Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 406 при 7 ність мас і для обману їх пристьобувати до своїх основних назв додаток «соціалістична» або «демократична», бо без цього не можна було виступати перед масами (їст. Укр. РСРI пристібний пристежной [Під його спецівкою^ видно було сорочку до пристібного комірця {Смол.)]. пристінний пристенный [Прикрашенню міст і сіл республіки та збільшенню виробництва винограду для споживання в свіжому вигляді великою мірою може сприяти розведення його пристінною і бесідковою культурою (Колг, Укр., 1956, 9)\. пристінок, -нка пристенок [Заклопотана й сердита, вона циніком чепурилася за пристінком кухні... (Кундз.)]. пристовбурний сад., с.-х. приствольный [Як правило, в усіх садах восени необхідно орати міжряддя й перекопувати пристовбурні круги (Колг. вироби. енцикл.)\. пристойний пристойный; (удовлетворительный, изрядный — ещё) приличный; (о внешнем проявлении чего-нибудь — еще) благовидный; (перен. — о содержании высказываемого гиутл. — ещё) удобопроизносимый, разг. цензурный [Тимка, виявляєтеся, був пристойний учень в класі (Горд.); Сам корівник мав пристойний вигляд: стіни його були складені з товстих обапо- лів, попід дчхом блищав ряд засклених віконець (Скляр.)', Виявилося, що в одного шофера непоганий перший тенор, у другого — втора, ..а в отого — зовсім пристойний бас (Вишня); Потім, ^уже на сходах, ..хотілося підшукати самому для себе пристойні пояснення такої цікавості (Ле)]; г^ ний привід благовидный предлог; по зовсім і^ний не совсем пристойный, не совсем приличный; (противоречащий правилам приличия) неудобопроизносимый, уст. неудобь хказуемый. пристойність, -пості пристойность; приличие; благовидность; удобопроизносимость; цензурность [Якйому краще зробити, щоб і виявити своє ставлення до Мирослави й одночасно додержати пристойності вихованої людини, командира Червоної Армії? (Кач.)\ Такса Софії Петрівни лизала тарілку, а іШльтончик, забувши пристойність, скавчав потиху, щоб звернути на себе увагу (Коцюб.)]; вийти за межі юності выйти из границ (из рамок) приличия, выйти из границ (из рамок) пристойности. Ср. пристойний. пристойно нар* пристойно; прилично; благовидно; удобопроизносимо; цензурно [До- ря надувся, всунув голову в плечі і важко процідив в ніс: — Пано-ве гімназисти повинні вести себе у мене пристойно (Коцюб.); До закінчення десятирічки Андрій уже цілком пристойно міг говорити по-англійськи (Собко)]. Ср. пристойний. пристосбванеиь, -пця презр. приспособленец [Коркішка — пристосованець, егоїст, основне його стремління — затишно влаштуватися в житті (Жовт., 1956, І)]. пристосований приспособленный. І пристосованість, -ності приспособленность [Види рослин виявляють пристосованість до тих зональних умов, в яких вони виникли (Укр. бот. ж., 1956, XII І, 1)\. пристосованка презр. приспособленка. пристосовництво презр. приспособленчество [Обивательському пристосовництву і раб- I ській покірності Суданський у поезії І «Наука» протиставляє активну діяльність, боротьбу за щастя народу (Іст. укр. літ.)]^ пристосовницький презр. приспособленческий. пристосовність, -ності приспособляемость. пристосовуваність, -ності приспособляемость [У своїх дослідженнях Павлов керувався І еволюційно-біологічною ідеєю пристосову- I ваності організму до середовища (Укр. біох. ж., 1949, XXI, 3)]. пристосовування приспосабливание, приспо- к соблёние; прилаживание; применение; при- норавливание, приноровка; сообразование; подлаживание; приурочение. Ср. пристосовувати, пристосовувати, -совую, -совуеш, пристосувати, -сую, -суєш приспособлять, приспосабливать, приспособить; (преим. хорошо, удобно и т. п. — ещё) прилаживать, приладить; (осуществлять на деле — ещё) применять, применить; (устраивать что- нибудь соответственно обстоятельствам, времени — обычно) приноравливать, приноровлять, приноровить; (делать одно соответствующим другому книжн. — ещё) сообразовывать, сообразовать, разг. подлаживать, подладить; (относить к какому- нибудь сроку, событию — обычно) приурочивать, приурочить [Меншовики пристосовували тактику робітничого класу до лібералізму (Ленін); Скільки б шляхта не говорила про демократизм, про братство і рівність, про «злоту вольность» і незалежність — всі ці чудові- принципи., вона І пристосувала виключно до себе (Тулуб); ! їй спало на думку пристосувати до станка І невеличкий прилад, який полегшив би ро- I боту (Донч.); Казимир узяв мене під руку, і ми пристосували до єдиного ритму свій і крок (Вільде)]. пристосовуватися, -совуюсн, -совуєшся, ири- I стосуватися, -суюся, -суешся 1) приспособляться, приспосабливаться, приспособить- : ся; прилаживаться, приладиться; применяться, примениться; нрииора вливаться, І приноровляться, приноровиться; сообразовываться, сообразоваться (несоверш. и сове рш.); подлаживаться, подладиться [Відомо, що бур'яни пристосовуються до посівів тих культурних рослин, які мають однакові з ними біологічні властивості (Колг. Укр., 1958, 11); ..людина не могла б біологічно пристосуватись до середовища, І якби її відчуття не давали їй объективно правильного уявлення про нього (Ленін); Дід ніколи не калічив мови, розмовляючи з ним [онуком], не пристосовувався до дитячої говірки (Янов.)]; ~гися до обставин сообразовываться, сообразовался с обстоятельствами [Тут, пане, треба бути ' дипломатОхМ, уміти пристосовуватися до |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)