Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 408 при вати ціль випала обслузі Дениса Блаженна (Гонч.); Придбали ви рушницю. Насамш рг>д її треба пристріляти (Вишня)]. пристрілюватися, -лююся, -люєшся, пристрілятися, -ляюся, -ляєшся спец. пристреливаться, пристреляться [Один взвод учився орудувати гвинтівкою в атаках, другий — пристрілювався до мішеней (Десн.); Вони [снаряди] падали з обох боків зовсім близько, і було ясно, що ворог уже пристрілявся (Куч.)]. пристріляний спец. пристрелянный [Гармати все били по точно пристріляних точках (Собко); Блискавично схопився [Левко] на ноги, рвонув з-за пояса давно пристріляний парабелум (Цюпа)]. пристріляти см. пристрілювати2, пристрілятися см. пристрілюватися, пристріт, -ту этн. сглаз [І ворожка ворожила, Пристріт замовляла, Талан-долю за три шаги 3 воску виливала (Шевч.)]. пристрітник бот. (Ьувітаскіа питтиіагіа Ь.) луговой чай. пристроєний 1) пристроенный; 2) пристроенный; 3) разряженный* разряжённый [Пристроєний, мов на празник, увійшов Готліб до світлиці (Фр.)]. Ср. пристроювати 1—3. пристроїти см. пристроювати, пристроїтися см. пристроюватися, пристроювати, -рбюю, -рбюєш, пристроїти, *рбю, -роїш 1) разг. пристраивать, при- стрбить [Всі пасажири стрімголов кидаються того ролика до дроту пристроїти один поперед одного (Вишня); Другий кулемет [бійці] пристроїли на горищі бу* динку і доки що — не стріляли (Я нов.); Я б одного бажала: коли б ви пристроїли мене тут де-небудь (Мирн.)];,2) воен. пристраивать, пристроить; 3) (одевать во всё лучшее) обл. разукрашивать, разукрасить [Часто Ольга., малювала перед нею щастя материнства, ..яке пристроювала в найчудовіші квіти своєї уяви (Фр.)]. пристрбюватися, -роююся, -рбюєшся, пристроїтися, -роюся, -роїшся 1) разг. пристраиваться, пристроиться [Зовсім світ перевернувся! Про старе нічого вже було й думати, треба якось до нового пристроюватись (Мирн.); Тарас: .,В полку у нього я двох земляків зустрів, обидва на кухні служать кухарями, пристроїлись, чорти, добре! (Корн.)]; 2) воен. пристраиваться, пристроиться [Люди шикувались у лави. Звідкілясь з'явився і червоний прапор.. До прапора пристроювались цілі колони (Смол.)]. пристругувати, -гую, -гуеш, пристругати (пристружу, пристружеш и пристругаю, пристругаєш) спец. пристругивать, пристругать, пристрагивать, пристрогать [Я ті дощечки складаю, розбираю, примірюю, врізую та пристругую (Фр.)]. приструнити см. приструнчувати, приструнник спец. подгрифок, подгрйф. приструнок, -нка редк. [короткая] струна (в бандуре, кобзе и т. п.) [Творити хочу я... Тесать, рубати, будувать, Охоти теслям додавать Тугими приструнками ямба (Рил.)]. приструнчувати, -чую, -чуєш и приструнювати, -нюю, -нюєш, приструнчити, -чу, -чиш и приструнити, -ню, -ниш разг. приструнивать, приструнить [— Маковею, — спокійно вів Роман.. Хіба я, хіба Денис, хіба офіцери щось зле тобі зичать, приструнчуючи тебе щоразу? (Гонч.); Над впертою дочкою Сава не мав ніякої влади і вимагав від матері, аби приструнювала її (Чорн.); X р а п к о..: Не боїшся? — Злякаєшся!.. Ти думаєш, я тебе не приструнчу? — приструнчуі (Мирн.)]. пристукувати, -кую, -куєш, пристукнути, -ну, -неш 1) пристукивать, пристукнуть [— Молодець, Зінько! — загукали хлопці, а діди схвально закивали головами і почали своїми костурами пристукувати (Куч.)\ А Дмитро регочеться, аж кулаком об хтіл пристукує (Вільде); Пристукнув по столу рукою Петро Павлюк (Ноп.); Міцно пристукнув каблуками, відкозиряв: — Я слухаю! (Збан.)]; 2) (только соверш. перен.: убить сильным ударом, выстрелом) разг. пристукать, пристукнуть, вулъг. укокошить. приступ, -пу 1) уст. приступ; (редк.: возмож- ность пользоваться чем-нибудь) доступ [Революційний уряд необхідний для негайного приступу до політичних перетворень, в ім'я яких іде революція.. (Ленін); А вона збоку дивилася, приступу не мала (Че~ ремш.)]; ~ну нема (немає) докбго разг. приступу нет к кому [Мов під- мінили Нестора: на селі був такий привітний, пригожий, а тепер приступу нема (Горд.)]; ~пу нема (немає) до чого разг. приступу нет к чему; 2) (атака, штурм) приступ [А в похідній шинелі, Що не зрадить ніде, Брати приступом скелю Піхотинець іде (Мур.); Повстанці чекали цілу добу, а потім пішли на приступ [замка] (Панч); Дзвінкими голосами дівчата в приступ пішли на Якима (Головко)]; 3) (момент обострения, усиления чего-нибудь) приступ, припадок [А вже коли згадала [мати] батька — і сльози тут як тут. За сльозами — сердечний приступ (Ряб.)]; г^а кашлю приступ кашля [Кашель душив, струшував худе тіло і скручував його в три погибелі. Між приступами кашлю він вдкрикував лиша окремі слова (Чорн.)]; 4) литч приступ. приступати, -паю, -паєш и разг. приступатися, -паюся, -паєшся, приступити, -туплю, -тупиш и разг. приступйтися, -туплюся, -тупишся 1) приступать, приступить!—Ну що ж! Можна приступати до роботи, — мовив весело лікар (Іван.); Карно: Хе-хе-хе! Тонка то дуже справа, і не знаю я навіть, як до неї нристунитися (Собко)]; г^тн до обговорення, до розгляду питань приступать, приступить к обсуждению, к рассмотрению вопросов; г^ги з вимогою приступать, приступить с требованием; 2) (прям.: приближаться вплотную, перен. — о появлении болезненного стеснения, боли) подступать, подступить; (только прям. разг. — ещё) подступаться, подступиться, приступаться, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)