Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 429 при лике значення має правильний обробіток парів (Рад. Укр., 1954, І)]. причт, -ту см. причет. причта разг. история; происшествие [Сей тесть тільки., сидить да сміється з усіх, да причти каже (Барв.); Була, бач, мені на віку причта (Н.-Лев.)]. причуватися1, -васться, причутися, -чується (казаться слышным) безл. разг. слышаться, послышаться, чудиться, почудиться; (только соеерш. — ещё) показаться; (возникать в воображении — изредка) представляться, представиться [Очі неспокійно стежили за рухом пальців станового, що шелестіли паперами. В шелестінні тому причувалося Семенові: приїзди, розкажи свою таємницю... (Коцюб.); Голосу мого стривоженого Не причується тобі (Рил.); Тихо, тихо в кімнаті... Причувається: за спиною коло порога стоять мої жарти і сміхи примовклії, мов пустуни-школярі (Вас.); Йому, мабуть крізь сон, причулося, що хтось скочив через перелаз (Фр.I причуватися2, -ваюся, -ваєшся, причутися, -чуюся, -чуєшся обл. прислушиваться, прислушаться [І поки тлітимуть скіпки Під таганком, сиди, звичайно, Та й причувайся, як пташки Почнуть тріщати одностайно (Щог.)]. причуда разг. редк. 1) чудак, разг. причудник [Сам собі їсти варить, сорочки пере... бурлакує старий причуда (Вас.)]; 2) (образ кого-нибудь или чего-нибудь, представляющийся в-воображении) призрак, привидение [Заходили легкі тіні понад землею, мов душі померших або сонні причуди (Мирн.)]. причутися1 см. причуватися1. причутися2 см. причуватися2. пришабровка техн. пришабровка. прішіабрбвування техн. пришабривание, пришабровка. пришабрбвувати, -рбвую, -рбвуєш, пришабру- вати, -рую, -руєш техн. пришабривать, пришабрить [На вузлах редуктора є чимало шпонкових пазів, і шпонки слюсарям раніше доводилося пришабровувати вручну (Рад. Укр., 1959, І); Треба при- шабрувати, припасувати обидві половинки циліндра, з великою точністю підігнати одну до одної так щільно, щоб навіть масло не могло просочитися (Собко)]. пришанувати, -ную, -нуєш обл. принять [—Та як на лихо немає чим гаразд і пришануватн вас, — гомоніла вона (Вас); Озвітеся, вернітеся [роки], Я вас пришаную, Як дівчину коханую, Я вас поцілую! [Гл.)}. пришвартований мор.., ав. пришвартованный [Наш будинок не звичайний — пароплав «Загреб», пришвартований до причалів, переобладнаний, засланий килимами, став своєрідним готелем (Нагн.)]. пришвартовувати, -тбвую, -товуєш, пришвартувати, -тую, -туєшмор., ав. пришвартовывать, пришвартовать [Міноносець підтягли до берега і міцно пришвартували до товстих кнехтів (Собко)]. пришвартовуватися, -тбвуюся,-т6вуєшся, при- ! швартуватися, -туюся, -туєшся мор., ав., перен. разг. пришвартовываться, пришвартоваться [Прибували нові хвилі десантників. Не пришвартовуючись, плигали просто в воду (Гонч.); Ясним ранком пришвартувався пароплав до чернігівської пристані (Сміл.); Тут у мене жила рідна бабуся, ось у неї я й вирішив на перший випадок пришвартуватись (Збан.)]. пришвартувати см. пришвартовувати. пришвартуватися см. пришвартовуватися. пришви (род. пришов и пришв) сапожн. головки [Пришви пришив (Ном.); Треба було справити нові панталони, заплатити шевцеві давній борг за зроблені нові пришви до старих халяв (перекл. з Гоголя)]. пришвидшений ускоренный; учащённый. Ср. пришвидшувати. пришвидшення ускорение; учащение. Ср. пришвидшувати. пришвидшено нар. ускоренно; учащённо [Ступав пришвидшено, мов боявся скоритися тій облудній думці (Риб.)]. Ср. пришвидшувати. пришвидшити см. пришвидшувати. пришвидшитися см. пришвидшуватися. пришвидшувальний техн. ускорительный. пришвидшування ускорение; учащение. Ср. пришвидшувати. пришвидшувати, -шую, -шуєш, пришвидшити, -шу, -шиш ускорять, ускорить; (делать более частым) учащать, участить [Поїзд пришвидшував хід (Собко); Ситуація вимагала пришвидшити цей процес (Риб.)]. пришвидшуватися, -шується, пришвидшитися, -шиться ускоряться, ускориться; учащаться, участиться [3 кожним кварталом хода його пришвидшувалася (Собко)]. Ср. пришвидшувати. пришвидшувач техн. ускоритель. пришелепкуватий см. пришелепуватий. пришелепкуватість см. пришелепуватість. пришелепуватий, пришелепкуватий фам. придурковатый, с придурью; (предик, разг. — ещё) того [В це місце не потрапить сам батько, не то що пришелепуватий отой становий (Н.-Лев.); Наталя..: Мені шкода його. Він хоч трохи й пришелепуватий, а справді добрий (Мирн.)]. пришелепуватість, -тості, пришелепкуватість фам. придурковатость. пришёлець, -льця пришелец [Він [Чернишев- ський] бичує турецьких загарбників у Болгарії, з теплим співчуттям говорить про болгар, що зазнали утиску від при- шельців (Літ. газ., 1953, XII); Робітничий клас живе поруч з дрібною буржуазією, яка розоряючись дає все нових і нових пришельців у ряди пролетаріату (Ленін)]. пришерхати, -хає, пришерхнути, -не 1) подёргиваться [льдом], подёрнуться [льдом] [Ще можна ходити по снігу, бо вночі він пришерхає від гостренького морозцю (Коп.)]{ річка г^чла река" ^подёрнулась льдом; реку подёрнуло льдом; 2) (о коже человека) разг. шершаветь, эашершбввть [Подивись на це обличчя, На пробиті груди .. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)