Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 419 при лось притьмарене життя (перекл. Рильського}]; ср. притьмарюватися. притьмарити см. притьмарювати. притьмаритися см. притьмарюватися. притьмарювати, -рюю, -рюеш, притьмарити, -рю, -риш редк. 1) затемнять, затемнить; перен. омрачать, омрачить [Рожеві довгі штори з прозорого шовку злегка притьмарювали сліпуче південне сонце, і від того в палаті завжди панувала., заспокійлива імла (Куч.); А справжню вірність ніщо не притьмарить. Тінь відскакує від леї, наче сова від сонця (Ст.)]; 2) (несколько ослаблять проявление чего-нибудь) приуменьшать, приуменьшить. притьмарюватися, -рюється, притьмаритися, -риться редк. меркнуть, померкнуть [Зелень поступово притьмарювалась, де-не-де вже почали проступати на ній прибляклі, іржаві плями (Гонч.)\ Світло притьмарилось, і брудні стіни тісніше зсунулись (Коцюб.)]. притьмити, -млю, -мйш обл. затемнить; перен. омрачить [І жаль притьмив весь вид його [Євгенія], як дим (Фр.)]. притьмйтися, -миться обл. померкнуть [Жовтий вогонь свічок притьмився в густому повітрі (Коцюб.)]. притьмом, редк. притьма нар. разг. 1) (как можно скорее) безотлагательно, неотложно; (безоговорочно) непременно, обязательно [Рад не рад, мусив Янко до Юркових черевиків братися притьмом (Козл.); Так би от, уткнувшися в копицю, Поринув у солодку голубінь, — А треба притьмом Лиску там чи Маньку Сьогодні гнать аж на «Попів ланок» (Рил.); Писар.. стояв на тім, що без панів нікому буде діла робити, що діло невідоме, що в гласні треба вибирати притьмом панів... (Мирн.)]; 2) (твердоу непреклонно) настойчиво, решительно; (бесповоротно) окончательно [Химка: Та не лізьте притьмом у хату, одступіться од вікон! (Стар.); Фархад подався теж туди притьма, Куди помчала гурія сама (перекл. Бажана)]; 3) (без промедления) быстро; (сильнее) стремительно; (только о беге разг. — ещё) что есть духу; перен. разг. моментально; (неожиданно) ВДРУГ [У Тарасовій майстерні притьмом ставало видніше та світліше (Ільч.); —Вам телеграма. — Мені?..— з подивом і тривогою запитала жінка. Вона притьмом відчепила біля дверей ланцюжок, подалася вперед (Грим.); Як повечеряли, щось притьма убігло в сіни і дуже хряпнуло дверима (Стор.); І справді сталось, як казали: Вода зійшла — колеса стали. Злякавсь Мірошник та й біжить Притьмом до прірви, щоб гатить (Гл.); Що я можу зробити, коли хтось захоче притьмом зробити мені неприємність! 1 (Самійл.)]; 4) (в большой степени) бчень, сильно; (о крайней необходимости разг. — ещё) до зарезу [Які лицарі, які магнати залицялись на княгівну, а вона ні на кого не глянула, а сього., миршавого і вже немолодого притьма покохала (Стор.); І так притьмом забаглося Семенові вчитися, що бідний хлопець., погнав товар з поля раніше, ніж звичайно (Коцюб.); Він продав ялинку за добрі гроші, а гроші були притьмом потрібні (Коцюб.)]; 5) (полностью, целиком) совершенно [Вже й голова прийшов і сказав, що він притьмом не зна, що робити! Квітка)]; 6) обл. точно, наверно, наверное Я притьмом знаю, що не він тут був (Уман. у. — Сл. Гр.)]. притьопати, -паю, -паєш и притьопатися, -паюся, -паєшся разг. притащиться, пришлёпать [В числі останніх до Килигея з'явився... хто б міг подумати? Мефодій Кулик! Притьопав піхтурою із самої Чаплиний (Гонч.)\ Притьопалась?.. Я сказала, щоб ти більше не приходила (Коп.)]. приумножувати, -жую, -жуєш, приумножити, -жу, -жиш см. примножувати. Приуралля Приуралье. приуральський приуральский. приурочений приуроченный. приурочення приурочение. приурочити см. приурочувати. приурочування приурочение. приурочувати, -чую, -чуєш, приурочити, -чу, -чиш приурочивать, приурочить [Вони [ліві есери] готували антирадянську змову, здійснення якої приурочували до [V Всеросійського] з'їзду Рад (Іст. КПРС); Колгоспники., своїми силами й коштами будують клуб, закінчення якого вони вирішили приурочити до свята 1 Травня (Тич.)]. приурочуватися, -чується страд, з. приурочиваться [Вірші, переважно панегіричного характеру, складалися з нагоди смерті якоїсь «видатної особи» або приурочувались до релігійних свят, церковних подій (Іст. укр. літ.)]. прифабричний прифабричный. прифермський прифермский [Ми виділили прифермську ділянку, яку засіяли люцерною (Кблг. Укр., 1956, 7)]. прифрантйтися, -нчуся, -нтйшся разг. прифрантиться. прифронтовий прифронтовой [У маленькому будинку одного з прифронтових сіл зібрались льотчики з різних ділянок фронту (Трипіл.); Ідуть полки. Розмірний брязк металу. Прифронтових доріг суворий лад (Бажан)]. прифуговування стол, прифуговка. прифуговувати, -говую, -говусш, прифугувати, -гую, -гуєш стол, прифуговывать, прифуговать. прихапцем, прихапці, прихапком нар. разг. урывками; (торопливо) наскоро [Я прихапцем нарубав більш дров, ніж він за день (Н.-Вол. у. ~ Сл. Гр.); Вона прихапцем накинула на себе одежу., і вибігла зі школи (Коцюб.); Снідала [Ольга] прихапці (Кач.)]. прихати, -хаю, -хаєш, прихнути, -ну, -непі разг. фыркать, фыркнуть [Півсонний умивався пароплав І прихав, наче кінь (Рил.); Мельхиседек схопився з місця й прихнув, як той кіт (Н.'Лев.)]. прихатній редк. приусадебный [Двори розбиті., на дві половини: прихатня і господарська (Куч.)]. 27* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)