Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при з поля, на панщині знайшовши, прителющила (Барв.)]. прителющитися, -щуся, -щишся вульг. пристать, присоседиться [І він туди прителющився, наче його хто просив (Киев. у. — Сл. Гр.)]. ирйтемком нар. разг. впотьмах [Напав на його притемком та добре попобив, -+ так не вгадав, хто й бив (Черниг. у. — Сл. Гр.)). притемнений притемнённый [Постояв біля вікна,. потім зрушив і пройшовся по притемненій хаті (Ле)]. притемнити см. притемняти. притемнілий потемневший [слегка] [Ягоди рясніють між листом спілі, червоні, аж притемнілі (Вас.)]. притемніти, -нїє 1) потемнеть [слегка]; 2) безл. потемнеть, стемнеть [Тільки що зайде сонце і трохи притемніє (О., 1861, VIII — Сл. Гр.)]. притемняти, -няю, -няєш и притемнювати, -піою, -ніоеш, притемнити, -ню, -нйш прям., перен. затемнять, затемнить; І прям. — ещё) притемнять, притемнить Лють притемнила йому світло-жолудеві очі (Ст.)\. притерасний притеррасный [Зернисту будову заплава має в центральній частині, а шарувату — в прирусловій та притерасній (Колг. вироби. еЯцикл.)]. притерпітися, -терплюся, -терпишся разг. притерпеться [Потім життя трохи налагодилось. Притерпілася мати з Паньковим керівництвом (Збан.)]. притерти см. притирати. притертий 1) прич., прил. притёртый; ~та пробка притёртая пробка"; 2) (поношенный) прил. потёртый [Передній., спирався на кийок одною рукою, а в другій держав притерту корзинку (Козач.)]. притертися см. притиратися. Притееання стол, притёска. притесати см. иритісувати. притик, -ку стол, притык. притика разг. 1) (для прикрепления ярма к дышлу) колышек, обл. притыка [Ой копали йому в степу при дорозі Та притиками яму (Шевч.); Довгий сухий ніс стримів, як притика у возі (Н.-Лев.)]; 2) причал [По воді сновигали човни, а на притиці згрудилися байдарки й великі дуби (Панч)]\ 3) (о человеке) перен. шутл. затычка, притыка [І сива голова і борода велика, І розуму набравсь, а все-таки бідняк і в світі божому якаясь ти притика (Гл.)]. притикати, -каю, -каєш, приткнути, -ну, -пені 1) притыкать, приткнуть [Тимофій Заброда з кущів ловко влучав короткими кілками, якими притикали коноплі, у верхівців (Горд.)]; 2) (убивать чем-нибудь колющим, режущим) разг. прикалывать, приколоть [Приткнув, як угра вилами (Ном.)]; 3) (ставить, класть; пристраивать) перен. фам. притыкать, приткнуть [Куди мені оцю діжку приткнути, що їй тут і місця нема? (Харьк. — Сл. Гр.); Нігде було заховатися** нігде голову при ткнути у тінь, бо й тіні не було, сонце стояло якраз над головою (Мирн.)]; 4) (только несоверш.: находиться совсем рядом) разг. примыкать [До світлиці притикає скілька бічних кімнат, відділених від неї не дверима, а важкими запонами (Л. Укр.)]; 5) (перен.: заставлять вопреки желанию участвовать в чём-нибудь) разг. вмешивать, вмешать, впутывать, впутать [Не притикай мене до того, бо я не чув і не ба^чив (Н.-Вол. у.— Сл. Г р.)). притикатися, -каюся, -каєшся, приткнутися, -нуся, -нёшся разг. примащиваться, примоститься, фам. приткнуться (только со- верш.) [Сер Олівер Вебенс приткнувся в кутку в найглибше крісло, щоб нишком переспати кілька хвилин (Смол.); Серед степу, на ріжечку, як на припічку, хати- . ночка приткнулась (Барв.)]. прптішати, -наю, -паєш, притяти, -тну, -тнеш редк. 1) прикреплять, прикрепить; привязывать, привязать [Притинали Сер- п'ягу до сухого дуба (Сл. Гр.)]; 2) (укорачивать, убавлять) надрезывать, надрезать, надрезать; О ~тяв йому носа добре разг. обрезал его как следует. притиральний спец. притирочный. притирання притирание; (спец. — ещё) притирка. притирати, -раю, -раєш, притерти, -тру, -треш притирать, притереть [Ще у минулому сторіччі швед Йогансон з такою точністю навчився притирати площини двох шматків гартованої сталі, що, коли їх скласти полірованими площинами, то тільки силою можна розняти їх знову (Собко)]. притиратися, -раюся, -раєшся, притертися, -труся, -трешся разг/ прижиматься, прижаться; (плотно) разг. притискиваться, притиснуться [Левко спритно руками завис на конях, вони притиралися, стискали його теплими боками (Ст.); Та ти так одягнувся, що тільки в ресторан/. Ось я до тебе притруся своєю робою, тоді жінка повірить, що добре випив (Руденко); Лукин притерся плечима до стінки воза, а в думках мав рідне гніздо (Кобр.)]. притирити см. притирювати. прнтйритися см. притйрюватися. притирка спец. притйрка. притирювати, -рюю, -рюєш, притирити, -рю, -риш фам. притаскивать, притащить. притйрюватися, -рююся, -рюєшся, иритй- ритися, -рюся, -ришся фам.' притаскиваться, притащиться [— Та се я, горобець... — ..Чого притирився? І яка вас лиха година по дневі носись? (Л. Укр.)]. притиск, -ку 1) притйскивание; прижимание, прижим; поджимание [Він з притиском загасив цигарку в попільниці (Бойч.)\; 2) прижим; притеснение [Перед Бенедьом нараз стала страшна картина людської нужди і притиску (Фр.)]. Ср. притискати 1—2; 3) редк. напряжение [Щербатюк.. заговорив з такою енергією і притиском, що з губ його почали зриватися дрібні краплі піни (Ряб.)]; О говорити, сказати з ^ ком (подчёркивая слова) говорить, сказать с ударением [— Я маю |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)