Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 41 1 при дів, мов дзеркало (Фр.)\\ ^ний засідатель дорев. присяжный заседатель [З-поміж присяжних засідателів було два купці, власник друкарні і директор місце- - вої гімназії (ДончЛ]; г^ний театрал разг. шутл. присяжный театрал [Любов..: Чого вам любов представляється тільки як драма або комедія? ..Певне того, що ви присяжний театрал... (Л. Укр.)]; 2) (род. присяжного) сущ. дорев. присяжный [Екзекутор зігнувся і переступив поріг, за ним увійшов присяжний (Черемш.)]. присьорбування прихлёбывание [Сміх виходив уривчастий з присвистом і якимсь неначе присьорбуванням, немовби він заливається водою і от-от захлинеться (Смол.)]. присьорбувати, -бую, -буєш прихлёбывать [Присьорбувала чай Олександра Трохи- мівна (Коп.)]. притаєний затаенный; утаённый, скрытый [Сиволап перебігав очима з обличчя на обличчя і яа кожному бачив притаєну посмішку (Ткач)]. Ср. притаювати. притаєно нар. разг. притаившись; украдкой, тайком [Діти кинули гратися і притаено слідкували з печі за батьком (Куч.)]. притаїти см. притаювати. притаїтися см. притаюватися. притакнути см. притакувати. притакування разг. поддакивание [Коли гість поглядав на нього, він вставляв своє байдуже «так, так»! Чуючи це одноманітне притакування, Лупан переходив на розмову про щось інше (Совко)]. притакувати, -кую, -куєш, притакнути, -ну, -неш разг. поддакивать, поддакнуть [Кошовий довго дивився на пушку Брозіуса, мацав її, гладив та притакував: — Так! Так! Вишня); Тілько один Стасюра притакнув радісно: — І я так кажу, і я так кажу! (Фр.)\ Тихо, притакуючи дідові, шуміли берестівецькі тополі (Кач.); Дядько Іван притакнув головою журливо, сплюнув на тріски обік і важко сів (Козл.)]. притаманний присущий, свойственный [Хто не любить подорожувати? ..Адже кожне місто, кожне село розкриває перед тобою нові обрії, притаманну тільки їм красу! (Минко)]. притаманність, -ності присущность, свойственность притамований сдержанный; подавленный, заглушённый [В класі така тиша, що навіть . чути притамований подих багатьох грудей (Коп.); Над містом стояв тихий, притамований гуркіт і гомін (Скляр.); Хвилинами проймав її тіло глухий притамований біль, відгук минулих страждань (Тилуб)\. Ср. притамовувати. притамовувати, -мовую, -мбвуєш, притамувати, -мую, -муєш редк. сдерживать, сдержать; (превозмогать в себе какое-нибудь чувство — ещё) подавлять, подавить, заглушать, заглушить [— Підемо до нас. Я навіть можу тобі дати назовсім ту забаву, — продовжував Василько, притамовуючи свій гонор (Турч.); Він схопився за праву ногу, притамовуючи стогін (Коп.)\ Довелося притамувати лють і скоритися (Тулуб)]. пританцьовувати, -цьовую, -цьовуєш приплясывать, разг. полплясывать [Між возами, в гурті своєї родини, якась п'яненька й заплакана баба пританцьовувала і приспівувала (Вас.)]. притарабанити, -ню, -ниш фам. притащйть [Притарабанили скриню (Сл. Гр.)]\ ~нпть нетёча принесёт нелёгкая, принесёт нечистая сила [— Де ті в лихої години базари, а їх щовечора притарабанить сюди нетеча, — піднімала й собі голос Настя (Вас.)]. притарабанитися, -пюся, -нишся фам. притащиться [Любка першої ночі таки добре боялась: для неї все здавалось, що до їх притарабанився волоцюга і може ще й лиха накоїть у хаті (Н.*Лев.)]. притарагунитися и притарганитися, -нтося, -нишся фам. притащиться. притаскати см. притаскувати. притаскатися см. притаскуватися. притаскувати, -кую, -куєш, притаскати, -к&ю, -каєш и (реме) притащйти, -тащу, -тещині разг. притаскивать, притащить [Піймали Щуку молодці Та в шаплиці Гуртом до суду притаскали (Гл.); Під весну притащив він до школи чудесний альбом з малюнками (Козл.)]. притаскуватися, -куюся, -куєшся, притаскатися, -каюся, -каєшся разг. притаскиваться, притащиться [Чого ви притаскались до нас з своїми брехнями..?.. (Н.-Лев.)]. притащйти см. притаскувати. притаювання затаивание; утаивание, книжн. утаение, разг. утайка; сокрытие. Ср. притаювати. притаювати, -таюю, -таюєш, притаїти, -таю, -таіш затаивать, затаить; (не рассказывать, не показывать чего-нибудь — еще) утаивать, утаить, скрывать, скрыть, книжн, уст. сокрыть (только соверш.); втаїти дух (подих) затаить дыхание [Замовк Чіпка —дух притаїв (Мири.); Розглядаючи камею, Л ара мимоволі притаїла подих (Шовк.)]. притаюватися, -таююся, -таюєшся, притаїтися, -таюся, -таїшся притаиться (только соверш.), разг. затаиваться, затаиться [Він розгріб стару солому, Притаївся і лежить (Воронько); Місто дрімало, а може тільки притаїлося насторожено. Ніде ні пострілу, ні голосу (Ваш)]. притвор, -ру церк, притвор [У церковці — притвор сумовитий, темний (Вас.)]. притекти см. притікати. ирителепкуватиіі вульг. придурковатый, глуповатый [Чи ти ж мене не пізнав, нрите- лепкуватий? (Чуб.)]. прителіпатися, -паюся, -пасшея фам. пріь плестись, притащиться [Ой, не гудьте мене, що й я на ці збори прителіпалась (Янов.); Ну чого ти сюди прителіпалась? (Харьк. у. — Сл. Гр.)]. прителющити, -щу, -щиш вульг. принести, притащить [У приполі й її [дитину] саму |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)