Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 421 при цюб.)]; 4) (только соверш.: найти убежище) разг. приютиться [Щоб він не плакав, не журивсь, Щоб він де-небудь прихиливсь, То оддадуть у москалі (Шевч.)]; 5) страд, з. (несоеерш.) наклоняться, склоняться; приклоняться; приставляться; притворяться; прикрываться; располагаться; привлекаться; предрасполагаться; склоняться; пристращаться; ср. прихиляти 1—4. прихильний 1) благосклонный, благорасположенный (уст.), благожелательный, доброжелательный, уст. доброхотный; (отзывчивый) сочувственный; (содержащий в себе одобрение — ещё) одобрительный; (хороший, желанный — ещё) благоприятный [Гафійка позирнула на батька прихильним оком. Аж ось коли згадав про Гущу... (Коцюб.); — Що новенького чувати у вас, Настуню? — Голос баби Омелянихи сьогодні був такий прихильний — хоч до рани прикладай (Кач.); Галя прихильним словом озвалася про Марка, що оступився за дівчину, не стерпів, захистив від наговору (Горд.)]; ~иий відзив благоприятный отзыв; 2) (хорошо относящийся, питающий симпатию к кому-нибудь или к чему-нибуь) расположенный; (преданный кому-нибудь или чему-нибудь) привязанный, книжн. приверженный; (имеющий наклонность к чему-нибудь) склонный; (очень любезный) предупредительный [Прошу кланятись прихильним до мене людям (Л. Укр.); Все було легше, як мала коло себе прихильну душу, вірне серце (Вовч.); Земляче коханий, Наш голубе сивий, Тобі наш привіт! До правди прихильний, Прожив ти на світі Півсотеньки літ (Гл.); Яків такий увічливий, такий прихильний був (Мирн.)]', він ніколи не був ~ниіі д о н а с он никогда не был расположен к нам; зробити ~ним к о- го до себе расположить кого в свою пользу. прихильник 1) сторонник, книжн. приверженец; (ревностный защитник) рит. поборник, уст. ревнитель [Леніну і його прихильникам довелося вести запеклу боротьбу з численними ворогами робітничого класу (Біогр. Леніна); Головний інженер Набатов був великий прихильник деревонасадження (Бат); Автор «Моле- нія» — пристрасний прихильник сильної, централізованої влади і рішучий противник князівсько-боярської удільної політики (Нар. стар. іст. УРСР)]; 2) (почитатель) поклонник, разг. обожатель [Коцюбинський був прихильником таланту Стефаника і Мартовича, уболівав, що Сте- фаник довгий час не писав (Іст. укр. літ.)]; г~~> к науки поклонник науки; 3) (человек, дружески расположенный к кому- нибудь) доброжелатель, благожелатель, уст. доброхот [Шевченко: ..Єсть на світі люди — справжні люди! — друзі й прихильники мої (Тич.)]. прихильниця 1) сторонница; приверженка; поборница; ревнительница [Міріам пова- г м переходить майдан. Назустріч їй Иоганна, одна з прихильниць Мессії (Л. Укр.)]; 2) поклонница; обожательница [І з о л ь д а: >.Еж я — прихильниця таланту вашого. Давно сказати про це хотіла вам, —та не була знайома з вами (Тич.)]; 3) доброжелательница, благожелательница. Ср. прихильник 1—3. прихильність, -ності 1) благосклонность; благорасположение; благожелательность, доброжелательность, доброжелательство; уст., шутл. благоволение; сочувственность; одобрительность; благоприятность [Мохам- м е д: В той час я вже багатший був від неї. І ти не думай, що вона купила мою прихильність грішми (Л. Укр.); Очі спокійні, неначе очі скляної ляльки: ні добро, ні зло, ні прихильність, ні любов не світиться з її очей (Н.-Лев.)]; 2) расположение; привязанность; приверженность; склонность; предупредительность [Люди доброї, доброзичливої та товариської вдачі завжди ваблять до себе і здобувають загальну прихильність (Смол.); Велику прихильність почували люди до Захара — тепер село повірило в свою силу... (Горд.)]; ~ть до науки приверженность к науке. Ср. прихильний 1—2. прихильно нар. 1) благосклонно, благожелательно, доброжелательно; сочувственно; одобрительно; благоприятно [Ліда знову прихильно нагнула головку мадонни (Коцюб.); Голуб посміхається прихильно, Мружиться, посмоктуючи вус (Мур.)]; г~но ставитися до кого благосклонно относиться к кому, доброжелательно относиться к кому, книжн. благожелательствовать кому, уст. благоволить к кому [Тарас до Старова ставився уважно й прихильно (Ільч.)]; 2) предупредительно. Ср. прихильний 1—2. прихистити, -хищу, -хистйш обл. поместить; (дать приют — обычно) приютить, уст. призреть [Понакладали на вози садовину: груші та сливи, щоб везти на ярмарок, а решту, що не влізла в вози, треба прихистить у коморі або в хижці (Н.-Лев.); Лишилася сиротою, хто мені сказав^ ласкаве слово, хто приголубив? Тітка прихистила, й за те спасибі, а все ж спробувала б ти в неї пожити 1 (Донч.)]. • прихитрятися, -ряюся, -ряєшся, прихитритися, -рюся, -рйшся разг. ухитряться, ухитриться; (иронически — ещё) умудряться, умудриться [Я все-таки якось прихитрявся і добував книги, випрохуючи їх скрізь, як милостиню (перекл. з Горького); Марко прихитрився, полазивши біля автобуса, намочити кілька паличок у бензині й тепер можна було розводити вогнище (Трубл.)]. прихід, -ходу приход; (поезда и т. п. — ещё) прибытие; (появление торж. уст. — ещё) пришествие [Перед приходом гостей дівчинка завжди чомусь помітно хвилювалась (Ільч.); Море, як і перше, Бабило їх [боцманів], і прихід ескадри був для них святом (Куч.); Прихід до колгоспів нових кадрів з машинно-тракторних станцій ще більше зміцнить колгоспні партійні організації, збагатить загін сільської інте- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)