Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 425 при спрятавшийся) притаившийся [Захар Билина вивчав цей новий, причаєний у донецьких степах, плацдарм (Ле)\ Відгомін пішов по цілому замку, відлунюючи від стін, збігаючи вниз, у причаєне місто (Ільч.)]. причаєно нар. 1) затаённо [Дерева то гули грізно і тривожно, то шуміли тихо і при- чаєно (Куч.)]; 2) притаившись. Ср. причаєний 1—2. причаїти, -чаю, -чаіш редк. притайть; (о чувствах, мыслях и т. п. — обычно) затаить [Здавалось, немов старий ліс дубовий, і тихе село, і все., причаїло дух та прислухувалось пісні... (Коб.)]. причаїтися см. причаюватися. причаклувати, -лую, -луєш фольк. редк. приколдовать. причал, -лу 1) причал [Зв'язані у великі грона, юрмилися біля причалів шлюпки (Собко)]; судно (пароплав) на ^лі мор. судно (пароход) на^ причале; (не в эксплуатации — ещё) судно (пароход) на приколе [На причалі стоїть невеликий задимлений пароплав (Гонч.)]\ 2) (редк.: место остановки в пути) привал [Йшли вітри, шукаючи причалу, Як пісні високі борові (Мал.)]. причалапати, -паю, -паєш разг. пришлёпать. причалений причаленный [На човні, причале- ному до піщаного берега, ґелґотіли качки (Риб.)}. причалити см. причалювати. причалитися см. причалюватися. причалювання причаливание, причал, редк. приставание, спец. привал. причалювати, -люю, -люєш, причалити, -лю, -лиш причаливать, причалить, приставать, пристать, спец. приваливать, привалить, подваливать, подвалить [Німці помітили небезпеку тільки тоді, коли наші перші плоти вже причалювали до їхнього берега (Минко); Ось на річці., майнув човник, причалив до берега, і на землю вискочила в рожевій хусточці Марія (Ст.)\ Микита: ..Нарешті, вже на третій, мабуть, рік В Норвегію причалив я свій човен... (Коч.)\ Іван: ..Скрізь хвилює «море житейське», а мій човен без весел і без стерна: куди і як мені пливти і чим мені гребти, та й до якого берега причалити? (Тоб.)]. причалюватися, -лююся, -люєшся, причалитися, -люся, -лишся 1) обл. причаливать, причалить, приставать, пристать; 2) страд, з. (несоверш.) причаливаться. причальний причальный; (спец. — ещё) привальный [Пароплав уже швартувався, його борт усе ближче підходив до причальної стіни пристані (Трубл.)). причандали, -лів, причандалля собир. разг. шутл. причиндалы [Я зібрав усі фотографічні причандали, скинув їх жужмом у куток біля апарата і накрив усе чорним сукном (Коцюб.)\ Таня тихесенько торохкотіла в кутку, складаючи своє медичне причандалля (Смол.)]. причапати, -паю, -паєш разг. приплестись [Причапали старі баби охаючи (Вовч.)]. причарований приворожённый; приколдованный; привороченный; пленённый; прельщённый [А чи мало ж то було парубків, що ходили за Химою, мов причаровані? (Вовч.)\ Нещастя й горе осталися по від'їзді сина в їхній тихій хаті, мов причаровані (Коб.)]. Ср. причаровувати, причаровувати, -рбвую, -рбвуєш, причарувати, -рую, -руєш привораживать, приворожить, подз. приколдовывать, приколдовать, разг. приворачивать, приворотить; (перен.: подчинять своему влиянию, очарованию книжн. — ещё) пленять, пленить; (перен.: внушать влечение к себе книжн. — ещё) прельщать, прельстить [Це чарівна скрипка, і подарував її мені старий музикант, який вмів причаровувати людей і звірів, навіть змій, своєю музикою (Івап.)\ Люди по селу почали гомоніти: причарувала Христя Федора та й глузує з нього (Мирн.)\ Причаровував Шумський глядача вже самою своєю появою на сцені (Вишня); А м є д є й: О, моя Лізо! Ви причарували моє серце чудовим вальсом (Коч.)\ Він коло мене помітно впадає, чимось я йому сподобався і причарував його (Янов.)]. причасник церк. причастник. причасниця церк. причастница. причастити см. причащати, причаститися см. причащатися, причастя церк. причастие [Мимохіть згадувався їй той радісний трепет, з яким приступала вона дівчинкою до причастя (Коцюб.)]. причахати, -хає, причахнути, -не поэз. редк. угасать, угаснуть [На заході над степом причахає заграва — там зайшло сонце (Кундз.)]. причащання церк. причащение [І ось вони почали їсти. Це схоже було на якесь причащання: так неквапливо, урочисто орудували вони ложками (Гонч.)]. причащати, -щаю, -щаєш, причастити, -чащу, -частиш 1) церк. причащать, причастить, приобщать, приобщить [Благослови, отамане, Коло села стати, Та понесем ' товариша В село причащати (Шевч.); Синок занедужав. Ледве дише. Прийдіть, батюшка, причастити (Мирн.)]\ 2) рит. уст. причащать, причастить, приобщать, приобщить. причащатися, -щаюся, -щаєшся, причаститися, -чащуся, -частйшся 1) церк. причащаться, причаститься, приобщаться, приобщиться [У Києві великому Всіх святих благала; У Межигірського Спаса Тричі причащалась (Шевч.)]\ 2) рит. уст. причащаться, причаститься, приобщаться, приобщиться [І це ж зараз маленький Юра мав причаститися до найкращих розкошів людського життя (Смол.)]. причаюватися, -чаююся, -чаюєшся (редк.), причаїтися, -чаюся, -чаїшся притаиваться (редк.), притаиться [Созінов сторожко відступає назад, причаюється за зубцюватим клином кущів (Ст.)\ Біля самого берегаг під кущем, причаїлось дике каченя (Ільч.); |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)