Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 410 при присудити см. присуджувати, присудковий грам, сказуемостный. присудковість, -вості грам, сказуемость [іїо- тебня, розглядаючи питання про прикладку, висовував на перший план те, що вона поєднує з функцією означення певний елемент присудковості (предикативності) (Мовогн.. 1949, VII)]. присудок, -дка грам, сказуемое [Коли в реченні є кілька підметів в однині, то присудок буває і в однині і в множині (Мовозн., 1947, ІУ-У)\. присукальник спец, присучальщик. присукальниця спец, присучальщица. присукати см. прису кувати. присукатися смт присукуватися. присукування текст, присучивание, присуч- ка. присукувати, -кую, -куєш, присукати (присучу, присучиш и присукаю, присукаєш) присучивать, присучить; (удлинять витьём) надвивать, надвить [Як шиєш мережку, так нитку до нитки треба присукувати, щоб вузлика не було (Богод. у. — Сл. Гр.)]. присукуватися, -кується, присукатися (при- сучиться и присукається) присучиваться, присучйться [Чогось ніяк нитка не присукується (Богод. у. — Сл. Гр.)]. присунений см. присунутий. Присунути см. присувати. присунутий, присунений придвинутый; прислонённый. Ср. присувати 1. присунутися см. присуватися. присургаїштися, -нюся, -нншся обл. притащиться (разг.) [Не журіться, мамої Ми з Павлом часто одвідуватимемо вас. Ще й остогиднемо, як присурганиТиось до вас та навеземо вам маленьких пискунів (Н.-Лев.)]. присусїдити, -джу, -диш прям., перен. разг. присосёдить [А в бідної Параски — що?.. Не присусідив Кавун останній загонець поля? (Козл.)]. присусідитися, -джуся, -дишся прям., перен. разг. присоседиться [Аж тут присусідивсь до мене один пройдисвіт (Барв.)]. присутній 1) прич. присутствующий; (имеющийся в наличии — еіце) наличный [Ще з-за дверей почув голосні розмови і веселі сміхи офіцерів, присутніх у залі (Фр.)]; бути г^/нім присутствовать, быть налицо [Ліричний герой присутній і в кожній поемі Мая- ковського (Літ. газ., 1951, IV)]; тут всі »^ні тут все присутствуют, тут все налицо; 2) (род. присутнього) сущ. присутствующий; (мн. ч.: присутні, -ніх) присутствующие; (находящиеся кругом, поблизости) окружающие [Присутні знали, що Сапіга одержав орден у фінську війну (Гонч.); — Я не говорю про присутніх, — сказав Петро Дмитрович (перекл. з Вовчка)]. Присутність, -пості присутствие; (существование — ещё) наличие, наличность [Директор, нарешті, помітив присутність сторонньої особи (Чорн.); В кімнаті не вистачало теплоти і затишку, що їх приносить присутність жінки (Коп.)]; в ~ності к о- г 6 в присутствии кого [Щось бентежило, муляло його в присутності Каті (Козач.)]; особиста *«^ть см. особистий; г^ть обов'язкбва присутствие обязательно, канц. явка обязательна. присутствений; ^>не місце дорев. присутственное место. присутствіє (государственное учреждение) дорев. присутствие [В присутствіє набилося повно люду. Сільський комітет розмістився за столом (Горд.)]. присучення текст, присучка. присушений разг. подсушенный [Новиков щільно прикладає ухо до присушеної трави (Ст.); Повернувся старий уже забрьоханий поталими снігами, обвіяний і наче аж присушений, як тараня, передвесінніми вітрами (Ле)]. присушувати, -шую, -шуєшу присушити, -сушу, -сушиш разг. подсушивать, подсушить [Сонце так гарно присушило, і з землі силоміць зелень витягає (Коб.)]. присяга присяга; клятва [Один по одному підходять до комісара бійці і поважно вголос зачитують присягу (Собко); Поцілуйте мене, діти, Бо не я вбиваю, А присяга (Шевч.); А н н а: ..Він для мене все: і світ, і люди, і честь, і присяга (Фр.)]; говорити під «-^гою говорить под присягой; не зламати г^ги не нарушить клятвы; не нарушить присяги [Не раз тобі я казала, що любого мужа маю, Йому в церкві присягала і присяги не зламаю (народна пісня)]. Ср. присягати. присягання клятва [Вона на всі його», присягання має тільки одну й ту саму відповідь: «Іди своєю дорогою, а мені дай спокій» (Вільде)]. присягати, -гаю, -гаєш, присягнути и.присягти, -гну, -гнеш присягать, присягнуть; (клятвенно уверять) разг. клясться, поклясться [Мене громада вибрала... Я громаді присягав... (Мирн.); К л і є н т..: А що? Він присягнув? (Л. Укр.)\ Я люблю твого сина, я присягла з ним жити і йому служити! (Фр.); На річці щось плюснуло... раз, другий... Присяг би, що то весла одбивають по воді такт.. Однак скрізь тихо... (Коцюб.)]. присягатися, -гаюся, -гаєшся, присягнути- ся и прнсягтйся, -гнуся, -гнешся разг. клясться, поклясться [— Нехай я, де стою, там і провалюся! Хай мене свята земля прийме, коли неправда!.. — присягався Лушня (Мирн.); Смілий Чечель за Батурин Присягнувся битись {Руд.)]. присягнути см. присягати. присягнутися см. присягатися. присягти см. присягати. прпсягтйся см. присягатися. присядка разг. присядка; п р 6 в т а ~ка простая присядка; у ~ку, у ~ки (в значений нар.) вприсядку [Отець Маркіян підняв підрясник і пішов у присядку (Десн.); А я вскоки та у боки, у присядки та у долоні (Чуб.)]. прйсядом нар. разг. вприсядку [А він при- сядом до мене—Боком я до нього... (Ус.)]. присяжний 1) прил. присяжный [Блищала полірована під явір лава присяжпих суд- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)