Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 409 при приступиться, книжн. уст. приступать, приступить [— То ти мене будеш на старість учити! — кричав старий Кай- даш, блідий, як смерть, та все приступав до Карпа (Н.-Лев.); Маланка приступила до печі, одсунула горнятко і зазирнула в нього (Коцюб.); У Карповому дворі сварка. «За що вони завелися?» — думаю собі, та й приступивсь до ліси (Коцюб.); Стала приступать їй до серця досада (Л. Укр.); Лев: ..Посієм коло хижки мак- видюк, терлич посадимо коло порога, та й не приступиться ніяка сила... (Л. Укр.)]; і н є г^пай (~пайся)! разг. и не подступай!, и не подходи! [Гарна була дівка.. А горда та пишна, що й не приступай!.. (Коцюб.)]. приступець см. приступка. приступити, приступйтпся см. приступати. приступка, (реже) приступець, -пця ступенька; (подножка разг. — ещё) приступок, приступка [Парчевський спинився на передостанній приступці сходів (Смол.); Генерал пройшов по траншеї трохи далі, туди, де вона виступала вперед, і сперся на земляний приступець (Собко); 3 приступок вагона в спину йому цілився солдат у касці (Пани)]. приступний доступный [Чиж пробував ознайомитися з приступними для оборонців матеріалами (Сміл.); В а л е н т: ..Я пробував усі мені прис упні шляхи до слави. Вірші, проза, драма, науки — все те зрадило (Л. Укр.)]; г*>на ціна доступная цена; (подходящая, недорогая) сходная цена; з а г^ну ціну по сходной цене [На ньому піджак, куплений ще в Харкові на товкучці за приступну ціну (Шиян)]; г^ний для нападу доступный для нападения, уязвимый. приступність, -ності доступность [Борімося за красу мови, за правильність мови, за приступність мови.,1 (Рил.)]. приступно нар. доступно. пристяжка 1) редк. пристяжка [Хизується, неначе на пристяжці (Ном.); — Кого ж би то попросити в свати? — спитав Балабу- ха. — Бери, сину; дядька, отця Мельхиседека та прихопи ще на пристяжку й тітку (Н.-Лев.)]; 2) (упряжь) обл. пристяжка. прпстяжний редк. 1) пристяжной; ~нйи кінь пристяжная лошадь, пристяжка; 2) (род. пристяжного) сущ. пристяжная [А пристяжні, закусивши вудила, ..скачуть, виграючи м'язами (Цюпа)]. пристьобувати1, -бую, -буєш, пристьобати, -баю, -баєш спец. пристёгивать, пристегать [Коміри, було, повишиває, а мені, раз колись, тільки пристьобала, бо сердилась (Барв.)]. пристьобувати2 см. пристібати. присувати, -ваю, -ваєш и присовувати, -сб- вую, -совуєш, присунути, -ну, -неш»1) придвигать, придвинуть; (приставлять вплотную я чему-нибудь разг. — ещё) присло- нять< прислонить [Він сідає за стіл і присуває до себе купу зошитів (Донч,); Не присувай соломи до вогню (прислів'я); Яким нічого не говорив. — їв мовчки, що йому мати присовувала (Н.-Дев.); Порох присунув свій триніжок до столу, розло- жив папір і., почав писати (Мирн.)]\ 2) (только соверш.: приблизиться) перен% разг. придвинуться [— Чи пізнаєте мене* люди добрі? — Громада, мовчки і розглядаючи, присунула до ґанку... (Коцюб.)]; 3) (только соверш.: появиться или прибавиться во множестве) перен. разг. привалить; (прийти — о ком-нибудь нежелательном} фам. прилезть [Декілька пішло, а на їх місце присунуло ще більше. Народ запрудив усю вулицю (Мирн.)\ 3 кожним днем міняється й плата за роботу: то більшає, як багато товару присуне, то меншає, коли, дві чи три берлини... (Мирн.);—А як вовк присуне? — шенче знов Галя (Вовч.)]. присуватися, -ваюся, -ваєшся и присовував тися, -совуюся, -совуєшся, присунутися* -нуся, -нешся 1) придвигаться, придвинуться; прислоняться, прислониться [Па вечері Андрій присувався до печі і виймав люльку (Коцюб.); Артемко присовується ближче до Прохора, довірливо заглядає йому у вічі (Збан.); Діждала [хмара] нічки темної — І до гори зеленої Присунулась спочить (Гл.)]; 2) страд, з. (несоверш.) придвигаться; прислоняться. Ср. прису* вати 1. присуд, -ду приговор; (постановление — ещё) реішшие; (перен.: заключение, преим. отри* цательное — ещё) суждение [Навіщо ся даремна, зайва мука? Таж я прийняв по присуду всі кари і ще прийму. А се хто. присудив?.. (Л. Укр.); Тарас наче бачить натовп народу на площі; от вийшли єзуїти ченці, читають присуД Ватікану (Іван.)\ Р і ч а р д ..іде і розкриває статую [до Антоніо]: Ви в нас, шановний друже, були з давен «над хистами суддя».. Не знаєте, який дорогий для мене і присуд ваш, і кожне ваше слово! (Л. Укр.)]\ по« м' якшення ^ду смягчение пршчь вора. присуджений присуждённый; приговорённый [Іван., розсудливо доводив, що батьком революції є робітничий клас в цілому і нікому персонально, навіть за заслугд перед революцією, таке звання присуджене бути не може (Смол.)]. Ср. присуджувати. присудження присуждение [Присудження премій буде провадитись щорічно (Донч.)]. присуджувати, -джую, -дкуєш, присудити * -суджу, -судиш присуждать, присудить; (назначать какое-нибудь наказание — ещё) приговаривать, приговорить [Присуджувано премії. Я тріумфував, бо всі ті костюми, яким . я присудив премії, якраа дістали їх (Коцюб.); — Адже тоді громада присудила нам землю... — Присудить — присудила, — каже писар, — та, бач, парубче, є й над громадою старші (Мирн.)]\ ~тп на смерть приговаривать, приговорить к смерти [Слухаю, як мене на смерть дрисуджують (Барв.)]. присуджуватися, -джуеться страд, з. присуждаться; приговариваться. Ср. присуджувати. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)