Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
415 прц пришагать [Притопав я сюди вже перед світанком (Смол.)]. притопити, -топлю, -топиш разг. утопить [Дивимось одна на одну, так наче в воду вбрели, та й не вибредемо, і боїмось одна однієї, щоб не притопила (Барв.)]. притопнути см. притупувати. притоптаний притоптанный; утоптанный [Барвінок хрещатий! Притоптаний, коло тину Засихає, в'яне! (Шевч.)] Жовта глина ніби притоптана чобітьми (Панч)]. Ср. притоптувати. притоптувати, -тую, -туєш, притоптати, -топчу, -топчеш притаптывать, притоптать; (плотно уминать ногами — ещё) утаптывать, утоптать [Погасив я вогонь мерщій, притоптав, піском закидав (Жур.)] Котишся, котишся [як перекотиполе], поки не зупинить тебе доля або не притопче лихо (Стор.)\ Ходили собі вдвох, притоптуючи свіжий легкий сніжок (Ільч.)] По- ховата, загрібала,! ще й ногою притоптала (Чуб.)]. притопування см. притупування. притопувати см. притупувати. приторговувати, -гбвую, -говує.ш, приторгувати, -гую, -гуєш разг. приторговывать, приторговать [За три дні венеціанці вивантажили свої галери., і почали приторговувати хліб козацький (Тулуб)] Приторгували ми собі стареньку хату та поставили на своїй частині города (Барв.)]. приторговуватися, -говуюся, -говуєшся, приторгуватися, -гуюся, -гуєшся разг. приторговываться, приторговаться. приторгувати см. приторговувати. приторгуватися см. приторговуватися. прйторк, -ку поэз. прикосновение [Любов — це прйторк, ледве чутний (Рил.)]. приторкатися, -каюся, -каєшся и приторкуватися, -куюся, -куєшся, приторкнутися, -нуся, -иёшея притрагиваться, притронуться, прикасаться, прикоснуться [Тільки приторкнувся до постелі — здалося, немов аж осміхнулась подушка_(і?ас.); Ні до вареного, ні до печеного ніхто не приторкався, пили тільки воду (перекл. з Вовчка)] їх закон повеліває не приторкатись до нас (Барв.)] Дмитро підійшов до мовчазної дівчинки, підніс її на руках, і вона довірливо приторкнулася чорною голівкою до його грудей (Ст.)]. приторочений притороченный; второченный [Командувачеві доповіли, що махновці мають міцно зв'язані снопи соломи й очерету, приторочені до сідел (Янов.)]. Ср. приторочувати. приторочувати, -чую, -чуєш, приторочити, -чу, -чйш спец. приторачивать, приторочить; (ввязывать в торока — ещё) вторачивать, второчить [Мені ж наша Лукія до сідла приторочила торбинку пшона (Ільч.)]. приторцьовувати, -цьовую, -цьовуєш, приторцювати, -цюю, -цюєш стол, приторцовывать, приторцевать. приточити1 см. приточувати1. приточити2 см. приточувати2. приточувати1, -чую, -чуєш, приточити, -точу, -точиш 1) (пригонять^ прилаживать об- І тачивая) притачивать, приточить [Скажеш— не вернеш, напишеш — не зітреш, від- рубаєш — не приточиш (приказка)]] 2) обл. соединять, соединить [Треба дерево заготовити, принести, зв'язати кілька плотів, потім приточити їх, закріпити (Шиян)]. приточувати2, -чую, -чуєш, приточити, -точу, -точиш (прибавлять для удлинения, увеличения) прям., перен разг. притачивать, притачать [Варвара ночі увірвала, а дня приточила (Ном.)] Пому бажалося до свого добра приточити ще й жінчине, щоб вийшла одно та велике! (Мирн.)]] ~чйти елі в- ц ё ввернуть словечко. притриманий придержанный; удержанный [Кучорі були., підшпилені над чолом і притримані гребінцем-діадемою (Л. Укр.)]. Ср.% притримувати. притримати см. притримувати. притримуваний придерживаемый; удерживаемый [Двічі цокнув ключ, і притримувані ланцюжком двері відхилилися (Грим.)]л Ср. притримувати. притримувати, -мую, -муєіп, притримати, -маю, -маєш придерживать, придержать; (заставлять остаться, останавливать и т. п.—обычно) удерживать, удержать [Черниці, притримуючи рукою бінокль, став швидко спускатися (Гонч.)] Робітники відпустили канати, що притримували аеростат, і повітроплавці опинились у повітрі (Трубл.)] Захар обережно потис прихололу на холоді дівочу руку, аж притримав її в своїй, намагаючись зігріти (Ле)\ Андрій притримав коней, і віз зупинився (Ст.)]. притримуватися, -муюся, -муєшся 1) придерживаться [Вона стояла бліда, як мрець, притримувалась рукою за вербу, щоб не впасти (Збан.)]] 2) страд, з. придерживаться; удерживаться; ср. притримувати. І притрусити см. притрушувати. Г притрухлий подгнивший [слетка] [Притрухле дерево (Сл. Гр.)]. притрухнути и притрухти, -хне подгнить [слегка]. притрушений присыпанный [сверху]; [слегка] посыпанный [Звідти [з площадки] видко було їхнє місто, притрушене першим снігом (Янов.)] Актори розташувалися на долівці, навіть не притрушеній соломою (Смол.)]. притрушувати, -шую, -шуєш, притрусити, -рушу, -русиш присыпать [сверху], присыпать [сверху]; [слегка] посыпать, [слегка] посыпать [Під чобітьми залишались сліди підошов, і їх зразу ж притрушував сніг (Шиян)] Вночі випала пороша й притрусила усі сліди (Трубл.)]. притрюхати, -хаю, -хаєш и презр. притрюхикати, -каю, -каєш разг. притрусить [Розпарений Гаркуша, притрюхикавши на тік» застав свято серед будня: гармонія, танці.. (Гонч.]]. притряхати, -хає, притряхнути, -не (о мокрой земле, грязи) разг. подсыхать, подсохнуть, сохнуть (только несоеерш.). притуга поэз. редк. горе, беда; затруднительное положение [— Бач, і на козака траии- 1 лась пригуга, — сказав він одверто (Панч)] |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)