Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
ярп 423 при з учителів не приходив (Сміл.); То се ти, Варко, до нас може прийшла жити? (Мирн.); Як захоче коза сіна, то до воза прийде (приказка); Не забули ми, — й ніколи не забудем, — Тих, хто з війни додому не прийшов (Нех.); До станції було недалеко, а поїзд приходив тільки надвечір (Сміл.); Прийшли в Дар'ю, на якор стали (Шевч.); Андрій Малишко прийшов у літературу на початку 30-х років, коли ва літературному фронті ще точилася жорстока класова боротьба, яка проявлялася у найрізноманітніших формах (Рад. літер., 1955, 18); До свого XXI з'їзду Комуністична партія прийшла як ніколи монолітною і єдиною, сповненою творчої енергії (Хрущов); Незабаром прийшла звістка, що Петро помер (Коцюб.); Від Йосипа все такі нерадісні листи приходять (Мирн.); Прийшла пошта і роботи принесла цілу коробку (Мирн.); Од цариці Прийшов указ лоби голить (Шевч.); А як прийде пудьга в гості Та й на ніч засяде, Отоді мене, мій друже, Зови на пораду (Шевч.); Доброго, кажуть, дожидати треба, а лихе— само прийде (Мирн.); Як виглянув в вікно зненацька,, Прийшов Латин в великий страх (Котл.); Прийшли до того, що мені треба дуже берегтися, змінити клімат, бо холод шкодить мені (КоЦюб.)]; г^йшла в голову (до голови) думка пришла в голову мысль [Я думав, що тобі й справді яка путяща думка прийшла в голову! (Н.-Лев.); Вони ззирнулися — їм прийшла до голови одна думка: якби вдалося загнати Алі на ріг, то "можна взяти його там голіруч (Коцюб.)]; ^йшла відповідь на лист пришёл ответ на письмо, уст. получился ответ на письмо; *^ти в літа входить в возраст [Ольга розцвіла й почала приходити в літа {Н.-Лев.)]; ^ти, г^тй до пам'яті приходить, прийти в сознание; (только соверги.— ещё) очнуться [Він втратив багато крові й довго не приходив до пам'яті (Куч.); Тоді Олеся, як до пам'яті прийшла, схопилась — уже нема [Івана], далеко, тільки пил слідом клубочиться (Вовч.)]; <-»ти, —ти до розуму см. розум 1; г^ти, <^тй на пам'ять приходить, прийти на память [Тоді йому раптом прийшов на пам'ять один дитячий день (Коцюб.)]; г^ти, г^тй у відповідність приходить, прийти в соответствие; і в [г 6 л о- в у н є гидило и в голову не приходило І Як ми вчились, нам і в голову не приходило, чого треба, а чого не треба! (Н.-Лев.)]; 2) (наставатьу наступать и т. п.) приходить, прийти [Все має пору, для всього приходить свій час (Коцюб.); «Весна прийшла! Тепло знайшла!» — Кричать дівчатка й хлопчики (Гл.); Ніч прийшла тривожна і без краю довга (Жур.); Як же мені важко! Чи се смерть моя приходить!.. (Вовч.)]. прихбдитися, -диться, прийтйся (прййдеться) 1) приходиться, прийтись [Приходиться, як п'яте колесо до воза (Ном.); Костюм Петимка хоч виглядав довгим і бахматим на Маркові, але загалом прийшовся, і після перевдягання хлопець відчував себе дуже добре (Трубл.); її плече черкалося з його плечем, її бік приходився коло його серця (Мирн.); Саме проти дверей над столом., приходиться фреска, що ілюструє міф про Адоніса та Венеру (Л. Укр.)]; гатися, <^тйся до вподбби (до серця, до душі) приходиться, прийтись по вкусу (по сердцу, по душе) [При- йшлися цікавому хлопцеві до вподоби дідові перекази (Мирн.); І Чайці, і Соколову майор Савченко відразу ж прийшовся до серця (Собко); Робота прийгплась йому до душі (Мирн.)]; ключ г^Гппбвся до замка ключ пришёлся к замку; ч 6 б о- т и ^йшлися до ноги сапогй пришлись по ноге, сапогй оказались (пришлись) впору; 2) (становиться необходимым, неизбежным — обычно с неопределённой формой глагола) безл. приходиться, прийтись; (выпадать на долю, случаться — ещё) доставаться, достаться [І у неділеньку приходилось робить; Не те щоб погулять — нема коли й заснути (Гл.); — А мабуть що прййдеться тут заночувати, — промовив нарешті візник, під'їжджаючи до поштової станції (Іван.); Незабаром покликано гостей до вечері. Князеві прийшлося сидіти поруч з Софією (Л. Укр.); Прийшлось сусідові, мовляв, хоть сядь та й плач (Греб.); Нетерплячі міряли поле, щоб дізнатися, скільки прййдеться на душу (Коцюб.)]; г^ йшлось до діла разг. пришлось к делу [Маруся шаблею так розмахувала, мов проворний козак, а як прийшлось до діла, то вона краще всіх воювала (народна казка)]; О Д є, куди <^ йдеться разг. где, куда придётся; где, куда попало; д о слова г^ йшлось разг. к слбву пришлось [— Кому це ви збираєтеся зуби перелічити, тату? — засміявся Доронін.. —Це, сину, до слова прийшлося,—відповів старий, трохи заспокоївшись (Руденко)]. приходний приходный. приходський приходский [Після закінчення двокласного приходського училища в 1904 р. П. Панч розпочинає трудове життя (Іст. укр. літ.)]. приходящий см. прихожий. приходько разг. пришелец [Я так і думав, що ви тут в Києві зайда, бо тут прохачі під монастирями теж усе приходьки (Н.-Лев.)]. прихожа 1) прил. см. прихожий 1; 2) (род. прихожої) сущ. прихбжая, передняя [Увійшов у прихожу в школу, кашлянув раз, удруге (Тесл.); Пан перебіг прихожу, де спав осавула, і побоявся бігти надвір (Н.-Лев.)]. прихожанин церк. редк. прихожанин [За обідом Штефан поділився з лейтенантом чутками, що їх сьогодні занесли до Сент- Іштвана далекі прихожани (Гонч.)]. См. ещё парафіянин. прихожий, редк. приходящий 1) прил. приходящий [Прихожі люди, припадаючи коліньми на камінь, нахилялись і пили >воду (Н.-Лев.)]; 2) (род. прихожого) сущ. приходящий [Прихожих пускають до болящих |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)