Головна
Гуманітарні
| Попередня | Наступна |
|
яро .435 про Про свято держав, та у будень сказав (Ном.); Через сіни світлиця — про гостей (Мирн.); Що ж, це товар якраз про вас, шановні «продуценти», я певен, ви мені в свій час заплатите проценти (Л. Укр.)]; про всякий випадок, про всяку пригоду разг. на всякий случай [А заробите яку копійку, зложите докупи, от і гріш буде про всякий випадок... (Коцюб.); До кінця ручки ирив'язав тонкий, а міцний шнур, що був у мене за поясом про всяку пригоду (Фр.)]; про запас разг. про запас [Накопав її [папороті] коріння і, ополоскавши В воді, поїв, а решту про запас Сховав (Фр.); Прийшов спас, держи рукавиці про запас (Чуб.)]; про людське око (в значении нар.) разг. для виду, для вида, разг. для видимости; (с целью обратить внимание на что-нибудь — ещё) напоказ [— Ну, як живеться, дядьку Трохиме? — запитувала більше про людське око (Ле); П а р в у с: Тоді вже, як вирок збудеться, відомо буде, хто справді з нас засуджений, хто ж тільки про людське око (Л. Укр^)]; про чорний день разг. про чёрный день [Не знаю, щось я подарувала бідолашній бабусі про чорний день (Барв.)]; нащо й про що и нащо, про щ 6 разг. зачем и для чего [Ой, пустіть мене, пустіть! Або з мене голову здійміть! Змилуйтеся! Мучите мене нащо й про що? (Вовч.); Нащо, про що тобі над цим чуиршп' гріть?.. Дурний! дурний!., а в школі вчився!.. (Г.-Арт.)]; не про нас писано разг. не про нас писано; ні за ЩО ні про щ 6 (даром, напрасно) ни за что ни про что; (неизвестно почему) ни с того ни с сего [Раду на мене пеклом дише за свою — цур їй! — носату циганку та голомшить молодицю ні за що ні про що (Коцюб.); її душило велике лихо, що так несподівано, ні за що ні про що впало на її голову (Коцюб.)]; 0 про мене (что касается моего мнения) разг. по мне [Про мене, коли б ти, сину, оженився й на Олені Педьківні!.. Дівка тиха, робоча... (Мирн.)]; про мене (про нього, про н ё ї) (как выражение безразличного отношения) разг. мне (ему, ей) всё равно [Зараз мені збирай свое манаття та про мене хоч в очерет тікай з моєї хати (Коцюб.); Вона кине чоловікові у вічі слова правди, а тоді — про неї — нехай або вб'є її, або вона сама покине його до лиха! (Коцюб.)]; про мене [й] Семёне погов. как угодно или мне всё равно [— Про мене й Семене...,— зітхнула Соломія і знялась з місця (Коцюб.)); про мене, хай і т а к по мне, пожалуй; про мене хоч вовк траву ї,ж погов. по мне хоть трава не растй. проаналізований проанализированный. проаналізувати, -зую, -зуєш проанализировать [Анатолеві кортіло проаналізувати хід подій (Кач.)]. проахати, -хаю, -хаєш разг. проахать. проба1 (о проверке в разных значениях) проба; (о проверке чьих-нибудь качеств, чувств — ещё) испытание, уст. искус [І розгорнувся од проби інструментів гук! (Тич.); Ложкою на довжелезній залізній ручці Стьопа взяв останню пробу і., вилив розтоплений метал у стакан (Собко); Видавництво і є тим місцем, де відбувається проба, відбір молодих талантів (Літ. газ., 1952, VIII)]; ~ба пера прям., перен. проба пера [Все це, справді, були ще проби пера. Рання учнівська лірика Тичини., ще не могла бути цілком вільною від наслідування тих чи інших зразків (Нович.)]; з н і- м а т и ^бу снимать (брать) пробу. проба2 (количество частей благородного металла в сплавах, клеймо с обозначением этого количества) проба [Речі Харівського скарбу зроблені з металів високої проби (Архл., 1953, VIII)]; золото 958-ї ~би золото 958-й пробы; низької г^би прям., перен. низкой пробы [Він переконався, що молодий граф Едвін — чоловік дуже низької проби, картяр і розпусник (Фр.)]. пробабілізм, -му филос. пробабилизм. иробавлятися, -ляюся, -ляєшся разг. редк. пробавляться [Там [на іменинах] ми тільки пили, їли, курили, грали в карти та пробавлялись пікантними анекдотами (Кроп.); Про «склоку» у с.-д. люблять кричати буржуа, ліберали, есери, які до «болючих питань» ставляться несерйозно, плентаються за іншими, дипломатничають, иробавляю- ться еклектизмом (Ленін)]. пробазїкати, -каю, -каєш разг. неодобр, проболтать. нробаГідикуватп, -кую, -куєш разг. проваландаться, пробаклушничать; (с обозначением периода действия несоверш. — ещё) бездельничать [Учителька вже знає — не виконав домашніх завдань, пробайдикував на лижах Макарець... (Збан.)]. пробалакати, -каю, -каєш разг. проболтать, фам. прокалякать, обл. прогуторить; (весело, с шутками — ещё) пробалагурить; (изредка) пробеседовать, проговорить [Випили по чарці, пробалакали цілий вечір (Н.-Лев.)]. пробаляндрасити, -рашу, -расиш разг. шутл. пробалагурить, проболтать. пробарабанити, -ню, -ніші пробарабанить [По дощаному містку пробарабанили верхівці (перекл. з Мальцева)]. пробасити, -башу, -басиш пробасить [—Тобі скільки років? — П'ятнадцять! — поважно пробасив Гриць (Збан.)]. пробачати, -чаю,-чаєш, пробачити, -чу, -чиїй (кому) извинять, извинить (кого), прощать, простить (кого) [К о з є л і у с: Хай буде так. Пробачу перший раз. А ви за те, дів- чата-чепурушки, Повинні всі віддячити мені (Коч.); От тільки хліба немає, до сухарика забрали окупанти. Хай він [гість] уже пробачить (Гур.)]; «-^ч! извинй!, прости!; виноват! (виновата!); ~чте! извините!, простите!; виноват! (виновата!) [Справді, що се я, мов романтична героїня, загадками заговорила? Пробачте (Л. Укр.)]\ г^чте мені извините меня, простите меня; г^чте на цьому (на цім) слові извините за выражение, простите за выражение; (вводное словосочетание уст. — ещё) не обессудьте на слбве, разг. 28* |
Bи можете завантажити дану книгу в DJVU-форматі для ознайомлення:
скачати ред. І. М. Кириченко Українсько-російський словник. (у 6 томах)