Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 41 4 при притишуватися, -шується, притишитися, -шиться 1) замедляться, замедлиться [На кожному підйомі притишувався й без того повільний хід [поїзда] (Шовк.)]; 2) страд, з. (несоверш.) замедляться; сдерживаться; приглушаться; понижаться; ер. притишувати 1—2. притікати, -кає, притекти, -течё притекать, притечь [В Ростово-Суздальську землю притікало населення з інших земель, зокрема з Придніпров'я (Іст. Укр. РСР)]. притім см. притому. притінений затенённый [В притіпенім покої лежить на отоманці мама (Вільде); У віями притінених очах дівчини перекочується острах (Ст.)]. притінення затенение [Догляд за розсадою [тютюну] в розсадниках полягає у своєчасному і належному поливанні, притіненні, провітрюванні (Техн. культ.)]. притінити см. притінювати. притінок, -нка затенённое место, тень. притінювати, -нюю, -нювш и притіняти, -няю, -пяєш, притінити, -тіню, -тїниш затенять, затенить [Куліси в умовах Степу влітку притінюють рослини суниць від сонячної спеки (Садівн. і ягідн.); Парники перший час злегка притіняють, але так, щоб вони добре провітрювалися (Колг. Укр., 1959,5)]. притісування стол, притёсьгвание. притісувати, -сую, -суєш, притесати, -тешу, -тешеш стол, притёсывать, притесать. приткнути см. притикати. приткнутися см. притикатися. притлумити см. притлумлювати. притлумлений 1) заглушённый; подавленный [І стрепенеться визволена пісня, і вирветься з неволі, як ридання, що довго стримане, притлумлене таїлось в темниці серця (Л. Укр.)]; 2) придавленный. Ср. притлумлювати 1—2. притлумлювати, -люю, -люєш и (реже) притлумляти, -ляю, -ляєш, притлумити, -лум- лю, -лумиш 1) разг. заглушать, заглушить; (перен. — ещё) подавлять, подавить [Щось страшенно гупало над чорториєм, притлумлюючи навіть ревище Порогів (Ільч.); І вірша гнівного нічим ти не притлумиш, Нічим не вгомониш (Бажан)\ Хтось з люльки іскру здув, а загасить не зміг, і знявсь пожар такий, аж загорівся сніг. У ратуші пан війт зліз на високу вежу і радив притлумить соломою пожежу (Л. Укр.); Якби ж ти мені відмовив цілу- вання-милування, говорило б серце потай, притлумляючи благання: «Я самотнє серед ночі, зник величний мій!» (перекл. Л. Українки)]; 2) обл. придавливать, придавить [Онопрій довго парубкував, ..аж нараз пан казав йому брати Марту. Се було його нещастя, бо Марта взяла його під ноги, притлумила, прибила до землі притовкти, -вчу, -вчеш разг. придавить, рааг. притиснуть [Передня куфа спала їй на ноги та притовкла їх, а задня., облила її водою (Коцюб.)]. притока, редк. приток, <-ку 1) геогр. приток [Гребці повинні були пропливти кілька кілометрів вниз по річці, потім по одній з приток угору (Іван.); З Байкалу витікає одна тільки Ангара, нриток Єнісею (Трубл.); Я чую, як чуже існування входить в моє, мов повітря крізь вікна і двері, як води притоків у річку (Коцюб.)]; 2) обл. тупик, глухой переулок [У притоці хата стоїть (Н.-Вол. у. — Сл. Гр.)]. притолбчешш (о траве, посевах) притоптанный [Пробуджувались од довгого сну бляклі, притолочені, прибиті хугами і морозами озимі (Ряб.)]. притолбчитії, -чу, -чиш (о траве,, посевах) притоптать. притомити см. притомляти. притомитися см. притомтятися. притомлений 1) утомлённый; притомлённый; ср. притомляти; 2) утомившийся, утомлённый (прил.); притомившийся; уставший, усталый (прил.) [Притомлену Маринку ми на руки беремо (Забіла); Ось молодиця вийшла На тихому порозі: — Нема чим привітати Притомлених в дорозі (Мал.); Високий, стрункий, білявий; блакитні очі, притомлені трохи (Коцюб.)]; ер. притомлятися. притомляти, -ляю, -ляеш, притомити, -томлю, -томиш редк. утомлять, утомить, разг. притомлять, притомить [Ні довгі літа, ні часом злигодні години — ніщо не притомило її (Мирн.)]. притомлятися, -ляюся, -ллєшся, притомитися, -томлюся, -томишся утомляться, утомиться, разг. притомляться, притомиться; (чувствовать усталость — ещё) уставать, устать [Другого дня притомилась я дуже та й сіла спочити в холодку під вербою (Вовч.); З ворогами мужньо бились Щорсові полки, Трохи шабля притупилась, Притомився кінь (Шпак)]. притомний: бути ~ним быть при сознании [— Як його звали? — Не знаю.. Не догадались спитати, доки він був притомний (Янов.); Притомна була, поки і вмерла (Ном.)]; стати ~шш прийти в сознание, прийти в чувство [Поет: Годі вам, гурт ворогів і прихильних, Марні слова промовлять. Краще ідіть, научіть божевільних, Як їм притомними стать! (Л. Укр.)]. притомність, -пості сознание [Білі стіни будинку вертають мені притомність (Коцюб.)]; втрачати, втратити ~ть терять, потерять сознание [Щоб ото казитися, переживати, втрачати притомність і навіть не спати, — яка дурниця! (Янов.)]; приводити, привести до ^пості приводить, привести в сознание, приводить, привести в чувство. притомніти, -нію, -нієш приходить в сознание [Він приходив до пам'яті не зразу, а поступово — неначе був у зомлінні і тепер притомнів (Смол.)]. притому, притім союз притом [Криниць- к а: За моїми відомостями, вони в саду, і притому в найкращому настрої (Мик.)\ Він собі старий, ..притім досить добродушний (Л. Укр.)]. притопати, -паю, -паєш разг. 1) утоптать, разг. утопать; 2) (прийти куда-нибудь) шутл. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)