) (на время где-нибудь) при- * ставать, пристать, останавливаться, остановиться [Дід пристає серед кладки, лікті на поруччя кладе, на річку поглядає (Туд.); Ніде притулку немає, ніде пристати, спочити (Мирн.)]; 8) (чагце с отрицанием — приличествовать) безл. разг. подобать (только несоверш.), пристать (только соверги.) [І в а н: Знаете, Явдохо, ви розумна людина, і не пристало вам за другими, як сороці, говорити пусті слова!.. (Тоб.)\ Насампередг як пристало порядному подорожньому, подавсь він до корчми {Коцюб.)]; 9) (утомляться у приходить в изнеможение) уставать, устать, обл. приставать, пристать; (сильнее) выбиваться из сил, выбиться из сил [Мій парубок, дивлюсь, ніби почав приставати (Воен.); Цілу при ніч дощ прав ..Ще добрі коні, що не пристали (Мирн.)]; 10) (о геометрических линиях, фигурах) мат. совпадать, совпасть. приставити см. приставляти. приставитися см. приставлятися1. приставка1 разг. доставка [Ласточкіи спеціально налагодив приставку бідона молока щоденно у катакомби (Смол.)]. приставка2 грам, приставка. приставковий грам, приставочный; ^ві с л о- в а приставочные слова. приставлений 1) приставленный; составленный; прислонённый [Голова упала на груди; руки обвисли, мов не його руки, а приставлені (Мирн.); — Та я відлучився... — А ти мусиш не відлучатись. До діла приставлений, значить дивися добре, щоб все справним було (Шиян); Там був приставлений на горище товсіий дрючок, по котрому кури лазили на сідало (Н.-Лев.)]; 2) доставленный; представленный; снабженный [Разом замірялись тікати в прерії та пампаси на вільне життя, доїхали аж до Боярки — і були приставлені додому з поліцейським унтером (Смол.)]. Ср. приставляти 1—2. приставляння 1) приставление; составление; 2) доставление, доставка; представление; снабжение. Ср. приставляти 1—2. приставляти, -ляю, -ляєш, приставити, -влю, -виш 1) приставлять, приставить; (ставить вплотную — ещё) составлять, составить; (ставить наклонно — обычно) прислонять, прислонить [Налляла горщик водою і приставила його до вогню (Коцюб.); Чижик., приставив пальця до лоба, подумав хвилин з п'ять та й поліз у шафу з старими ділами (Мирн.); Приставили до неї Черницю молоденьку, щоб гляділа (Л. Укр.); Він ухопив драбину, приставив до стріхи, вискочив на покрівлю (Н.-Лев.)]; ~тп один до одного два столи составлять, составить два стола; О до чужого рота не ставиш в о- р 6 т а погов. на чужой роток не накинешь цлаток; 2) (препровождать к месту назначения) доставлять, доставить, книжн. представлять, представить; (давать что-нибудь нужное, обеспечивать — ещё) снабжать, снабдить [Вранці шхуна прийшла в бухту Лебединого острова по рибу, яку вона приставляла в недалекий норт, на консервний завод (Трубл.); Вона в такому тяжкому стані, що її немає змоги приставити сюди (Донч.); Сиди тут, а я тобі буду харчі приставлять (народна казка)]; л^ти свідків на допит представлять, представить свидетелей к допросу. приставлятися1, -ляюся, -лясшся, приставитися, -влюся, -вишся обл. притворяться, притвориться, разг. прикидываться, прикинуться [Я глянув на Хому — він аж язика висунув від цікавості. А Ладька, той ніби й байдуже. Та я знаю, що він приставляється (Мик.); Він., замовк і приставивсь, нібито заснув (Н.-Лев.)]. приставлятися3, -ляеться страд, з. 1) приставляться; составляться; ^прислоняться; |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)