Бібліотека Dokladno - наукова та навчальна література

Головна

Гуманітарні

Ви переглядаєте книгу:

ред. І. М. Кириченко
Українсько-російський словник. (у 6 томах)

Сторінка (загалом з 1 до 584):
Попередня 
Наступна

при
417
при
притулився до подушки (Дмитр.); Небо,
осіннє і непрозоре, притулялося до шибок
(Собко); Зоряна, темна ніч притулилася
до вікон (Риб.)]; 2) ( только соверш.: найти
себе убежище) приютиться; {кое-как
расположиться) пристроиться, разг.
притулиться; (перен.: о чём-нибудь маленьком на
чём-нибудь большом разг. — егцё)
прилепиться [Він став міркувати: де його
на ніч притулитися? — Аж ось і город...
(Мирн.); Воно [село] притулилося на
скелях, мов гніздо гірських орлів (Жур.)].
притуманений разг. затуманенный [Півколом
туго оперізує далекий притуманений обрій
темно-синя зубчата смужка—ліси (Козач.)].
притуманювати, -нює, притуманити, -нить
разг. затуманивать, затуманить [Ой
звечора дрібний дощ ішов, а к півночі
притуманило (Гр.)].
притупати, -паю, -паєш разг. приплестись;
пришагать [Юхим Боринець запізнився.
Він притупав, коли вже поїзд рушив
(Чорн.)).
притупити см. притупляти.
притупитися см. притуплятися.
притуплений притуплённый [Вона кохала
Арсена якимсь притупленим, але
незмінним і невигойним, як давня недуга,
почуттям (Дмитр.)].
притупленість, -ності притупленность.
притуплення притупление [Робітнича
демократія не раз давала і надалі повинна дати
рішучу відсіч проповіді безпартійності,
яка сі є політичне притуплення серед
робітників і полегшує всілякі обмани їх
(Ленін)].
притуплюваність, -ності притупляемость.
притуплювання притупление.
притуплювати см. притупляти.
притуплюватися см. притуплятися.
притупляти, -ляю, -ляєш и притуплювати,
-люю, -люєш, притупити, -туплю, -тупиш
притуплять, притупить [До обіда покосили,
гострі коси притупили (МетлА; Кайдаші
[герої твору Нечуя-Левицького] — яскраві
образи затурканих, морально пригнічених
і нещасних в особистому житті людей,
у яких приватна власність поступово
притупляє почуття людяності (Іст. укр. літ.);
Доведено, що куріння [тютюну] послаблює
у людини апетит, притуплює її смакові
відчуття (Наука і життя, 1957, 7); Та
сіючи на нивах мирне жито, Народе мій,
не притупи свій гнів. Хоч ворогів немало
перебито, Але ще досить в тебе ворогів!
(Руденко); Купив би, та купило притупило
(Ном.)}.
притуплятися, -ллється и притуплюватися,
-люється, притупитися, -тупиться
притупляться, притупиться [Сідало сонце вогняне,
вже притупився штик, Та раптом,
подививсь боєць — впав комісар на бік (Шер.);
Від невпинного кружляння навколо жорна
тьмарилося йому в голові. Притуплялися
думки і почуття, в очах крутилися чорні
плями (Тулуб); В Григорія уже притупився
жаль до стоптаної ниви, до стогону
недоспілого колосу, — більші турботи
хвилювали його (Ст.)].
притупнути см. притупувати.
притупування, (реже) притопування
притопывание.
притупувати и (реже) притопувати, -пую,
-пуєш, притупнути и (реже) притопнути,
-ну, -неш притопывать, притбпнуть [Коло
важко притупувало в лад музиці (Л. Укр.);
По обіді Хома з церковним регентом ішов
селом п'яний, як ніч, і, притопуючи лаковим
чоботом, горлав на всю вулицю (Довж.);
Груня швидко сповила ногу, всунула її
в чобіт, ..притупнула (перекл. з Мальцева);
— Закаблуків не пожалію, коли гопака
вріжу! — притопнув ногою Величай (Коп.)]ш
притупцьовувати, -цьбвую, -цьбвуєш разг.
притопывать [Парубки і дівчата,
заливаючись веселим сміхом, притупцьовуючи
підборами, хвацько., танцювали польку
(Риб.)].
притухання физ., радио притухание.
притухати1, -хає, притухнути и притухти,
-хне 1) (постепенно гаснуть, становиться
тусклым) притухать, притухнуть [Заграва
все притухала і притухала, розсипаючи
по обрію жовтогарячий жар (Донч.); Очиці,
що грали, як зірочки, тепер притухли
(Квітка)]; 2) (соверш. только
притухнути) физ., радио притухать, притухнуть.
притухати2, -хає, притухнути и притухти,
-хне (загнивать) тухнуть, протухать,
протухнуть; (только соверш.: начать
портиться — ещё) тронуться; риба трохи
г^хла рыба немного протухла, рыба
тронулась.
притухнути1 см. притухати1.
притухнути2 см. притухати2.
притухти1 см. притухати1.
притухти2 см. притухати2.
притушений приглушённый [Вдалині., у
садах, — ще зелених, але не в свіжих, а вже
в серпневих, притушених фарбах, —
біліли села (Іван.)].
притушити, -тушу, -тушиш приглушить [Не
вільний був [Наливайко] і притушити
образу, якою так дошкульно зачепив його
цей шляхтич (Ле)].
притушкованпи перен. разг. приглушённый
[Притушкована спокуса ворушиться і в
очах, які поблискують волого, з викликом
(Ст.)].^
притушкбвувати, -кбвую, -ковуєш, притуш-
кувати, -кую, -куєш перен. разг.
приглушать, приглушить.
притхнутися, -нёться разг. завоняться,
притча притча; (тема общих пересудов уст. —
ещё) басня [Пригадалася Оленці тут притча
про виноградарів (Тесл.)]; гіча во я з й-
ц є х разг. притча во языцех [Але всі.,
її вчинки не зашкодили їй стати в
Бобринці притчею во язицех (Кроп.)];
во ^чу стати арх. стать прйтчей
[І той плач, Нікчемний, довгий і поганий,
Межи людьми во притчу стане,
Самодержавний отой плач! (Шевч.)]; що за г^чаї
перен. разг. что за притча! [— Що за
притча!..— подумав: — та то, мабуть, мара!..
— Аж сумно йому стало (Стор.)].
притюпати, -паю, -паєш разг. притрусить;
прибрести [В браму зараз-таки притюпали
27—35

Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)