про 437 про- 2) с.-х. пробирать, пробрать [Пробрала коноплі (Сл. Г р.)]; 3) обл. очищать, очистить, освобождать, освободить [Попов з декількома їздовими пробирав місце, щоб обоз міг просуватися (Бойч.)]. пробиратися, -раюся, -раєшся, пробратися, -беруся, -берешся пробираться, пробраться [Човник пробирався між високою хвилею (Собко); Колючі сніжинки били по ухах і мороз пробирався під одежу до тіла (Куч.); Сьогодні з поля свіжий вітер В задушні вулиці пробравсь (Тич.); Залишився тут і Федоров, який вирішив не виходити з своєї області, а пробиратись до партизанів (Шер.)\ А лисичка тим часом пробралася в одну хату (народна казка)]. пробити см. пробивати. пробитий пробитый; проделанный; проколб- ченный; прошибленный; проколотый; пронзённый [Колихалися бойові прапори, пробиті кулями, обпалені вогнем баталій (Янов.); Доріжка ніби пірнала в густий старий садок, як у тунель, пробитий в густому гіллі (Н.-Лев.); Кассандра: ..Згадала я про нашого Троїла, до тебе він такий подібний був... а надто як лежав мечем пробитий... (Л. Укр.)]. Ср. пробивати 1. пробитися см. пробиватися. пробиття пробйтие. пробі разе. 1) межд. караул [Лукаш..: Пробі! Гину! В драговину попав! Ой, смокче! тягне! (Л. Укр.)\ Сотникові від того погляду ставало моторошно, хотілося кричати пробі (Ле)]; кричати, крикнути на ~бі звать, позвать на пбмощь [Якби хто крикнув на пробі, бовкнув несподівано дзвін або розірвав густе повітря постріл рушниці, люди вибігли б з хат та кинулись осліп одні на одних (Коцюб.)]; 2) нар. непременно [Пробі оддайте нашому князю кунипю, вашу красну дівицю (Шевч.)]\ 3) (вводное словосочетание) ради бога (при усилении просьбы); редк. во всяком случае [К и л и и а: Пробі, чоловіче, чи ти вже в голову зайшов, чи що? (Л. Укр.)]. пробіг,-гу пробег [Почався пробіг. Десь за муром одна по одній постаті бігунів (Коч.)]; зірковий г^г см. зірковий; норма ~гу вагонів спец. норма пробега вагонов. пробігати, -гаю, -гаєш пробегать [Макар пробігав по багнюці і під дощем дві години (Смол.)]. пробігати, -гаю, -гаєш, пробігти, -біжу, -біжиш прям., перен. пробегать, пробежать; (перен.: проходить своим течением — еще) протекать, протечь; (совёрш. перен.: миновать — ещё) умчаться [Пробігає лис голодний, Через пеньки скаче (Руд.); Бійці пробігли мимо, тримаючи в руках автомати (Риб.); Низенькі коні з довгими хвостами і довгими гривами були хоч і незграбні, але легко пробігали в один раз хоч і тридцять миль (Панч); Не спиняючись, Гордій пробіг довгий вибалок (Коп.); Зашумів вітер, пробі гаючи синім лісом (Коцюб.); Машина м'яко, мов по килиму, пробігла майданчиком (Грим.); Альоша* впав на свій матрац. Солодкі хвилі втома пробігли по його тілу (Мик.); — Чи готувати їм [гостям] вечерю, чи ні? — пробігало в думці Сусанни Уласівни (Н.-Лев.); Ледве помітна усмішка пробігла по його енергійному обличчю (Вл.); В гаї річка пробігає (Пере.); Уже літа пробігли строєм, Та не забув його народ (Криж.)]; ^ти очима перен. пробегать, пробежать глазами [Я пробігаю очима перші рядки і, не в силі витримати характер, перегортаю сторінки й читаю висновок (Донч.); Жінка швидко розгорнула аркушик. Пробігла очима... (Грим.)]. пробігатися, -гаюся, -гаєшся и пробігтися, -біжуся, -біжйшся пробежаться, разг. пробегаться [Прокоповичка.., пробігавшись по садку, трохи прохолола й заспокоїлась (Н.-Лев.); Він нервово пробігся по кімнаті і знову зупинився напроти вікна (Гонч.); Ну, значить, прийдеться Спілліотті на пошту пробігатись (Л. Укр.); — А бач, таки й догнала нас, хоч трохи й пробіг- лась, — сказав Михалчевський (Н.-Лев.)]. пробігатися, -гається страд, з. пробегаться. пробігти см. пробігати. пробігтися см. пробігатися. пробідувати, -дую, -дуєш разг. пробёдство- вать; (промучиться разг. — ещё) промаяться [Лукія Чупер весь вік прожила ані дівкою, ані вдовою... Не прожила, а пробідувала (Чорн.)]. пробіжка пробежка [Тренування, як завжди, почалося з легкої, неспішної пробіжки по довгій, безконечній., доріжці стадіону (Собко); Літак уже закінчив пробіжку, запищав гальмами і зупинився біля самого краю аеродрому (перекл. з Полевого)]. пробій, -бою 1) пробоина, обл. пробой [У широких пробоях тих бійниць тирчали горлаті жерла пушок (Мирн.)]; 2) спец. пробой [Невістка витягла з пробою засув (перекл. з Шолохова)]; 3) гобоєм, на ^бїй (в значении нар.) обл. напролбм (Нас не пускали в містечко, а ми пробоєм поїха* ли (Н.-Вол. у. — Сл. Гр.)\ Та він розумніший, ніж їй хотілося б: не вона — він керує розмовою. Мчить до свого пробоєм. І нічим не поступається (Шовк.); Старшину Векленка було вбито саме в ті хвилини, коли німці полізли на пробій, ..коли напруга бою досягла найвищого рівня (Я нов.)]. пробійний пробойный. пробійник техн. пробойник, пробой [Знаряддями коваля були кліщі, молоти, молотки, зуЗила, пробійники (Нар. стар, іст. УРСР)]. пробійність, -пості техн. проббйность [Цю сталь після дбайливого хімічного аналізу, механічних і металографічних випробувань перевіряли на пробійність (перекл. з Попова)]. пробіл, -лу тип. пробел. пробілити см. пробілювати. пробілитися см. пробілюватися. пробілка пробелка. пробілювання пробелка..
|