Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 424 при тоді тільки, як скінчить лікар свої обходи (Мирн.); І звичаю того нема, щоб хліб на столі був на приходящого (Барв.)]. прихоплювати, -люю, -люєш, прихопити, -хоплю, -хбпиш прихватывать, прихватить [Я сьогодні збираюсь їхати до млина, то давай і твій мішечок прихоплю Щюпа); Може, нехай Женя ваа прихопить, коли їхатиме до Намангана? (Ле); На коні перед Колоском виріс Самійло Вихор.. Матроські штани прихоплювали стальні скобки для велосипедної їзди (Куч.); Вдосвіта прихоплював весняний грайливий морозець (Верш.)]. прихорбшений разг. 1) прихорошенный; 2) при- хорошйвшийся [Мимо мене йдуть дівчата, Прихорошені такі, І не можуть не всміхатись До вродливих юнаків (Воскр.)]. прихорошування разг. охорашивание; при- хорашивание. прихорошувати, -шую, -шуєш разг. охорашивать; прихорашивать [Трудилися ма- ляри, олійними фарбами прихорошуючи стіни (Риб.)]. прихорошуватися, -шуюся, -шуєшся разг. охорашиваться; прихорашиваться [Видко, що кріпко прихорошується [місто Біла Церква] до Першого травня. Фарбується, білиться, миється... (Вишня)]. прицвіток, -тка бот. прицветник [На початку захворювання [бавовнику]., плями з'являються на сім'ядолях, а далі на листках, стеблах, прицвітках і стулках коробочок (Шкідн. і хвор. с.-г. рослин)]. при цвяхований редк. пригвождённый [Бо- рис.Ч сидів на своїм місці мов прицвяхо- ваний (Фр.)]. прицвяхбвувати, -хбвую, -хбвуєш, прицвя- хувати, -вяхую, -вяхуєш редк. пригвождать, пригвоздить [Фільм шурхотів на темному екрані, Рудий тапер за ширмою в кутку Трощив старий рояль, а ми сиділи На клишоногих лавах, наче нас Залізними гвоздями тут прицвяхували (Пере.)]. прицитькнути, -ну, -неш фам. прицыкнуть [Вона знала — коли чоловік у такому настрої, краще не розпитувати його. Все одно промовчить, або ще й сердито при- цитькне (Збан.)]. приціл, -лу прицел [Крізь скельця танкових прицілів він дивився на поле бою (Собко)]; брати, взяти на ^л прям., перен. брать, взять на прицел [Солдати змахнули рушницями, взявши на приціл (перекл. з Горького); Пройшов смішок по натовпу. —Ну й Марфа!—вигукнув хтось. —Самого директора на приціл узяла (Збан.)]. прицілений разг. прицеленный. прицілити см. прицілювати. прицілитися см. прицілюватися. прицілювання прицеливание, прицел [Підлітають [фашисти] до мети на поземному льоті, з одного боку виходить несподіваність появи, а в другого боку — трудність для зенітників, бо швидко змінюється кут прицілювання (Янов.)]. прицілювати, -люю, -люєш и (реже) прицілити, -ляю, -лясш, прицілити, -лю, -лиш разг. прицеливать, прицелить. прицілюватися, -лююся, -люєшся и (реже) прицілитися, -ляюся, -ляєшся, прицілитися, -люся, -лишся прицеливаться, прицелиться [— А бий тебе сила божа! — думає Максим.., — приціляйся разів сто на день.», а хоч би тобі раз сказали вистрелити!.. (Мирн.); Лев лежить і не спускає очей з хати. Пастух^прицілився і вистрілив йому просто у вухо (Панч); Дзвеніли, приціляючись куди б сісти, позолочені пергою бджоли (Ряб.)\ Звідки знати Лізі, що Віра вже давно прицілювалася до Колі значно пильніше, ніж будь до кого? (Руденко)]. приділяти см4 прицілювати. приділятися см. прицілюватися. прицільний прицельный [— Проріз прицільної рамки, мушка і серце мішені повинні бути на одній лінії. Ось так! — наказував він партизанові (Цесн.)\ Маленькі судна гойдалися на хвилях, і це заважало вести прицільний вогонь (Ткач)]. прицінюватися, -нююся, -нюєшся и прицінятися, -няюся, -няєшся, прицінитися, -цінюся, -цінишся прицениваться, прицениться [Чумаки ляскають по халявах батогами, прицінюючись до круторогих, присадкуватих, як буйволи, волів (Тулуб); Стою я та дивлюсь: люд як комашня копошиться.. Той своє продає, той приціняється до чужого (Вовч.); Цього разу він уже прицінився було до гарного піджака, що його продавала тиха, сумирна жінка (Жур.); Оксана: Скільки вам років? Моряк: Прицінюєтесь? Окса- н а: Потрібні ви мені! (Кори.)]. прицмакувати, -кую, -куєш см. прицмокувати. прицмокнути см. прицмокувати. прицмокування причмокивание; прищёлкивание. Ср. прицмокувати. прицмокувати, -кую, -куєш, прицмокнути, -ну, -неш разг. причмокивать, причмокнуть; (языком от удовольствия) прищёлкивать, прищёлкнуть [Макар прицмокував, дзижчав і дуже влучно передавав ліру (Вас); Горький якось незадоволено махнув рукою, похитав головою, прицмокнув сам до себе і довго мовчав (Сміл.)]. причавити см. причавлювати. причавлений придавленный; прижатый [Мовчав Стахурський, захльоснутий і причавлений почуттями (Смол.)]. Ср. причавлювати. причавлювати, -люю, -люєш, причавити, -чавлю, -чавиш разг. придавливать, придавить; (к чему-нибудь — ещё) прижимать, прижать [Від заходу повзла густа чорна хмара й низом своїм, немов підошвою, причавлювала землю (Скляр.); Величезна хвиля, завбільшки з будинок, накрила мотобот, причавила його своєю вагою (Борз.)]. причадіти, -дію, -дієш разг. [немного] угореть [Голова болить, мабуть таки я трохи при- чаділа (Пирят. у. — Сл. Гр.)]. прич&єнші 1) затаённый [ Але тиша була повна причаєних звуків (Смол.)]; 2) (укрывшийся, |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)