Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 405 при 2) доставляться; представляться; снабжаться. Ср. приставляти 1—2. приставний приставной [Дубов'яз сидів на приставному стільці (Ряб.)]. пристайний мат. совпадающий. пристайність, -ності мат. совпадение. присталий 1) приставший; прилипший [Маса його [вівса] коріння (з присталим до кореневих волосків грунтом) досягає 12 тонн на гектарі (Колг. Укр., 1956, 7)\\ 2) усталый, уставший; присталый; выбившийся из сил [Тіка серед темної ночі, Тіка серед білого дня, І страшно блищать його очі, Присталого б'є він коня (Гр.)]. Ср. приставати 1, 9. пристанище см. пристановище. пристановйти, -нрвлю, -новіші см. приставляти, приставити. пристановище, редк. пристанище ггристанище, прибежище, уст. пристань, рит. кров; А (место, где можно' спастись или побыть отдыхая — обычно) приют [Років зо два шхуна стояла нерухомо і була пристановищем для рибальських дітей (Трубл.)', Не маючи ні землі, ні оселі, ні пристановища, ..хлопці розбрелися по селу... (Мирн.)\ І довелось колись мені В чужій далекій стороні Заплакать, що немає роду, Нема пристанища, господи! (Шевч.); — Шукайте собі, люди добрі, пристанища деінде, — промовив хазяїн і кинувся до роботи (Н.-Лев.у, Сувої хмар закутують стрімчасті, Стрункі шпилі — пристанища орлів (Дор.)]. пристановляти, -ляю, -ляєш см. прнсташіяти. пристанський пристанский [Прислухаючись до знайомого пристанського гомону, до гамірної сварки крючників, до скреготіння лебідок, ..Чкалов повторив: — Піду, Олексію Петровичу! (Ільч.)]. пристанути, -ну, -пені разг. остановиться; (перен.: стать неподвижным) замереть [Дід.., виїхавши поза браму, пристанув (Черемш.); Спинився перед дверима.. — і постукав. — Хто? — запитав жіночий голос, і мені пристануло серце (Смол.)]. пристанційний пристанционный [Горами стиглих соковитих овочів та фруктів завалені пристанційні перони, приймальні пункти консервних заводів (Минко)], пристань, -ні прям., перен. пристань [А в пристані грає, Огнями сіяє Корабликів зграя барвиста (Л. Укр.); О, тиха пристане робочого стола, Де ще на якорях дрімають вірні рими^ Де мислі щоглами підносяться стрункими, Струмують образи, як понадводна мла! (Рил.)]. пристарити см. пристарювати. пристарілий постарелый, постаревший, со- ( старившийся; обветшалый, обветшавший, пришедший в ветхость; устарелый, устаревший [Віддалася за, пристарілого Дивака і, стративши з дітьми здоров'я, дожила до того, що він рахує кусні хліба, котрі вона бере в рот (Коб.); Пристаріла вже оперетка «Сватання на Гончарівці» не дуже сподобалась глядачам (Гр.)]. Ср. пристаріти. пристаріти, -рію, -рієш и пристарітися, -ріюся, -рієшся разг. постареть, состариться; (о вещах — обычно) обветшать, прийти в ветхость; (не соответствовать духу времени) устареть [Тепер ішов спокійний, високий, похмурий, немов трохи пристарів (Коцюб.)\ Як парубкував, поведе чорними бровами — дівчата сохнуть і дуріють, а тепер, як пристарівся, моргне сивим усом— громадай примічає... (Вовч.); Як свіжий —- віником він зветься, А як пристаріє — деркач (Гл.); Заново ситце на кілочку, а як пристаріється, — садять квочку (Іїом.)]^ пристаркуватий разг. пожил6й, разг. староватый [В ці хвилини він почував себе немічним, підтоптаним і, більш ніж будь- коли, пристаркуватим (Гонч.)]л пристарювати, -рює, пристарити, -рить раз», старить, состарить [Уста її набрали вигляд підкови, що вельми пристарювало тітку Несторову (Вільде); Думки ні до чого не доведуть, а пристарять, нехай їм усячина) (Вовч.)]. пристати см. приставати. пристебнути см. пристібати. пристебнутий пристёгнутый^ пристеповий пристепной [Сонце саме підіймалося з-за низького пристепового передгір'я (перекл. з Пер венцев а)]\ ~ва смуга геогр., с.-х. пристепная полоса. пристерегти см. пристерігати. пристерігання подстерегание; подсиживание. Ср. пристерігати 1. пристерігати, -гаю, -гаєш, пристерегти, -режу, -режёш разг. 1) подстерегать, подстеречь; (притаясь где-нибудь — обычно) подсиживать, подсидеть [Я тебе давненько пристерігаю, — аж от коли піймалась.., (Вовч.у, Я таки пристережу, хто мої дині переводить (Рудч.)]; 2) (следить с цельте надзора) присматривать, присмотреть [І куди, думаю, такого молодого взяли? ..Наберемося, думаю, з ним халепи, треба самому пристерегти, шкода юнака (Ле)]. пристигати, -гаю, -гаєш, пристигнути и при- стйгти, -гну, -гнеш разг. 1) созревать, созреть [Дині стали пристигать (Рудч.)]; 2) (только соверги.: прийти, появиться) подоспеть, уст. приспеть [Спека страшенна пристигла (Баре.)]. пристигаючий разг. созревающий [На крик професора всі голови нахилилися додолу, мов жито від вітру похиляє додолу пристигаюче, важке колосся (Фр.)]. пристиглий разг. созревший. пристигнути, пристигти см. пристигати. пристиджений пристыжённый, устыжённый. пристиджено нар. пристыженно. пристидити, -джу, -дйш пристыдить, устыдить [— От тобі й на!—Хто-небудь пристидить (Гл.)]. пристібати, -баю, -баєш ч и редк. пристьобувати, -бую, -буєш, пристебнути, -ну, -неш прям., перен. пристёгивать, пристегнуть [З клуні вибігли заспані хлопці, пристібаючи шаблі (Тулуб); Богдан відчув, як ніби блискавкою аркан пристебнув йому до голови руку з піднятою шаблею (Ле); Всі буржуазно-помітгицькі партії [України] змушені були зважаїи на революцій- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)