Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 430 при Як пришерхли теплі губи, Црагнучи остуди! (Пере.)]. пришерхлий 1) подёрнутый [льдом] [Запалало багаття, ..відбиваючись у пришерхлій від заморозку калюжі (Козач.)]; 2) зашершавевший. Ср. пришерхати 1—2. пришерхнути см. пришерхати. пришестя пришествие [Н еофіт-раб запекло: ..А що я в вас найшов? Слова облудні., про царя єдиного в трьох лицях, що над панами нашими панує, а їм дає над нами панувати від першого до другого пришестя, а може й далі (Л. Укр.)]. пришиб, -бу обл. 1) пристанище; уютное место [— Вже другий день блукаємо коло цього озера й не знаємо, де б знайти пришиб та переночувать, — каже Улас (Н.-Лев.)]\ 2) причал [Рибалки попливли човном далі по лиману, знайшли пришиб і спинились коло одного великого посаду чи села (Н.-Лев.)]. прішшбати, -баю, -баєш* пришибти, -бу, -беш и пришибпути, -ну, -нені редк. 1) разг. пришибать, пришибить; (повреждать ударом — ещё) ушибать, ушибить [Уб'ють його, Юрку, бігме, хтось заколе ворога вилами або пришибне колом (Козл.)]\ 2) (только соверги.) перен. фам. пришибить [Не хочеться за діло взяться, наче не її руки, .. — так журба пришибла (Барв.)]. пришйблений 1) пришибленный; ушибленный; я к г^ний как пришибленный [Гриць- ко стояв як пришйблений, дивився мовчки (Мирн.)]; 2) пришибленный [Смутний болгарин і собі розговоривсь, тільки його душа не рвалась так гаряче, бо була дуже при- шиолена деспотизмом (Н.-Лев.)]. Ср. при- іп н бати 1—2. пришибти, пришибнути см. пришибати. пришивання пришивание, пришивка [Яка то нудна робота — таке пришивання ґудзиків! (Мак.)]. пришивати, -ваю, -ваєш, пришити, -шию, -шиєш пришивать, пришить; (прикреплять, приделывать разг. — ещё) присаживать, присадить; (портн., сапожн. — обычно) притачивать, притачать; (пуговицы и т. п. порти. — ещё) сажать, посадить [І де ми не пройшли, нас радо зустрічали, ..Дівчата нам стрічки червоні пришивали (Сос.)\ Роман з суворим лицем., почав пришивати перший ґудзик (Мак.); Приметані рукава плаття пришивала тепер уже, після примірки, міцним швом (Шиян); І до землі врага пришивши, Других пустився доганять (Котл.)]\ 0 ~шй- ти гаплик перен. разг. пустить шпильку, подпустить шпильку; ^ти квітку [кому] а) прям, пришивать, пришить цветок [кому]; б) перен. разг. давать, дать насмешливое прозвище [кому]; острить, сострить [на чей-нибудь счёт] [Я в д о х а: Та й осоружний оцей Печариця, — як він мені остогид! З кожного насміхається, кожному квітки пришиває, а сам же то? Якби глянув у воду на свою вроду (Мирн.)\ — Ну, вже й ви! — одказала вона, зітхнувши. — Без того, щоб не пришити квітки, не можна (Мирн.)]\ ^шйй кобилі хвіст см. хвіст 1; ані (н і) ~шйти ані (ні) прилатати см. прилатувати. пришиватися, -вається страд, з. пришиваться; присаживаться; притачиваться; сажаться. Ср. пришивати. пришивка 1) (действие) пришивка; 2) (предмет) пришивка. пришивний пришивной. пришикбваний воен. пристроенный. пришиковуватп, -кбвую, -ковуєш, прищикувати, -кую, -куєш воен. пристраивать, пристроить. пришикбвуватися, -кбвуюся, -кбвуєшся, при- шикуватися, -куюся, -куєшся воен. пристраиваться, пристроиться. пришикувати см. пришиковуватп. пришикуватися см. пришикбвуватися^ пришити см. пришивати. пришитий 1) прич. пришитый; присаженный; притачанный; посаженный [Гай квапливо розстебнув гімнастьорку і діс'тав з кишені, пришитої зсередини, ..папірець (Гонч.)]\ ср. пришивати; 2) прил. пришивной. пришиття пришйвка [Виявилося, що пришиття червоної паперової квітки до шапки жениха руками Самої нареченої конче потрібно (Смол.)]. пришштувати, -тую, -туєш разг. пришёптывать [Хвиля весело плюскоче та лестйться до човна, Ніжна, мов дитина, шепче і пришіптує вона (Фр.)]. пришкандибати, -баю, -баєш разг. прийти хромая; приковылять [Пришкандибала на милицях Марфа Долина, дочка старого колгоспного сторожа (Жур.)\ Насилу оце пришкандибав до вас, — слизько дуже йти (Харьк. — Сл. Гр.)]. пришкандйбувати, -бую, -буєш разг. прихрамывать [Ганна ще пришкандибувала, і, підіймаючись на вал, Яшко подав їй руку, поміг зійти (Гонч.)]. пришкварювати, -рюю, -рюєш, пришкварити, -рю, -риш разг. прижаривать, прижарить; (сильно подпаливать на огне — ещё) подпекать, подпечь. пришкільний пришкольный [Усім сільським школам виділено пришкільні дослідні ділянки (Рад. Укр.,^1958, IX)]. пришкутильгати, -гаю, -гаєш и редк. при- шкунделятн, -ляю, -ляєш разг. приковылять; прийти хромая [Пришкутильгавши, хтось зупинився над головою і назвав його прізвище (Панч); За нею з-за кущів також пришкунделяло ведмежа (Янов.)]. прйшлий уст. будущий; (который последует за настоящим — ещё) следующий [Розпалена уява Семенова переносить його в пришлі часи (Коцюб.); Дай нам, боже, добре проживати цей рік і на прйшлий в добрім щасті панувати (Чуб.)]. прйшлість, -лості уст. будущее (сущ.), будущность [Іу в пришлості палкая козачка поладила й погодила усе так, як бажалося її душеньці, як жадалося її сердечку (Вовн.)]. пришліфовувати, -фбвую, -фовуєш, пришліфувати, -фую, -фуєш спец, пришлифбвы- вать, пришлифовать. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)