Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 407 при всіх обставин (Тулуб)]; 2) страд, з. (песо- верш.) приспособляться, приспосабливаться; прилаживаться; применяться; приноравливаться, приноровляться; сообразовываться; подлаживаться; приурочиваться. Ср. пристосовувати. пристосувальний приспособительный [В умовах постійно змінюваного зовнішнього середовища тварина може вижити лише в в тому випадку, якщо в її організмі відбуваються зміни пристосувального характеру (Осн. даре.)]. пристосуванець, -нця приспособленец [У комуністичному суспільстві немає і не може бути місця людям з дрібною душею, шкурникам і пристосуванцям (Мист., 1959, 1)]. пристосування 1) (действие) приспособление; прилаживание; применение; принорбвка; сообразование; приурочение [Біогенні стимулятори утворюються всюди, де відбувається пристосування до нових умов існування і точиться боротьба за життя (Фізіол. ж.у 1956, II, 3)]; ер. пристосовувати; 2) (предмет) приспособление, устройство [Коли немає пристосувань для квадратно-гніздової сівби, цукрові буряки треба сіяти звичайним рядковим способом, а потім провадити букетування посівів (Колг. Укр., 1956, 4)]. пристосувати см. пристосовувати. пристосуватися см. пристосовуватися. пристоювати, -тоюю, -тбюєш, пристояти, -тою, -тоїш разг. приостанавливаться, приостановиться; задерживаться, задержаться [Я пристояв, а він минув мене (Н.-Вол. у. — Сл. Гр,)\ — Хай стара хоч у свято виспиться. Ми їй і так не даємо спати,—доводили дівчата. Парубки згодились, хоч ще пристоювали (Мирн.); Приходжу. Півдня якраз. Слухаю: гомін у хаті. Пристояв у сінях. Мачуха на батька: «Хоч би олій- ки чи рибки" купив» (Тесл.)]. при страмити, -млю, -мйш разг. пристыдить [Ми прохаємо вас тільки пристрамити їх, посадити в карцер на хліб та на воду (Вас.)]. пристрасний страстный [Вона метнулася до Кулика і виструнчилася перед ним уся в пориві пристрасного гніву (Жур.); Пристрасні, пройняті незламною вірою слова матроса глибоко западали в серця стройовикам (Гонч.); У післявоєнні роки Я. Га- лан створює цикл пристрасних памфлетів, спрямованих проти Ватікану (Іст. упр. літ.)]. пристрасність, -ності страстность [Революцію 1905 року А. Тесленко зустрів з великою радістю і з усією пристрасністю чесної, волелюбної вдачі віддався революційній боротьбі (Літ. газ., 1951, VI)]. пристрасно нар. страстно [Натхненно і пристрасно говорив Артем (Шер.); Жінка рвучко схопила дитину і., почала пристрасно цілувати її (Іван.)]. ітристрастйтися см. пристращуватися. пристрасть, -ті страсть; (проникновенность, крайнєє увлечение — ещё) страстность; (влечение к чему—ещё) пристрастие; (перен : излюбленный предмет мыслей разг. — обычно) конёк [Свою пристрасть і свою ніжність зберігала вона для людини, яку любить давно (Шиян)\ Кожна зустріч з Горьким, кожне його слово, порада, побажання, сповнене великої щирості і мудрості, надихало нас, запалювало творчою пристрастю (Корн.у, Раз негр співає з пристрастю такою, Він буде вільно дихать, як і ми (Піде); Він працює з ранку і до ночі з жадобою, смаком, пристрастю (Грим.)]', ~ть до музики страсть к музыке, пристрастие к музыке; ~ті розпалювалися страсти разгорались [Пристрасті розпалювалися. Пани нікого не слухали і перебивали один одного, як баби на ярмарку (Тулуб)]; в чаду ^тей в угаре страстей, в пылу страстей; жалю гідна г^ть разг. ирон. страстишка. пристрахати, -хаю, -хаєш и пристрашити, -шу, -шйш припугнуть [Агенти імперіалістичних держав, які роз'їжджають по країнах Середнього і Близького Сходу, хочуть декого пристрашити комунізмом, сподіваючись таким шляхом забезпечити вплив імперіалістів і підтримати реакційні сили. Тому народи цих країн повинні 6\ти пильні до імперіалістичних підступів (Хрущов)]. пристрашка разг. острастка. пристращуватися, -щуюся, -щуєшся и пристрашитися, -щаюся, -щаєшся, пристрасти- тися, -ращуся, -растйшея редк. пристращаться, пристраститься [Чого б то чоловікові так дуже пристращатись на сім світі до чого-небудь? (Квітка); Глафіра Іванівна, невважаючи на частий гнів та на часті сльози, пристрастилася до цієї війни [до сварок] (перекл. з Вовчка)]. пристрелений пристреленный. пристрелити см. пристрілювати1. пристрибнути см. пристрибувати. пристрибом нар. разг. вприпрыжку. пристрибувати, -бую, -буєш, пристрибнути, -ну, -непі припрыгивать, припрыгнуть. пристрій, -рою разг. приспособление; (комплект инструментов) снаряд, снасть [Навколо молодого робітника кипіло змагання, ламалися старі норми, застосовувалися у виробництві більш досконалі пристрої (Рад Укр., 1951, УІІІ)]% пристріл, -лу спец. пристрел. пристрілити см. пристрілювати1. пристрілка воен., охотн. пристрелка [В а т у- т і н: Командири артполків прибудуть сьогодні ж літаком. Виберуть позиції, проведуть підготовку, пристрілку (Дмитр.)]. пристрілювання воєн., охотн. пристрелка [Чер- ниш терпляче вів пристрілювання (Гонч.)]. пристрілювати1, -люю, -люєш, пристрілити и пристрелити, -лю, -лиш (кого) пристреливать, пристрелить [У бандитів такий звичай: або з собою захоплюють поранених, або ж пристрілюють самі, щоб не виказали їх таємниць (Цюпа); Вершомет насупився: йому дуже кортіло пристрелити моржа самому (Трубл.)]. пристрілювати2, -люю, -люєш, пристріляти, -ляю, -лясш (что) спец. пристреливать, пристрелять [Сьогодні честь пристрілю* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)