Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при .431 при» пришляховий придорожный [— Чиє вій- | сько? — запитав [Семен Пушкар] у пришляхової охорони, яка спинила його на під'їзді до великого., лісу (Ле)]. пришоломйти, -млю, -мйш обл. ошеломить [Як ударив кобилу, та й пришоломив (Н.-Вол. у. —* Сл. />.)]. пришпандёлений сапожн., перен. пришпандоренный. пришпандёлювати, -люю, -люєш, пришпан- делитн, -лю, -лиш сапожн., перен. пришпандоривать, пришпандорить, пришпилений пришпиленный, прикблотый [На Каті була красива сукня з двома пришпиленими голубими волошками (Гур.); На руках біліють пов'язки, а на пов'язках пришпилені, як у заручених, червоні, попалені квітки (Вас.)]. пришпилення пришпиливание, приколка. пришпилити см. пришпилювати. пришпилювання пришпиливание, прикалывание, приколка. пришпилювати, -люю, -люєш, пришпилити, -пилю, -пилиш пришпиливать, Пришпилить, прикалывать, приколоть [Гостей роз'- їжджається дедалі більше^ Панна Маня, яко дружка, пришпилює гостям букети (Мак.); Той теж засміявся, а потім поважно пришпилив значок до тужурки (Вас.)', Вогонь наших кулеметів і гармат пришпилив фашистів до землі (Кач.)]; ~ти квітку [кому] а) прям, прикалывать, приколоть цветок [кому]; б) перен. разг. давать, дать насмешливое прозвище [кому]; острить, сострить [на чей-нибудь счёт]. пришпилюватися, -люється, пришпилитися, І -пилиться 1) прикалываться, приколоться; 2) страд, з. (несоверш.) пришпиливаться, прикалываться [Диван покривався широкою зеленою плахтою, а на його спинці по діагоналі пришпилювалася біла мережана доріжка (Руденко)]. пришпорювати, -рюю, -рюєш, пришпорити, -рю, -риш пришпоривать, пришпорить [Колгоспники пришпорювали коней (Десн.); Що за люди, здаля визначити було неможливо, тоді двоє розвідників пришпорили коней і, повні відваги, поскакали вперед (ПанЧ)]. приштрикувати, -кую, -куєш, приштрикнути, -ну, -неш разг. прикалывать, приколоть; (перен. — ещё) пригвождать, пригвоздить [— А що б було, коли б я... — тут Колісник таке сказав, що аж діди витріщили баньки, та він., ще допитується: — Якої б заспівав тоді твій чоловік? Адже ж, мабуть, на місці приштрикнув мене вилами (Мирн.)]. приштуковувати, -ковую, -ковуєш, приштукувати, -кую, -куєш порти, приштуковывать, приштуковать. пришукувати, -кую, -куєш, пришукати, -каю, -каєш разг. приискивать, приискать. прищ, -ща прыщ [Заспане обличчя прикрашали три шикарні, гігантського' розміру і мінливого кольору прищі (Коп.)]. прищавий прыщавый. прищавість, -вості прыщавость. прищавіти -вію, -вієш прыщаветь, | прищемити, -млю, -мйш прищемить [Лис злякався '— скік з драбини, А вона йому на спину, — Прищемила хвіст, торбину (Ст.)]. прищепа сад. привой, прививок, прививка; (черенок, вставляемый в прищеп — ещё) прищепок [Підщепа дуже впливає на прищепу і навпаки. Справді, прищепа живиться тими речовинами, які добуває коріння підщепи, а підщепа засвоює пластичні речовини, синтезовані в листі прищепи (Наука і життя, 1956, 9)]. прищепити см. прищеплювати. прищепитися см. прищеплюватися. прищепка см. прищіпка. прищеплений 1) привитой, привитый; 2) прищеплённый; привитой, привитый [Мічурів> застосовував метод прищеплення молодого гібридного сіянця на дерево іншого, сформованого сорту з ознаками і якостями,. які треба було передати прищепленій рослині (Осн. даре.)]; 3) привитой, привитый; внушённый. Ср. прищеплювати 1—3. прищеплення 1) прививка, книжн. привитие; 2) прищеп; прививка, книжн. привитие [Прищеплення молодої рослини, яка не- втратила ще пластичності, на іншу (підщепу) приводить до зміни природи прищепи у певному напрямі (Осн. даре.)]; 3) привитие; внушение [Патріотичні мотиви у А. Малишка звучать сильно і щиро. А це сприяє прищепленню його пісень у народі (Рад. літер., 1957, 6); В нашій країні провадиться велика робота серед дітей шкільного віку по прищепленню їм» . навиків суспільно корисної праці (Колг. Укр.у 1958, в)]. Ср. прищеплювати 1—3. прищеплювальний спец. прививочный; г^ні операції прививочные операции. прищеплюваність, -ності спец. прививаемость [Експериментальна перевірка показала, що- АЦС [антиретикулярна цитотоксична сироватка]., обмежує прищеплюваність рака, затримує його ріст (Фізіол. ж., 1956, II, 3)]. прищеплювання 1) прививание, прививка, книжН. привитие; 2) прищеп; прививание, прививка, книжн. привитие; 3) привитие, разг. прививание; внушение. Ср. прищеплювати 1—3. прищеплювати, -люю, -люєш и редк. прищепляти, -ляю, -ляєш, прищепити, -щеплю, -щепиш 1) мед., вет. прививать, привйть- [Як то там наш Юрасик? ..Може о йому прищепити вже віспу? (Коцюб.)]; 2) сад. прищеплять, прищепить, разг. прививать, привить [Ти ж хотів прищеплювати дичку У старому нашому саду (Заб.); Щоб прискорити плодоношення сіянців лимона, їх треба прищепити вічком (окулірувати)' (Колг. Укр., 1958> б)]; 3) перен. прививать, привить; (поучая, заставлять усвоить что- нибудь) внушать, внушить [Ми [письменники] прагнемо того, щоб наші книги прищеплювали високі почуття інтернаціоналізму та- патріотизму, любов до праці, до творчості, до живої думки (Літ. газ., 1959, III); Аецій Пансадо Руфіна: ..Ще хто» готовий поговір пустити, неначе ти вступив до тої секти, що млявість прищепляв- |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)