Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 432 при та байдужість (Л. Укр.); Тож він [учитель] і прищепив Левкові Жадобу пристрасну знання (Рил.); Він ненавидів байдужих ремісників і прищеплював учням думку, що людина повинна бути творцем у кожній професії (Донч.)]. прищеплюватися, -люеться, прищепитися, -щепиться 1) мед. у вет. прививаться, привиться; 2) сад. прививаться, привиться [Мені коштувало чимало праці культивувати тут цю рослину [кофе}. Але тепер вона вже добре прищепилася (Смол.)]\ 3) перен. прививаться, привиться [В перші роки після Жовтневої революції популярними були російські пісні в перекладах на українську мову.., що прищепилися у народі досить швидко і мали вплив на розвиток української радянської пісні (Рад. літер., 1957, 6)]\ 4) страд, з. (несоверш.) прививаться; прищепляться; прививаться; прививаться; внушаться; ср. прищеплювати 1—3. прищепляти см. прищеплювати, прищепний спец. прививочный; (сад. — ещё) прививной [Дарвіну були добре відомі випадки одержання гібридів (помісей) не статевим шляхом, а щепленням однієї рослини до іншої. На відміну від статевих гібридів він називав їх «прищепними» гібридами (Осн. даре.)]. прищик уменьш. прыщик, разг. пупырышек [Збоку на носі він вгледів прищик (Коцюб.)]. прищикнути см. прищикувати, прищйкнутий, прищцпнутиіі прищемлённый; отщемлённый; прищёлкнутый; ущемлённый; защемлённый; прихлбпнутый [На очеретину вершник прив'язав ганчірку, підніс догори й замотиляв над головою. Білу стьожку, що в'юнилась, як прищикнута гадюка, помітили в полку, і рух збільшився (Панч)]. Ср. прищикувати, прищикувати, -кую, -куєш и прищипувати, -пую, -пуєш, прищикнути и прищипнути, -ну, -непі прищемлять, прищемить, разг. отщемлять, отщемить, фалі, прищёлкивать, прищёлкнуть; (сдавливать — ещё) ущемлять, ущемить, разг. защемлять, защемить; (затворяя, придавливать — ещё) прихлопывать, прихлопнуть [Не стромляй пальців між двері, бо прищикнуть (Ном.); І баба Зінька зубами прищикнула язика (Н.-Лев.)]. прищипка с.-х. прищипка. прищипнути см. прищикувати, прищйпнутий см. прищйкнутий. прищипування с.-х. прищипывание, прищипка [Прищипування влітку верхівок зайвих у кроні пагонів — дуже важливий засіб формування крони та підготовки дерева до плодоношення (Колг. вироби, енцикл.)]. ^прищипувати1 см. прищикувати. прищипувати2, -пую, -пуєш с.-х. прищипывать [Рослини помідорів формують в одне стебло і прищипують над п'ятим гроном (Колг. Укр., 1959, 5)]. прищити, -щить безл. разг. покрывать прыщами [Наїлася меду, а тепер і прищить вид (Сл. Гр.)]. дірйщитися, -щуся, -щишся разг. 1) покрываться прыщами; 2) (держать себя вызывающе, заносчиво) неодобр, хорохориться [Дума, як з ратієвської дворні, так і велика пані. Прищиться куди як! (Мирн.)]. прищитовидний анат. околощитовйдный [На задньому боці щитовидної залози містяться 4 невеликі прищитовидні залозки (Шкільна гігієна)]. прищіпка, редк. прищепка прищепка, прищепок [На мотузці, ніби ластівки з опущеними хвостиками, стирчали дерев'яні прищепки (Борз.)]. прищуватий прыщеватый, разг. пупырчатый, пупыристый [Професор впізнає., лисяче прищувате обличчя молодого Трощенка і зразу стає холодним і спокійним (Козач.)]. прищуватість, -тості прыщеватость. прищулений, прищурений 1) прищуренный, сощуренный [І він одірвався від роботи, вдоволеним прищуленим поглядом майстра подивився на полінце, на якому вже почали позначатися контури довгастої дерев'яної ложки (перекл. з Полевого)', Вова спинився і, взявшись у боки, прищуреними очима подивився їм услід (Вас.)]; 2) прижатый. Ср. прищулювати 1—2. прищулено, прищурено нар. редк. 1) прищурившись, сощурившись [Допивши чарку, [Колобродов] прищулено глянув на Івана (Руденко)]; 2) прижавшись; притаившись. Ср. прищулюватися 1—2. прищулити см. прищулювати. прищулитися см. прищулюватися. прищулювати, -люю, -люеш, прищулити, -лю, -лиш и прищурювати, -рюю, -рюеш, прищурити, -рю, -риш 1) прищуривать, прищурить, сощуривать, сощурить [Пугачов дивився на мене пильно, зрідка прищулюючи ліве око (перекл. з Пушкіна)', А темрява стояла страшенна, чорна: дальше одвірків нічого Чіпка не бачив, хоч як не прищурював своїх бистрих очей (Мирн.); Учитель поволі розправив папірець, прочитав і прищурив око (Вас.)]; 2) (уши — о животном) прижимать, прижать [Гукнула свіжо й весело на мулів, І чудно уші правий з них прищулив (Рил.); Кінь прищурив уха (Рудч.)]. прищулюватися, -лююся, -люешся, прищулитися, -люся, -лишся и прищурюватися, -рююся, -рюєшся, прищуритися, -рюся, -ришся 1) прищуриваться, прищуриться, сощуриваться, сощуриться [Очі прищулюються, поволі стулюються повіки (Риб.); Марченко, прищулившись від задоволення, жадібно припав очима до сторінки, на якій він три дні тому залишив своїх героїв (Кач.)\; 2) (тесно, плотно прислоняться) прижиматься, прижаться; (только соверш.: спрятаться, стараясь остаться незамеченным) притаиться [Сидить [Федя], прищулиться, як гриб у траві, аж поки його насильно до дошки не викличуть (Ряб.); Маковейчик прищулився під кроквою над апаратом (Гонч.); А я, бувало, прищурюсь собі в куточку та нищечком і думаю: чого вони плачуть обоє? (Мирн.); Галя затулилася хусткою, прищулилась коло стіни, немов пташина перед бурею (Вас.)]. |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)