Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 417 при притулився до подушки (Дмитр.); Небо, осіннє і непрозоре, притулялося до шибок (Собко); Зоряна, темна ніч притулилася до вікон (Риб.)]; 2) ( только соверш.: найти себе убежище) приютиться; {кое-как расположиться) пристроиться, разг. притулиться; (перен.: о чём-нибудь маленьком на чём-нибудь большом разг. — егцё) прилепиться [Він став міркувати: де його на ніч притулитися? — Аж ось і город... (Мирн.); Воно [село] притулилося на скелях, мов гніздо гірських орлів (Жур.)]. притуманений разг. затуманенный [Півколом туго оперізує далекий притуманений обрій темно-синя зубчата смужка—ліси (Козач.)]. притуманювати, -нює, притуманити, -нить разг. затуманивать, затуманить [Ой звечора дрібний дощ ішов, а к півночі притуманило (Гр.)]. притупати, -паю, -паєш разг. приплестись; пришагать [Юхим Боринець запізнився. Він притупав, коли вже поїзд рушив (Чорн.)). притупити см. притупляти. притупитися см. притуплятися. притуплений притуплённый [Вона кохала Арсена якимсь притупленим, але незмінним і невигойним, як давня недуга, почуттям (Дмитр.)]. притупленість, -ності притупленность. притуплення притупление [Робітнича демократія не раз давала і надалі повинна дати рішучу відсіч проповіді безпартійності, яка сі є політичне притуплення серед робітників і полегшує всілякі обмани їх (Ленін)]. притуплюваність, -ності притупляемость. притуплювання притупление. притуплювати см. притупляти. притуплюватися см. притуплятися. притупляти, -ляю, -ляєш и притуплювати, -люю, -люєш, притупити, -туплю, -тупиш притуплять, притупить [До обіда покосили, гострі коси притупили (МетлА; Кайдаші [герої твору Нечуя-Левицького] — яскраві образи затурканих, морально пригнічених і нещасних в особистому житті людей, у яких приватна власність поступово притупляє почуття людяності (Іст. укр. літ.); Доведено, що куріння [тютюну] послаблює у людини апетит, притуплює її смакові відчуття (Наука і життя, 1957, 7); Та сіючи на нивах мирне жито, Народе мій, не притупи свій гнів. Хоч ворогів немало перебито, Але ще досить в тебе ворогів! (Руденко); Купив би, та купило притупило (Ном.)}. притуплятися, -ллється и притуплюватися, -люється, притупитися, -тупиться притупляться, притупиться [Сідало сонце вогняне, вже притупився штик, Та раптом, подививсь боєць — впав комісар на бік (Шер.); Від невпинного кружляння навколо жорна тьмарилося йому в голові. Притуплялися думки і почуття, в очах крутилися чорні плями (Тулуб); В Григорія уже притупився жаль до стоптаної ниви, до стогону недоспілого колосу, — більші турботи хвилювали його (Ст.)]. притупнути см. притупувати. притупування, (реже) притопування притопывание. притупувати и (реже) притопувати, -пую, -пуєш, притупнути и (реже) притопнути, -ну, -неш притопывать, притбпнуть [Коло важко притупувало в лад музиці (Л. Укр.); По обіді Хома з церковним регентом ішов селом п'яний, як ніч, і, притопуючи лаковим чоботом, горлав на всю вулицю (Довж.); Груня швидко сповила ногу, всунула її в чобіт, ..притупнула (перекл. з Мальцева); — Закаблуків не пожалію, коли гопака вріжу! — притопнув ногою Величай (Коп.)]ш притупцьовувати, -цьбвую, -цьбвуєш разг. притопывать [Парубки і дівчата, заливаючись веселим сміхом, притупцьовуючи підборами, хвацько., танцювали польку (Риб.)]. притухання физ., радио притухание. притухати1, -хає, притухнути и притухти, -хне 1) (постепенно гаснуть, становиться тусклым) притухать, притухнуть [Заграва все притухала і притухала, розсипаючи по обрію жовтогарячий жар (Донч.); Очиці, що грали, як зірочки, тепер притухли (Квітка)]; 2) (соверш. только притухнути) физ., радио притухать, притухнуть. притухати2, -хає, притухнути и притухти, -хне (загнивать) тухнуть, протухать, протухнуть; (только соверш.: начать портиться — ещё) тронуться; риба трохи г^хла рыба немного протухла, рыба тронулась. притухнути1 см. притухати1. притухнути2 см. притухати2. притухти1 см. притухати1. притухти2 см. притухати2. притушений приглушённый [Вдалині., у садах, — ще зелених, але не в свіжих, а вже в серпневих, притушених фарбах, — біліли села (Іван.)]. притушити, -тушу, -тушиш приглушить [Не вільний був [Наливайко] і притушити образу, якою так дошкульно зачепив його цей шляхтич (Ле)]. притушкованпи перен. разг. приглушённый [Притушкована спокуса ворушиться і в очах, які поблискують волого, з викликом (Ст.)].^ притушкбвувати, -кбвую, -ковуєш, притуш- кувати, -кую, -куєш перен. разг. приглушать, приглушить. притхнутися, -нёться разг. завоняться, притча притча; (тема общих пересудов уст. — ещё) басня [Пригадалася Оленці тут притча про виноградарів (Тесл.)]; гіча во я з й- ц є х разг. притча во языцех [Але всі., її вчинки не зашкодили їй стати в Бобринці притчею во язицех (Кроп.)]; во ^чу стати арх. стать прйтчей [І той плач, Нікчемний, довгий і поганий, Межи людьми во притчу стане, Самодержавний отой плач! (Шевч.)]; що за г^чаї перен. разг. что за притча! [— Що за притча!..— подумав: — та то, мабуть, мара!.. — Аж сумно йому стало (Стор.)]. притюпати, -паю, -паєш разг. притрусить; прибрести [В браму зараз-таки притюпали 27—35 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)