Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
при 433 при прищурений см. прищулений. прищурено см. прищулено. прищурити см. прищулювати. прищуритися см. прищулюватися. прищурювати см. прищулювати. прищурюватися см. прищулюватися. прищухати, -хаю, -хаєш, прищухнути, -ну, -непі разг. притихать, притихнуть [Валерик, прищухнувши між дорослими, слухав Мурашка з якимось моторошним захопленням (Гонч.); Прищухло, ніби вимерло, село (Гонч.)]. прищухлий притихший, притихнувший [М е- фістофель: Коли б ти плив в безкраїм океані, Що огортає нашу твердь.., Ти б бачив хмари, сонце, місяць, зорі, Вертких дельфінів у прищухлім морі (перекл. Лукаша)]. прищухнути см. прищухати. приют, -ту 1) (пристанище, прибежище) книжн. приют [Довбина ж жінка така повія, як і вона, та ще й заклята. На перших порах ото і приют у себе дала (Мирн.); Терпилиха: ..Тебе ж без приюту, молоду дитину, На кого оставлю, бідну сиротину? (Котл.)]; 2) дорев. приют [У неї має*відбутися невеличкий спектакль. На добродійні цілі... здається, на користь якогось приюту?.. (Л. Укр.)]. приютйти (приючу, приютйш) редк. приютить [Люди її [Докію] приютили {Куч.); Він зовсім не думав, чи буде кому пригатити його в селі, чи живе ще хтось із близьких (Ірч.)]. приютський дорев. приютский [Вчора Оксана, Дора і Рада цілий день видавали публіці виграні на приютській лотереї і самі виграли деякі дурнички (Л. Укр.); Грав. Довго, мабуть, бо геп уже й діти приютські з^ майдану левадами йдуть (Головко)]. приязне см. приязно. приязний дружеский, книжн. дружественный, уст. приязненный; (благожелательный^— ещё)^ дружелюбный, уст. благорасположенный; (радушный) приветливый, ласковый; (доставляющий удовольствие, радующий) приятный [Люблю я приязні розмови, В яких братерство розцвіло (Рил.); Ми згадуємо глибоку і приязну цікавість Пушкіна до історії України (Рад. Укр., 1956, XI); Вона не чула ще від нього приязного слова, не мала поради! (Коцюб.); Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспі- ло наложити палючих слідів на землю (Мирн.)]. приязність, -ності дружественность; приязненность; дружелюбие; благорасположение, благорасположенность; приветливость, ласковость; приятность [У нього були до неї почуття приязності, певної поваги, але не кохання (Епік)]. Ср. приязний. приязно, облг приязне нар. дружески, по- дружески; дружественно; приязненно; дружелюбно; приветливо, ласково; приятно [Надійшла сільськая молодь, Що з роботи поверталась, І побачила поета, 3 ним приязно привіталась (Л. Укр.); Семен та Мотря сиділи близенько одно коло одного. Вони приязно вели розмову (Коцюб.); Воробйов допитливо подивився йому у вічі, посміхнувся щиро і приязно (Десн.)\ Дід Панас завжди зустрічав своїх гостей тепло і приязно (Іїуч.); — Що ви-те мене заміж випихаєте? — жартівливо обізвалась Дарка, приязне подивившись на батька (Л. Укр.); Вона [страва] так приязно пахла, лоскотала в роті, будила ще більший смак (Мирн.)]. Ср. приязний. приязнь, -ні приязнь, уст. благорасположение, благорасположенность І Не завидуй багатому: Багатий не знає Ні приязні, ні любові — Він все те наймав (Шевч.); Гервасій: ..Нехай давня наша приязнь закінчиться весіллям наших діток!.. (Тоб.)]. прйямок, -мка спец. приямок. при яровий, прияружний приовражный [В полезахисних і прияружних насадженнях слід висаджувати рослини, вирощені з насіння найбільш стійких форм (Колг. вироби, енцикл.)]. приярок, -рка небольшбй овраг; отрог оврага [Стоять у приярках артилеристи та мінометники (Гонч.)]. прияружний см. приярбвий. прияр'я приовражье. приятелів, -лева, -леве приятеля (род. п. от приятель), приятельский [Приятелева вода лучча ворогового меду (прислів'я)]. приятелізм, -му неодобр, приятелйзм [Смо- трицька: А чого ж ти насипалась на Іваненка? Валерія: Він недруг Лав- руші. Смотрицька: Так зате мені друг. Валерія: Мамочко, приятелізм не рухає науку (Ст.)]. приятелювання приятельские отношения, приятельство; дружба [І з цією потворою він мусив вести справи, жити у згоді, тиснути йому руку, усміхатися і удавати щось схоже на приятелювання... (Риб.); Лука не любив, коли з ним заводили розмову про приятелювання з Юрком (Чорн.)]. приятелювати, -люю, -люєш дружить; (о0- щаться с кем-нибудь в ущерб чему-нибудь) фам. якшаться [Багато років приятелювали вони, і спільна боротьба проти німецьких окупантів зв'язала їх на ціле життя (Бойч.); Сам за старшину тягне, а про людське око з голотою приятелює (Тулуб)]. приятель, -теля приятель; друг [Вона його добре знала ще студентом, і вони були великими приятелями (Л. Укр.); Пригоршнею сипав [мош-Діма] на землю покришену мамалиґу, на яку з галасом накидались його • пернаті приятелі (Коцюб.); Брехня і приятеля робить ворогом (приказка)]. приятелька приятельница; друг (о женщине) [Устина Гординська була давня приятелька Катерини.. Із дівочих літ вони ділили свої мрії-таємниці (Чорн.)]. приятельство приятельство; дружба [На хуторі одному У приятельстві дивному жили Два чумаки (Рил.); Може, по давньому приятельству, — вони прихильні були до моєї матері, — і прислали той мед (Мирн.)]. приятельський приятельский; дружеский [На вічну пам'ять листочкові, спаленому 28-35 |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)